Естрада: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 15:
== Формування ==
Після [[Жовтнева революція|Жовтневої революції]] музична індустрія регулюється державою.<ref name="арт">Арт-менеджмент: Учебное пособие / Жуковская Л.Н., Костылев С.В., Лузан В.С. — Краснояр.:СФУ, 2016. — 188 с.: ISBN 978-5-7638-3491-8</ref> Нотодрукування стає справою єдиного нотного видавництва (з 1930 — {{lang-ru|«Музгиз»}}). Поряд з видавництвами «Три-Трон», Московським товариством драматичних письменників і композиторів (МОПИК), Музичним фондом СРСР, Всесоюзним домом звукозапису в Москві ведеться робота по випуску творів радянських композиторів, а у 1964 році створюється [[Мелодія (лейбл)|Всесоюзна фірма грамплатівок «Мелодія»]]. Концертну і театральну діяльність регулюють {{lang-ru|«Госконцерт»}}, «Росконцерт», «Союзконцерт».<ref name="арт"/> Організаційна, фінансова діяльність концертів регламентуються.
Естрада як жанр формується у контексті ідеологічної політики СРСР з позицій ключових елементів культури соцреалізму — партійності, народності, [[інтернаціоналізм#Пролетарський інтернаціоналізм|інтернаціоналізму]], при цьому радянська ідеологічна машина не приховувала пропагандистський потенціал пісні.<ref>Сохор А. Н. Партийность, народность, интернационализм советской музыки. — М. : Изд-во «Наука», 1973. — 64 с. </ref><ref>Попов И. Н. Некоторые черты социалистического реализма в советской музыке. — М. : Изд-во «Музыка», 1971. — 198 с.</ref><ref name="ляшенко">Ляшенко И. Ф. Интернационализм советской музыкальной культуры: традиции и современность. — К. : «Музична Україна», 1986. — 144 с.</ref> Стверджувалась формула підпорядкованості і поглинання народного характеру пісень партійними завданнями:
| |||