Дієприкметник: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Вживання дієприкметників в українській мові: оформлення, вікіфікація |
→Вживання дієприкметників в українській мові: оформлення |
||
Рядок 88:
== Вживання дієприкметників в українській мові ==
Питання вживання активних дієприкметників у сучасній українській літературній мові досі залишається складним і дискусійним. Одні вчені вважають ці форми такими, що не властиві українській мові, а тому заперечують їхню нормативність. Інші вважають, що в певних випадках активні дієприкметники потрібні. У граматиках зазначено, що активні дієприкметники вживають зрідка, на відміну від російської мови, у якій активно використовують дієприкметники теперішнього часу [[Старослов'янська мова|старослов'янського]] походження на '''-щ(ий)''' (наприклад, ''знающий, пишущий, читающий'').
Один {{цитата|''«Якъ звѣсно причасники склоняєми̂ (дѣєприложники) въ розговорнôй бесѣдѣ у насъ, якъ и инде, рѣдше уживають ся, але суть и въ бесѣдѣ люда и въ творахъ нашихъ письменникôвъ. Коли людъ каже: [[горілка|горѣвка]] '''пекуща''', налѣй кипячои воды, ще не було такого '''смалящого''' вѣтру, нема нѣгде хлѣба '''ллежачого''' (пословиця у [[Марко Вовчок|Марка Вовчка]] І, 25) — то формы '''пекуща, кипячои, смалящого, лежачого''' суть причасниками тай годѣ. Вправдѣ причасникоѣды (Participienfresser) твердять, що причасники мають теперь вже лише значеня [[прикметник|приложникôвъ]], але се лише крутня. Безперечно є и таки̂ причасники у насъ, котри̂ уживають ся вже яко приложники (пр. горячій), але всѣхъ причаснивôвъ такъ столкуватв годѣ, хоть и мають они въ собѣ дещо зъ удачи приложникôвъ, не даромъ же и названо ихъ: дѣєприложниви. Запримѣтити выпадає, що причасники лучають ся майже выключно лише въ устахъ '''зрѣльшои''' вже молодежи и осôбъ '''дорослыхъ''', а не стрѣчають ся у '''дѣтей'''. Чудна рѣчь: ті самі люде, що выпускають єсть, суть, котрими именно часто послугує ся молодѣжь, ти̂ сами̂ люде уникають причасникôвъ въ творахъ призначеныхъ для спѣлыхъ людей. Отожь пôдъ однымъ зглядомъ зжатôсть а инодѣ ажь нескусна густота, пôдъ другимъ зглядомъ ановъ непотрѣбна широкôсть и '''знемовляченє''' языка. Новѣйшими часами навѣть слово повстале розвязують на „слово, що повстало“… Отожь у Шевченка '''пожовкле листя''' треба би справити на листя, що пожовкло… Що въ стилю науковôмъ, въ термінольоґіи безъ причасникôвъ и ступнемъ не ступити, рѣчь загально звѣсна»''<ref>Дѣло, 15 (28) червня 1900, ч. 134, с. 2, В справѣ народного языка (8)</ref>.}} [[Кримський Агатангел Юхимович|А. Ю. Кримський]] у статті «Про нашу літературну мову» (написану як реакція на низку статей «У справі народного языка»), писав: {{цитата|''«Згоджуюся, що без причасників обходитися не вигідно; тільки ж біда, що в живій розмові вони — кажу — або померли, або вимирають, а колись — видко — і зовсім повимирають; в такім разї вcї ті наші писання, де густо насишано причасників, будуть для пізнїйших поколїнь мертвецькими писанями і вражатимуть їх так само погано, як погано вражає нас тепер [[давальний самостійний|dativus absolutus]]: „наступившу же четвергу“»''<ref>''Кримський. А. Ю.'' [http://shron2.chtyvo.org.ua/Krymskyi_Ahatanhel/Pro_nashu_literaturnu_movu.pdf Про нашу літературну мову] // Літературно-науковий вісник. — кн. 10. — С. 42.</ref>.}} На думку [[Антоненко-Давидович Борис Дмитрович|Б. Д. Антоненка-Давидовича]], дієприкметник часто можна замінити дієслівним зворотом чи прикметником<ref>{{Книга|автор=[[Антоненко-Давидович Борис Дмитрович|Б. Антоненко-Давидович]].|заголовок=Як ми говоримо|частина=Дієприкметники|посилання частина=http://yak-my-hovorymo.wikidot.com/diyeprykmetnyky|accessdate=|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref>. Російські активні дієприкметники залежно від [[контекст]]у потрібно перекладати українською або іменниками ('''''Заведующий''' зашел в кабинет'' → '''''Завідувач''' зайшов до кабінету''), або прикметниками ('''''действующие''' законы'' → '''''чинні''' закони''), або означальними реченнями (''Дети, '''сидящие за партами''''' → ''Діти, '''які сидять за партами).''''' Крім того, в українській мові активні дієприкметники не утворюються від дієслів із [[постфікс]]ом '''-ся''' (''грітися, сміятися''), як у російській мові. Порівняйте в російській мові ''смеющийся'' від ''смеяться''. Російські активні дієприкметники на '''-ся''' українською належить передавати описово (''смеющийся человек'' → ''людина, яка (що) сміється'') чи прикметником (''розсміяна людина'').
|