Дієприкметник: відмінності між версіями

Питання вживання активних дієприкметників у сучасній українській літературній мові досі залишається складним і дискусійним. Одні вчені вважають ці форми такими, що не властиві українській мові, а тому заперечують їхню нормативність. Інші вважають, що в певних випадках активні дієприкметники потрібні. У граматиках зазначено, що активні дієприкметники вживають зрідка, на відміну від російської мови, у якій активно використовують дієприкметники теперішнього часу [[Старослов'янська мова|старослов'янського]] походження на '''-щ(ий)''' (наприклад, ''знающий, пишущий, читающий'').

Один Якз зазначавперших удослідників 1818української роцімови, [[Павловський Олексій Павлович|О.&nbsp;П.&nbsp;Павловський]], писав у 1818 році: {{цитата|''Дієприкметників ані теперішнього, ані минулого часу в Малоросіян зовсім нема; а замінюють їх займенники, перш за все '''той, що, котрий''' і дієслово в теперішньому часі…''<ref>Алексѣй Павловскій. ''«[[s:Грамматика Малороссійскаго нарѣчія/О причастіи|Грамматика Малороссійскаго нарѣчія]]»'', Санкт-Петербургъ, 1818. Цит. за: ''Історія українського правопису XVI—XX століття. Хрестоматія''. К.: Наукова думка, 2004.&nbsp;— С. 53-54</ref>.}} Галицький мовознавець [[Верхратський Іван Григорович|І.&nbsp;Г.&nbsp;Верхратський]] у статті з серії «В справѣ народного языка» писав:
{{цитата|''«Якъ звѣсно причасники склоняєми̂ (дѣєприложники) въ розговорнôй бесѣдѣ у насъ, якъ и инде, рѣдше уживають ся, але суть и въ бесѣдѣ люда и въ творахъ нашихъ письменникôвъ. Коли людъ каже: [[горілка|горѣвка]] '''пекуща''', налѣй кипячои воды, ще не було такого '''смалящого''' вѣтру, нема нѣгде хлѣба '''ллежачого''' (пословиця у [[Марко Вовчок|Марка Вовчка]] І, 25)&nbsp;— то формы '''пекуща, кипячои, смалящого, лежачого''' суть причасниками тай годѣ. Вправдѣ причасникоѣды (Participienfresser) твердять, що причасники мають теперь вже лише значеня [[прикметник|приложникôвъ]], але се лише крутня. Безперечно є и таки̂ причасники у насъ, котри̂ уживають ся вже яко приложники (пр. горячій), але всѣхъ причаснивôвъ такъ столкуватв годѣ, хоть и мають они въ собѣ дещо зъ удачи приложникôвъ, не даромъ же и названо ихъ: дѣєприложниви. Запримѣтити выпадає, що причасники лучають ся майже выключно лише въ устахъ '''зрѣльшои''' вже молодежи и осôбъ '''дорослыхъ''', а не стрѣчають ся у '''дѣтей'''. Чудна рѣчь: ті самі люде, що выпускають єсть, суть, котрими именно часто послугує ся молодѣжь, ти̂ сами̂ люде уникають причасникôвъ въ творахъ призначеныхъ для спѣлыхъ людей. Отожь пôдъ однымъ зглядомъ зжатôсть а инодѣ ажь нескусна густота, пôдъ другимъ зглядомъ ановъ непотрѣбна широкôсть и '''знемовляченє''' языка. Новѣйшими часами навѣть слово повстале розвязують на „слово, що повстало“… Отожь у Шевченка '''пожовкле листя''' треба би справити на листя, що пожовкло… Що въ стилю науковôмъ, въ термінольоґіи безъ причасникôвъ и ступнемъ не ступити, рѣчь загально звѣсна»''<ref>Дѣло, 15 (28) червня 1900, ч. 134, с. 2, В справѣ народного языка (8)</ref>.}} [[Кримський Агатангел Юхимович|А.&nbsp;Ю.&nbsp;Кримський]] у статті «Про нашу літературну мову» (написану як реакція на низку статей «У справі народного языка»), писав:
{{цитата|''«Згоджуюся, що без причасників обходитися не вигідно; тільки ж біда, що в живій розмові вони&nbsp;— кажу&nbsp;— або померли, або вимирають, а колись&nbsp;— видко&nbsp;— і зовсім повимирають; в такім разї вcї ті наші писання, де густо насишано причасників, будуть для пізнїйших поколїнь мертвецькими писанями і вражатимуть їх так само погано, як погано вражає нас тепер [[давальний самостійний|dativus absolutus]]: „наступившу же четвергу“»''<ref>''Кримський. А. Ю.'' [http://shron2.chtyvo.org.ua/Krymskyi_Ahatanhel/Pro_nashu_literaturnu_movu.pdf Про нашу літературну мову] // Літературно-науковий вісник.&nbsp;— кн. 10.&nbsp;— С. 42.</ref>.}} На думку [[Антоненко-Давидович Борис Дмитрович|Б.&nbsp;Д.&nbsp;Антоненка-Давидовича]], дієприкметник часто можна замінити дієслівним зворотом чи прикметником<ref>{{Книга|автор=[[Антоненко-Давидович Борис Дмитрович|Б. Антоненко-Давидович]].|заголовок=Як ми говоримо|частина=Дієприкметники|посилання частина=http://yak-my-hovorymo.wikidot.com/diyeprykmetnyky|accessdate=|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref>.