Кримське ханство: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
ви погіршуєте статтю: 1) тулите уявний герб, вигаданий європейськими геральдистами, який немає відношення до ханства (очевидно, питанням не володієте); 2) псуєте оформлення бібліоргафічних посилань (очевидно, ніколи не писали наукових робіт і не знаєте як такі речі робити); 3) додаєте зайвий московськомовний розділ (перетворюєте статтю на інформаційний відстійник)
м Відкинуто редагування 2001:268:C140:BE9A:60AB:4866:771D:7DCF (обговорення) до зробленого Devlet Geray
Мітки: Відкіт Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
Рядок 14:
|event_end = [[Анексія]] Російською імперією
|date_end = 19.04.1783
|image_flag = Herb Maloi Tatarszczyny.png <!--Державний герб Кримського ханства<ref>[https://archive.org/details/lemondeoulagogra00duva_0/page/n403 Le monde ou La géographie universelle : contenant les descriptions, les cartes, et le blason, des principaux païs du monde. Duval, Pierre. 1676 (оригинал книги)]</ref><ref>[http://www.heraldicum.ru/ukraine/krym.htm «Всемирная география» Дюваля Д"Абвиля (вторичный источник, описание герба на русском языке)]</ref>-->
|image_flag =
|p1 =
|flag_p1 =
Рядок 33:
}}
 
'''Кри́мське ха́нство''' ({{lang-crh3|Qırım Hanlığı|قريم خانلغى}}), самоназва&nbsp;— '''Престольний Крим та Половецьке поле''' ({{lang-crh|Taht-i Qırım ve Deşt-i Qıpçaq}}, ''Та́хт-і Крим вє Де́шт-і Кипча́к''{{Перехід|#Назва}})&nbsp;— [[Станово-представницька монархія|станово-представницька монархічна]] [[держава]] [[кримські татари|кримської]] династії [[Ґіреї|Ґераїв]]. Існувала у [[1441]]–[[1783 в Україні|1783]] роках. Займала територію [[Крим]]у, степів [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]] в межиріччі [[Дністер|Дністра]] і [[Дон]]у, а також земель північної [[Кубань|Кубані]]. Заснована [[Хаджі I Ґерай|Хаджі І Ґераєм]] у [[1441]] році внаслідок політичного розпаду [[Золота Орда|Золотої Орди]]. [[1478]] року, за правління його сина [[Менґлі I Ґерай|Менґлі І]], визнала Османського [[Султани Османської імперії|султана]] як [[Халіф|халіфа]] [[Мусульмани|мусульман]]. Тримала у [[васал]]ьній залежності [[Кочівники|кочовиків]] [[Ногайська орда|Ногайської]], [[Білгородська орда|Буджацької]], [[Єдисанська орда|Єдисанської]], [[Джамбуйлуцька орда|Перекопської]] орд. У [[XV століття|кінці XV]] та на початку [[XVI століття]], до коронації [[Іван Грозний|Івана Грозного]]<ref>Відображаючи нові імперські претензії Москви, у 1547 році було розроблено ритуал коронації Івана IV, як царя, взявши за модель візантійських імператорів. У 1552 році Москва підкорила Казанське, у 1556 Астраханське, згодом Сибірське ханство. Але після походу 1571 року Московське царство відновило плату данини Кримському хану, Іван Грозний навіть (щоправда, на один рік, коли зміг довести свої татарські коріння по матері [[Глинська Олена Василівна|Олені]]) зрікся престолу, царем став татарин [[Симеон Бекбулатович|Саїн-Булат хан]]</ref>, вважалася єдиним спадкоємцем [[Золота Орда|Золотої Орди]], на підтвердження чого [[Велике князівство Литовське|Литва]], [[Королівство Польське|Польща]], [[Велике князівство Московське|Московія]] сплачували Кримському ханству данину, та на вимогу завжди виставляли свої війська. Протягом [[XV століття|XV]]&nbsp;— [[XVIII століття|XVIII століть]] проводила перманентні каральні походи проти північних сусідів, яких вважала васалами&nbsp;— [[Військо Запорозьке|запорозьких козаків]], [[Велике князівство Литовське|Литви]], [[Королівство Польське|Королівства Польського]], [[Московське царство|Московії]] і [[Головне Донське військо|донських козаків]]. <!--Неодноразово здійснювала великі [[Українсько-кримськотатарські відносини|полювання на рабів в Україні]]. (Це не науковий термін, крім того, відносини України з Кримом складалися не стільки і не тільки в цьому) --> Зазнала сильних руйнувань під час [[Російсько-турецька війна (1735—1739)|російсько-османської війни]] [[1735]]–[[1739]] років. [[1774]] року [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|здобула повну незалежність]] як від Туреччини, так і від Росії в результаті чергової [[Російсько-турецька війна (1768—1774)|поразки Османської імперії від Росії]], що було письмово закріплено мирним договором. [[1783]] року Кримське ханство [[Анексія Кримського ханства|анексоване]] [[Російська імперія|Російською імперією]] у результаті воєнної кампанії.
 
== Назва ==
Рядок 39:
* '''Кримський ханат'''&nbsp;— історіографічна назва.
* '''Престольний Крим та Половецьке поле''' ({{lang-crh|Taht-i Qırım ve Deşt-i Qıpçaq}}, ''Та́хт-і Крим вє Де́шт-і Кипча́к'')&nbsp;— самоназва<ref name="Дом"/>; за іменем [[Половецьке поле|Половецького поля]] і [[Старий Крим|Криму]].
* '''Кри́мський юрт''' ({{lang-crh3|Qırım Yurtu|قريم يورتى}})&nbsp;— неофіційна назва<ref name="Дом">Домановский''[[Домановський 2017Андрій Миколайович|Домановський А. М.]]'' [https://folio.com.ua/system/books/samples/000/000/237/original/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D1%80%D1%8B%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE.pdf?1536370638 11«Осколок Золотой Орды, или Загадки рождения Крымского ханства»]&nbsp;— 2017. Харків, сторінка 11</ref>.
 
== Географія ==
Рядок 341:
==== З Руссю ====
* [[Українсько-кримськотатарські відносини]]
 
<!--
== Галерея ==
{{Завершити переклад|ru|розділ}}
<gallery mode="packed" heights="260px" caption="[[Гіреї|Гераї]]">
Файл:Газы Герай.jpg|[[Газы II Герай]], слева — одна из форм герба Крымского ханства<ref>[https://docplayer.fr/51529062-Sumar-national-al-proiec-tului-de-istorie-paralela-nato-tratatul-de-la-varsovia.html SUMAR. naţional al Proiec tului de Istorie Paralelă: NATO Tratatul de la Varşovia], страница 66</ref>.
Файл:Ислям Герай.jpg|[[Ислям III Герай]]. Надпись под гравюрой: Ислям Гирай — султан Мурадин (?), Великий Татарский Хан ([[каган]]), известный своими войнами против [[Московиты|московитов]] и [[Китайцы|китайцев]], и снова против [[Империя Великих Моголов|моголов]]<ref>[http://www.yenidonem.com.tr/haber/bursa-dan-kirim-tahtina-yolculuk-42672.html Bursa'dan Kırım tahtına yolculuk]</ref>
Файл:Adil Geray.jpg|[[Адиль Герай]]. Надпись под гравюрой: Адиль Герай — великий хан (то есть [[каган]]) татарский, перекопский, крымский, ногайский и т. д.<ref name="resimler">[https://kitabhona.org.ua/lib_izo/tatareurmin.html Крымские татары на европейской миниатюре]</ref>.
Файл:Али Герай.jpg|Мирза Али Герай, сын крымского хана, во время [[Венская битва (1683)|Венской битвы]] в 1683 году<ref name="resimler" />.
Файл:Ахмет_Герай.jpg|Ахмет Герай, надпись: Ахмет Герай — татарский генерал ([[Нурэддин (титул)|нуреддин]]), сын [[Каган|Великого Хана]] ([[Мехмед IV Герай|Мехмеда IV Герая]])<ref name="resimler" />.
</gallery>
 
<gallery mode="packed" heights="260px" caption="Высокопоставленные государственные чиновники Крымского ханства">
Файл:Dankaerts-Historis-9354.tif|[[Мурза]] Нуралы [[Огланы|Оглан]], посол Крымского ханства в Швеции, 1642 год<ref name="resimler" />.
Файл:Seferkazi Aga.jpg|[[:crh:Seferğazi ağa|Сефер Газы-ага]], визирь Крымского ханства в правление Исляма III Герая, важнейшая политическая фигура в Крыму тех времён, 1670-ые<ref>[http://www.vostlit.info/Texts/rus8/Celebi7/frametext1.htm Эвлия Челеби, книга путешествий]</ref><ref name="resimler" />.
Файл:Послы Крымского ханства.jpg|Члены крымского посольства в Швеции, 1650 год. Первый слева — глава посольства (посол великого татарского хана)<ref name="resimler" />.
Файл:Tuhaj_Bej.jpg|[[Тугай-бей]], известный полководец Крымского ханства из рода [[Аргын]].
</gallery>
 
<gallery mode="packed" heights="160px" caption="Жители Крыма">
Файл:Крымские татары выходят из мечети.jpg|Крымские татары выходят из мечети. На земле — [[крымские цыгане|чингене]].
Файл:Ногайский и крымский татары.jpg|[[Ногаи|Ногайский]] (слева) и [[крымский татарин|крымский]] (справа) татары.
Файл:Tatar and Nogai musicians.jpg|Крымскотатарский и ногайские музыканты.
Файл:Крымскотатарский танец.jpg|[[Южнобережцы|Южнобережные крымские татары]]. Танец.
Файл:Семья крымских татар.jpg|Крымскотатарская семья.
Файл:Tatarka.jpg|Крымскотатарская принцесса. Европейская гравюра.
Файл:Крымские татары в Каралезе.jpg|Крымскотатарские мурзы и юноша в [[Каралез]]е, близ Бахчисарая.
Файл:Chevalier_Auguste_de_Henikstein_-_Capseki._Garde_du_Grand_Seigneur._Tatars._Courriers_turcs.jpg|Крымские татары (справа).
Файл:Карло_Боссоли._Татары,_путешествующие_по_степи.jpg|Крымские татары, путешествующие по степи.
Файл:Крымская_татарка.jpg|Крымская татарка из [[Капсихор]]а.
Файл:Fullarton, A. & Co. Caucausus & Crimea. 1872 (T).jpg|Крымская татарка.
Файл:Крымскотатарские пастухи.jpg|Крымскотатарские пастухи.
</gallery>
 
<gallery mode="packed" heights="160px" caption="Крупные города Крымского ханства">
Файл:Karasubazar.jpg|[[Карасубазар]].
Файл:Карло_Боссоли._Карасубазар._Общий_вид.jpg|Карасубазар.
Файл:View of the eastern part of the city Karasubazar.jpg|Вид на восточную часть Карасубазара, заметны два [[Караван-сарай|Караван-сарая]].
Файл:Багъчасарай.jpg|Часть [[Бахчисарай|Бахчисарая]].
Файл:Беседка Селям Герая.jpg|Бахчисарайский дворец, беседка Селямет Герая.
Файл:Вид на Бахчисарай.jpg|Вид Бахчисарая.
Файл:Siege of Azov (1736).jpg|[[Азов|Азак]] под осадой.
Файл:Siege of Perekop (1736).jpg|Крымскотатарская крепость [[Ор-Капы]] (Ор, Перекоп) под осадой.
</gallery>
-->
 
== Економіка ==