Відмінності між версіями «Морська вода»

14 байтів додано ,  1 місяць тому
м
Додано кому в числах позначаючих відсотки солоності води.
м (Відкинуто редагування 46.211.116.68 (обговорення) до зробленого InternetArchiveBot)
Мітка: Відкіт
м (Додано кому в числах позначаючих відсотки солоності води.)
 
[[Файл:Sea water Virgo.jpg|міні|праворуч|200пкс|Морська вода й піна в [[Малаккська протока|Малаккській протоці]]]]
 
'''Морська вода''' ({{lang-en|marine water, ocean water}}; {{lang-de|Meerwasser n, Seewasser n}})&nbsp;— вода [[море|морів]] і [[океан]]ів. Переважна кількість морської води знаходиться в Світовому океані (1,37&nbsp;млрд км³). Має гірко-солоний смак, через значний вміст солей ([[хлорид натрію]]). Середня [[солоність морської води]] 353,5&nbsp;‰. Така вода замерзає при −2&nbsp;°C, чим більша солоність, тим нижча така температура замерзання<ref name="Подобедов">{{ref-ru}} Подобедов Н.&nbsp;С.&nbsp;Общая физическая география и геоморфология.&nbsp;— М.: Недра, 1974. С. 312.</ref>.
 
== Фізичні характеристики ==
|}
 
Середня [[солоність морської води]]&nbsp;— 35 г/л (353,5&nbsp;‰). Це 0,6 [[моль|молей]]·[[літр]]<sup>−1</sup> (у припущенні, що вся сіль являє собою [[NaCl]], що насправді не так). Хоча солоність води в океанах майже повсюдно близька до 353,5&nbsp;‰, однак вода в морях має нерівномірно розподілену солоність, в залежності від ступеня їх ізольованості від океану, припливу слабкомінералізованих поверхневих вод суші, кліматичних умов. Відзначається трохи менший вміст солей у полярних акваторіях і підвищений до 393,9-424,2&nbsp;‰ в тропічних. Найменш солоною є вода [[Фінська затока|Фінскої затоки]] і північної частини [[Ботнічна затока|Ботнічної затоки]] (близько 5 ‰), що входять в акваторію [[Балтійське море|Балтійського моря]]. Найсолонішою є вода [[Червоне море|Червоного моря]] (424,2 ‰). [[Мінеральне озеро|Соляні озера]], такі як [[Мертве море]], можуть мати значно більший рівень вмісту солей (до 300 ‰).
 
Середній вміст солей у морській воді близько 353,5&nbsp;‰, температура замерзання 1,91 °С, густина 1020 кг/м³. Хімічний склад морської води постійний&nbsp;— 99,99 % за масою сольового складу припадає на Na<sup>+</sup>&nbsp;— 10,7&nbsp;‰, K<sup>+</sup>&nbsp;— 0,39&nbsp;‰, Ca<sup>2+</sup>&nbsp;— 0,42&nbsp;‰, Mg<sup>2+</sup>&nbsp;— 1,30&nbsp;‰, SO<sub>4</sub><sup>2−</sup>&nbsp;— 2,70&nbsp;‰, Cl<sup>−</sup>&nbsp;— 19,35&nbsp;‰, Br<sup>−</sup>&nbsp;— 0,06&nbsp;‰, CO<sub>3</sub><sup>2−</sup>&nbsp;— 0,07&nbsp;‰. При цьому 85 % солей у морській воді складає [[NaCl]], у значних кількостях присутні: MgCl<sub>2</sub>, MgSO<sub>4</sub>, CaSO<sub>4</sub>, NaBr, а також розчинені гази та органічні речовини (1-5 мг/л).
 
Внаслідок високої концентрації хімічних компонентів і величезного їх сумарного вмісту у водах Світового океану, морська вода використовується для отримання багатьох хімічних сполук. Наприклад, у країнах жаркого клімату ([[КНР]], [[Японія]], [[Індія]], [[Австралія]], ін.) упарюванням за рахунок сонячного тепла отримують 30-40 % світового видобутку кухонної солі. В перспективі, з появою нових технологій, з морської води можливе вилучення ряду цінних корисних копалин. Морська вода містить в розчиненому вигляді практично всі елементи [[Періодична система елементів|періодичної таблиці хімічних елементів]].
Розподіл солей за глибиною загалом постійний, в нижніх горизонтах зростає вміст розчиненої [[вуглекислота|вуглекислоти]], внаслідок чого в глибинних ділянках осад карбонату кальцію розчиняється. Різка зміна складу води за глибиною спостерігається в [[Чорне море|Чорному морі]] за рахунок двох потоків через [[Босфорська протока|Босфор]] (верхнього, більш прісного, з Чорного моря і нижнього, солонішого, з [[Мармурове море|Мармурового]] в Чорне море) і дії сульфатредукуючих бактерій, що приводить до накопичення [[Сірководень|сірководню]] (до 14 мг/л).
 
Розподіл солоності поверхневих [[Водна маса|водних мас]] Світового океану має певні закономірності. На [[екватор]]і солоність поверхневих вод знижена, вона підвищується до [[Субтропіки|субтропічних широт]] і знов зменшується до [[Географічний полюс|полюсів]], сягаючи значень у 353,5&nbsp;‰ в [[Помірні широти|помірних широтах]]. Такий широтний розподіл порушуються [[морська течія|морськими течіями]]: холодні течії виносять з приполярних зон до помірних широт воду з пониженою солоністю, навпаки, теплі течії несуть до помірних широт більш солону воду. На екваторі на місце вод, що були знесені морськими течіями, повільно підіймаються з глибини холодні води. В свою чергу вони, прогрівшись на поверхні, відходять до полярних широт, де, охолонувши, опускаються на дно&nbsp;— [[термохалінна циркуляція]].<ref name="Подобедов"/>
 
=== Геохімічне пояснення ===
[[Файл:Wiki plot 04.png|thumb|right|200px|Середньорічна солоність води [[Світовий океан|Світового океану]] (в [[проміле]]). Дані з [https://web.archive.org/web/20070302215521/http://www.nodc.noaa.gov/OC5/WOA01/pr_woa01.html Світового океанічного атласу, 2001].]]
 
Середня [[солоність]] океану змінюється на його поверхні незначно. У екваторіальній зоні [[солоність]] може знижуватися через випадання рясних дощів та велику хмарність до 323,2&nbsp;‰. У тропіках солоність води підвищена до 383,8&nbsp;‰. Це пов'язано з відсутністю хмарності та дією постійних вітрів, що викликають посилене випаровування води. Солоність помірних широт відповідає середній солоності океану. До полярних широт вона зменшується до 323,2&nbsp;‰, що обумовлено надходженням [[Прісна вода|прісних вод]] з материків і таненням [[льодовик]]ів.
 
Солоність [[внутрішнє море|внутрішніх морів]] особливо залежить від припливу річкових і океанічних вод. Наприклад, віддалені від [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]] [[Азовське море|Азовське]] і [[Чорне море|Чорне]] моря, у яких приплив [[річка|річкових]] вод, мають значно нижчу [[солоність]], ніж в [[океан]]і (відповідно, 111,1 ‰ та 181,8 ‰). В той же час, у відділеному від [[Індійський океан|Індійського океану]] [[Баб-ель-Мандебська протока|Баб-ель-Мандебською протокою]] [[Червоне море|Червоному морі]], в якого відсутній приплив річкових вод, [[солоність]] вища , ніж в [[океан]]і (424,2 ‰). В [[окраїнне море|окраїнних морях]] солоність води значно ближча до солоності води океану (якщо немає великого річкового припливу).
 
Зміна солоності з глибиною відрізняється великою розмаїтістю. Суттєві зміни відбуваються лише у верхньому шарі, до глибини 1500&nbsp;м. Нижче цього горизонту коливання солоності надзвичайно малі. У деяких районах океанів солоність стає одноманітною зі значно вищих горизонтів. У полярних областях [[солоність]] сильно змінюється тільки лише глибини 200&nbsp;м, а глибше вона практично незмінна.
5

редагувань