Відмінності між версіями «Гольфстрим»

964 байти вилучено ,  1 рік тому
нема опису редагування
м (QAtlantic.mn перейменував сторінку з Гольфстрім на Гольфстрим поверх перенаправлення: Український правопис 2019, §122. Звуки [g], [h] -- Гольфстри́м)
{{Otheruses|Гольфстрім (значення)}}
[[Файл:Gulf Stream water temperature.jpg|міні|праворуч|250пкс|ГольфстрімГольфстрим біля берегів [[південні штати|південних штатів]] [[США]]. Води з більшою температурою позначено помаранчевим та жовтим]]
 
'''Гольфстрі́мГольфстри́м'''<ref name="УРЕ">[httphttps://leksikamon.comgov.ua/13761002storage/ureapp/golfstrim Гольфстрім] media/ {{УРЕ}}<zagalna%20serednya/ref><ref>Орфографічний словник української мови [близько 120 000 слів / уклад05062019-onovl-pravo.pdf С.&nbsp;І.&nbsp;ГоловащукУкраїнський та ін.].&nbsp;— К. :правопис Довіра2019, 1994§122.&nbsp;— 864Звуки с.</ref><ref>''Український орфографічний словник'': понад 175 тис. слів g/ уклали: В.&nbsp;В.&nbsp;Чумак [та ін.]; за ред. В.&nbsp;Г.&nbsp;Скляренка.&nbsp;— Вид. 9-е, переробл. і доповн.&nbsp;— Київ: Дніпро, 2009.&nbsp;— 1011&nbsp;с.&nbsp;— ([[Серія «Словники України»|Словники України]]).&nbsp;— ISBN 978-966-507-260-7</ref>, також '''Гольфстри́м'''<ref>Велика чи мала літера? Словник-довідник h/ [близько 10 000 номінацій / авт.-уклад. В.&nbsp;В.&nbsp;Жайворонок].&nbsp;— К. : Наукова думка, 2004.&nbsp;— 202 с.</ref> ({{lang-en|Gulf Stream}})&nbsp;— тепла [[морська течія]] в північній частині [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]]. Разом із північним продовженням у [[Європа|європейському]] напрямку, [[Північно-Атлантична течія|Північно-Атлантичною течією]], є могутнім теплим океанським потоком. Течія є величезним океанічним конвеєром, що транспортує тепло з [[екватор]]іальних районів до півночі. Завдяки ГольфстрімуГольфстриму відбувається потужна циркуляція води: теплої&nbsp;— на північ, а холодної&nbsp;— на південь. Теплі води з району екватора доходять майже до самого [[Полярне коло|Полярного кола]], по дорозі віддаючи своє тепло.
 
== Траса ==
[[Файл:Golfstream.jpg|thumb|right|200px|Схема течії ГольфстрімГольфстрим]][[Файл:Ocean currents 1911.jpg|міні|праворуч|200пкс|Мапа морських течій, [[1911]] рік {{ref-en}}]]Від берегів півострова [[Флорида|Флориди]] до островів [[Свальбард]] і [[Нова Земля]]. Розпочинається у [[Мексиканська затока|Мексиканський затоці]] стічними водами [[Антильська течія|Антильської течії]], проходить [[Флоридська протока|Флоридську протоку]] і, відхиляючись [[Велика Багамська банка|Великою Багамською банкою]] ліворуч та приймаючи води Антильської течії, тече вздовж берегової лінії [[США]] до [[Ньюфаундлендська банка|Ньюфаундлендської банки]]. Течія несе великі маси вільно плаваючих [[Водорості|водоростей]] роду [[саргасум]] (''Sargassum''), [[Термофіли|термофільних]] тропічних [[Риби|риб]] (також [[летючі риби]]). Біля узбережжя Флориди чіткий кордон течії контрастно відділяє сині (кольору [[Індиговий (колір)|індиго]]) теплі води від зеленкувато-сірих прибережних прохолодних, проте більш насичених [[Кисень|киснем]], вод.
 
На південній околиці Ньюфаундлендської банки до ГольфстрімуГольфстриму підходить з півночі холодна [[Лабрадорська течія]], на межі з якою відбувається перемішування й опускання поверхневих вод. Також тут зустрічаються холодні північні повітряні маси, що спричиняють [[туман]]и.
 
Перетинаючи [[Атлантичний океан]] після проходження Ньюфаундлендської банки (приблизно о 40° західної довготи, 50° північної широти) ГольфстрімГольфстрим поділяється надвоє:
* частина продовжує рух на північний схід (північ [[Європа|Європи]])&nbsp;— [[Північно-Атлантична течія]];
* інша частина повертає на південь і рухається вздовж західного узбережжя Європи до [[Західна Африка|Західної Африки]]&nbsp;— [[Канарська течія]].
 
== Причини утворення ==
[[Файл:Circulacion termohalina.jpg|міні|праворуч|200пкс|ГольфстрімГольфстрим як частина [[Термохалінна циркуляція|термохалінної циркуляції]] [[Світовий океан|Світового океану]]]]
 
Причиною появи течії є великий нагін [[Пасатні вітри|пасатними вітрами]] води через [[Юкатанська протока|Юкатанську протоку]] до [[Мексиканська затока|Мексиканської затоки]]. Саме це спричиняє значну різницю рівня води між затокою і прилеглою частиною Атлантичного океану. На виході в океан потужність течії становить 25&nbsp;млн м³/с (2160 км³ на добу), що в 20 разів перевищує витрати всіх річок земної кулі. В океані течія з'єднується з Антильською течією, причому потужність ГольфстрімуГольфстриму збільшується і на 38° північної широти сягає 82&nbsp;млн м³/с. Однією з особливостей ГольфстрімуГольфстриму є те, що в порушення загальної закономірності рухів у [[Північна півкуля|Північній півкулі]], течія на виході в океан відхиляється не праворуч під впливом [[Коріолісова сила|коріолісової сили]], а ліворуч. Це обумовлено підвищеним рівнем води океану в [[Антициклон|антициклональній]] області в субтропічній частині Атлантичного океану і підпрудженням вод на виході з Мексиканської затоки.
 
Глобальне потепління послабляє течію внаслідок збільшення об'єму талої прісної води з льодовиків Гренландії й [[Арктика|Арктики]], а також російських річок, що впадають у північну Атлантику. Останні зменшують солоність води, що створює труднощі для опускання холодної води і, як наслідок, уповільнює роботу механізму, який приводить течію у рух.
[[Файл:Golfstrom.jpg|thumb|right|150px|Температурна карта Атлантики. Теплі води позначено червоним кольором]]
 
При виході з Мексиканської затоки у Флоридську протоку швидкість переміщення води сягає 80&nbsp;— 120 [[Морська миля|морських миль]] на добу (5-9 км/год). Температура поверхневих вод 27&nbsp;°C, [[Солоність води|солоність]]&nbsp;— 36,5‰. В океані ГольфстрімГольфстрим також рухається зі швидкістю 6 км/год (іноді до 10 км/год) в північному напрямку, уздовж краю [[Шельф|материкової мілини]] [[Північна Америка|Північної Америки]], а біля [[Мис Гаттерас|мису Гаттерас]] відхиляється на північний схід, до Ньюфаундлендської банки. Тут його швидкість зменшується до 3-4 км/год. Ширина течії на півдні&nbsp;— 75&nbsp;км, біля мису Гаттерас&nbsp;— 110–120&nbsp;км. Товщина потоку&nbsp;— 700–800&nbsp;м, поступово зменшуючись на північ. Під час руху ГольфстрімГольфстрим утворює численні [[меандр]]и, а в самому потоці на східному кордоні розвиваються циклічні кругообіги, що можуть відокремлюватись та самостійно рухатись на північ.
 
ГольфстрімГольфстрим несе великий запас тепла й солей. Середня річна температура води на поверхні становить 25—26&nbsp;°C, на глибинах 400&nbsp;м температура 10—12&nbsp;°C. Солоність 36,2—36,4‰, максимальна&nbsp;— 36,5‰, спостерігається на глибині 200&nbsp;м.
 
Витрати води ГольфстрімомГольфстримом становлять 50&nbsp;млн м³/с з тепловою потужністю 1,4 • 10<sup>15</sup> [[Ват]]. Це дорівнює потужності 1&nbsp;млн сучасних [[АЕС]].
 
== Вплив ==
[[Файл:Sea ice.svg|міні|праворуч|150пкс|Мапа кордону поширення постійної криги в Північному Льодовитому океані у вересні та березні]]
 
ГольфстрімГольфстрим впливає на клімат східного узбережжя Північної Америки від Флориди до [[Ньюфаундленд і Лабрадор|Ньюфаундленду]] і західного узбережжя Європи. Система теплих течій ГольфстрімуГольфстриму також значно впливає на гідрологічні та біологічні характеристики як морів, так і власне [[Північний Льодовитий океан|Північного Льодовитого океану]]. Маси теплої води обігрівають [[повітряні маси]] над ними, які [[Західні вітри помірного поясу|західні вітри]] переносять до Європи. Відхилення температури повітря від середніх широтних величин у січні у [[Норвегія|Норвегії]] сягають 15-20&nbsp;°C, у [[Мурманськ]]у&nbsp;— більше 11&nbsp;°C.
 
== Залежність від вітрів ==
 
Зміни температури води в потоці залежать від коливань сили [[Пасатні вітри|пасатних вітрів]], що наганяють теплі тропічні води в Мексиканську затоку. Посилення північно-східного пасату позначається на підвищенні температури ГольфстрімуГольфстриму через 3—6 місяців, а посилення південно-східного пасату&nbsp;— через 6—9 місяців. За підвищенням температури наступають періоди охолодження, пов'язані з тим, що посилення пасатів одночасно спричинює охолодження поверхні океану. Біля берегів Африки піднімаються з глибин холодні води. Періоди зниження температури ГольфстрімуГольфстриму відбуваються через 9—11 місяців після посилення північно-східного пасату і через 10—12 місяців після посилення південно-східного пасату.
 
== Дослідження ==
[[Файл:Franklingulfstream.jpg|міні|праворуч|200пкс|Карта ГольфстрімуГольфстриму [[Бенджамін Франклін|Бенджаміна Франкліна]] ([[1770]]&nbsp;р.)]]
[[Файл:95307main fig4m.jpg|міні|праворуч|200пкс|Тренд змін швидкостей та напрямків поверхневих рухів води в [[Атлантичний океан|Північній Атлантиці]]. Період досліджень [[1992]]–[[2002]] рік]]
 
Течію відкрила в [[1513]] році іспанська експедиція [[Хуан Понсе де Леон|Понсе де Леона]]. Перші дослідження течії були розпочаті з посиленням судноплавства біля берегів Північної Америки у [[XVIII століття|XVIII столітті]]. У [[1768]] році [[Бенджамін Франклін]] зацікавився тим фактом, що поштові кораблі з [[Англія|Англії]] йдуть до Америки північним шляхом на кілька тижнів довше ніж південним напрямком. Складена ним карта була видана в [[1770]] році в Англії, у [[1778]] році у [[Франція|Франції]], у [[1786]] році в [[Сполучені Штати Америки|Сполучених Штатах Америки]]. Саме він дав течії назву&nbsp;— «течія із затоки» ({{lang-en|Gulf Stream}}).
 
Систематичне дослідження ГольфстрімуГольфстриму розпочато в середині [[XX століття]]. Уперше суттєве зменшення потужності течії зареєстровано в [[1998]] році. Нині науковці намагаються з'ясувати, чи процес послаблення потужності є короткочасним чи довготривалим.
 
=== Дослідження XIX століття ===
=== Аномалії 2010 року ===
 
Навесні і влітку [[2010]] року було зафіксовано аномалії в картині ГольфстрімуГольфстриму. Спираючись на супутникові дані, доктор [[Джанлуїджі Зангарі]], фізик-теоретик з [[Національний інститут ядерної фізики Італії|Національного інституту ядерної фізики Італії]] наголошує на тому, що потужність течії значно зменшилася, спостерігаються розриви<ref>[http://www.associazionegeofisica.it/OilSpill.pdf Risk of global climate change by BP oil spill] // доповідь фізика-теоретика Джанлуїджі Зангарі для Національної лабораторії Фраскаті (Frascati National Laboratories&nbsp;— LNF), Національного інституту ядерної фізики Італії (National Institute of Nuclear Physics&nbsp;— INFN). {{ref-en}}</ref>. Це він пов'язує з [[Вибух нафтової платформи «Deepwater Horizon»|аварією]] на нафтовій свердловині у Мексиканській затоці. Течія у затоці замкнулась сама на себе, через що приплив теплих вод до ГольфстрімуГольфстриму значно зменшився.<ref>[http://novostiua.net/obschestvo/97333-chto-proishodit-s-golfstrimom-video.html Что происходит с Гольфстримом? (Видео)]</ref>У 2013 році течія відновила потік, але з відхиленням у 800 миль у сторону Гренландії.
 
== Примітки ==
== Посилання ==
{{Commonscat|Gulf stream}}
 
* [https://web.archive.org/web/20041014034757/http://www.corona-magazine.de/archiv/corona124.html Am Ende der Talfahrt!]
* [http://oceancurrents.rsmas.miami.edu/atlantic/north-atlantic-drift.html The North Atlantic Drift Current]
5408

редагувань