Гепатит B: відмінності між версіями

148 байтів вилучено ,  2 роки тому
[перевірена версія][перевірена версія]
(доповнення)
 
=== Геном ===
[[Геном]] HBV утворений циклічною [[ДНК]], але є незвичайним, тому що ДНК не має повної [[Подвійна спіраль|подвійної спіралі]]. Один кінець ланцюжка повної довжини приєданнийприєднаний до [[ДНК-полімераза|ДНК-полімерази]] вірусу. Геном має довжину 3020–3320 [[нуклеотиди|нуклеотидів]] (на довгому (-) ланцюжку) та 1700—2800 нуклеотидів (для короткого (+) ланцюжка).<ref>{{Cite doi|10.1016/j.virusres.2007.02.021}}</ref> НекодуючаНекодувальна частина негативного ланцюжка комплементарна до вірусної [[Матрична рибонуклеїнова кислота|мРНК]].
 
{{питання|Вірус що, не використовує [[стандартний код]]?}}
{{Розширити розділ|дата=березень 2013}}
 
У геномі вірусу гепатиту В закодований фермент&nbsp;— зворотна транскриптаза, тому вірус реплікується через проміжну ланку&nbsp;— РНК. Сам віріон називається частинкою Дейна (1970&nbsp;р. Д. Дейн) і має діаметр 42 нм. Віріон містить ДНК-полімеразу і протеїн Р, прикріплені до генетичного матеріалу&nbsp;— ДНК, яка ву свою чергу оточена серцевинним антигеном HBcAg (core).
Ззовні віріон має оболонку з глікопротеїновим поверхневим антигеном HBsAg (surface), який включає S, preS1 i preS2 поліпептиди.
Антиген е (HBeAg)знаходиться міститься в серцевині віріона і разом з коровим антигеном (HBcAg) в основному представляє єдиний пептид, проте HBeAg, на відміну від HBcAg, виділяється в кров із гепатоцитів під час реплікації вірусу.
Найменше вивчений HBxAg (трансактиваторний регуляторний білок), який, можливо в результаті порушення механізму поділу клітин, приводитьпризводить до розвитку гепатоцелюлярної карциноми. Окрім частинок Дейна, в кров також потрапляють неповні віріони (HBsAg-вмісні частинки), які можуть бути ниткоподібними або ж округлими.
HBsAg включаємістить три глікопротеїни (L, M, S), які включаютьмістять групоспецифічні (а) і типоспецифічні детермінанти (d, y, w, r). Комбінації цих антигенів (наприклад, ady, adw) формують підтипи вірусу гепатита В, які і є епідеміологічними маркерами.
 
Прикріплення HBV до гепатоцитів визначається поверхневим антигеном HBsAg, який зв'язується з полімеризованим людським сиворотковим альбуміном та іншими сиворотковими білками, що полегшує взаємодію віруса іта мішені в печінці. Після проникнення серцевини віруса в гепатоцит неповна нитка ДНК-геному добудовується&nbsp;— формується повна дволанцюгова кільцева ДНК, і в такому вигляді геном потрапляє до ядра клітини. При транскрипції генома утворюється чотири мРНК, включаючивключно з так званузваним мРНК-прегеномпрегеномом. Прегеном кодує HBe- і HBc-антигени, полімеразу і білковий праймер для реплікації ДНК, а також є матрицею для реплікації генома віруса. Білки серцевини збираються навколо прегенома, нуклеокапсид серцевини містить РНК-залежну ДНК-полімеразу, яка володіємає активністюактивність зворотньоїзворотної транскриптази та рибонуклеази Н. В результаті синтезується мінус ДНК, після чого РНК руйнується під дією рибонуклеази Н, оскільки далі синтезується +ДНК на матриці -ДНК. Оболонка віруса формується на HBs-вмісних мембранах ендоплазматичного ретикулуму чи апарату Гольджі. Сформований віріон виходить з клітини шляхом екзоцитозу.
 
=== Серотипи та генотипи ===
2309

редагувань