День Соборності України: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 79:
В процесі переговорів [[Петлюра Симон Васильович|Симона Петлюри]] з Польським керівництвом та в підписанні ним [[21 квітня]] [[1920]] року [[Варшавський договір 1920|Варшавського договору]], згідно з яким, за визнання Польщею Директорії УНР, очолюваної С. Петлюрою, та надання військової допомоги проти більшовицьких урядів Росії та України. Польщі передавалася [[Галичина]], [[Холмщина]], [[Підляшшя]] й Західна [[Волинь]] (зокрема повіти Рівненський, Дубнівський та частину Кременецького).
Поділ український земель між [[УСРР|більшовиками]] та [[Польська Республіка (1918—1939)|Польською республікою]] за [[Ризький мир (1921)|Ризьким договором]], а також [[Королівство Румунія|Королівством Румунія]] ([[Сен-Жерменський мирний договір (1919)]], [[Бессарабський протокол]]), [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословацькою республікою]] ([[Тріанонський договір]]) знову відсунув на невизначений період возз'єднання всіх українських земель. Частково воно відбулося лише у вересні [[1939]] року, але не як втілення в життя віковічних прагнень українського народу, а як результат [[Пакт Молотова — Ріббентропа|таємної радянсько-німецької змови]] від 23 серпня 1939 про сфери впливу, а також гри на патріотичних почуттях населення Західної України. Надії народу не справдилися. «Свято свободи, що прийшло зі Сходу», обернулося для населення жорстокими буднями.
Це об'єднання виявилось нетривким, і невдовзі історія розпорядилась так, що окремі частини українських земель знову опинились у складі різних держав. А методи, якими було здійснено нове об'єднання «сходу» і «заходу» в [[1939]] році, полишили в думах мільйонів українців незагоєні рани.
| |||