Ленін Володимир Ілліч: відмінності між версіями

Керівництво [[Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (1917—1922)|Радянської Росії]] на чолі з В. Леніним особливо непокоїла діяльність провідника українського визвольного руху [[Петлюра Симон Васильович|Симона Петлюри]], змушеного від 1920 року перебувати на еміграції. За свідченням [[Султан-Галієв Мірсаїд Хайдаргалійович|Султан-Галієва]], 1922 року на засіданні [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК РКП(б)]] В. Ленін, зокрема, сказав: {{початок цитати}}Ніякі Денікіни, Юденичі нам не страшні, бо їхні програми застаріли. Нам, більшовикам, страшний лише один лідер&nbsp;— Петлюра, програма якого небезпечна для нас. І до того часу, доки житиме Петлюра, доти не закінчиться рух повстань проти нас, ми не можемо чекати спокою на Півдні. Тому Петлюру необхідно вбити. Доручаю Сталінові як представникові партії, а Дзержинському й Триліссеру по лінії ЧК виконати це завдання<ref>Сергійчук Володимир. Тавруючи визвольний прапор. Діяльність агентури та спецбоївок НКВС-НКДБ під виглядом ОУН-УПА. Видання третє, доповнене.— К.: ПП Сергійчук M. І., 2011.— С. 4.</ref>.{{кінець цитати}}

 

Ленін 1914 року обґрунтовував в економічних термінах логіку відокремлення України від Росії, а також те, що Росії слід мати власну національну державу без жодних підданих неросіян.<ref name="velychko_1">[[Степан Величенко]]. ''[http://web.archive.org/web/20181222173035/http://shron1.chtyvo.org.ua/Velychenko_Stepan/Pytannia_rosiiskoho_kolonializmu_v_ukrainskii_dumtsi.pdf Питання російського колоніалізму в українській думці. Політична залежність, ідентичність та економічний розвиток]'' // Володимир Кравченко. Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. Випуск 13-14. Історична пам’ять і тоталітаризм: досвід Центрально-Східної Європи. Харків: ТОВ «НТМТ», 2009. 428 стор.: <small>(Переклад з англійської Марини Домановської та Володимира Склокіна)</small></ref> Того року у промові<ref>Невідомо, чи існує ориґінал тексту промови. Повний текст стенограми французькою мовою з посиланням на німецькі та українські мовні варіанти, де йдеться лише про жахливу російську експлуатацію: Serbyn R. Lenine et la question Ukrainienneen 1914: Le discourse ‘separatiste’ de Zurich // Pluriel. 1981. № 25. pp. 81-85. {{ref-fr}}</ref><ref>Кравчук П. Під проводом благородних ідей. Торонто, 1969. С. 28-29.</ref> він зазначав, що Росія «висмоктує все» з недорозвиненої України, а натомість нічого не дає у відповідь — твердження, яке можна тлумачити як визнання економічного [[колоніалізм]]у. Проте ця промова ніколи пізніше в СРСР ані цитувалася, ані друкувалася.<ref name="velychko_1"/>