Прелюдія: відмінності між версіями
| [очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 4:
Прелюдія - відносно самостійна вступна частина до якого-небудь великого музичного твору або невелика самостійна п'єса, головним чином для [[клавесин]]у, [[фортепіано]] чи [[Орган (музичний інструмент)|орган]]у. Створюються цикли прелюдій та фуг, а також самих тільки прелюдій.
== Исторія ==
Першими прелюдіями були твори для лютні епохи Відродження. Це були короткі виступи, що передували великим п'єсам. Лютністи часто грали прелюдії, щоб перевірити настройку інструменту або акустику приміщення перед виступом. У XVII столітті у Франції почали з'являтися клавішні прелюдії: як вступів до частин клавесинної сюїти використовувалися прелюдії, в яких тривалості залишалися на розсуд виконавця.
Першим композитором, який використав такий жанр, став Луї Куперен, після нього клавесинні прелюдії без позначення тривалостей писали багато композиторів до першої половини XVIII століття. Серед них були Жан Анрі Д'Англьбер, Елізабет Жаке де ля Герр, Франсуа Куперен і Жан Філіп Рамо, перший опублікований твір якого був саме прелюдією. Останні такі прелюдії датуються 1710-ми роками.
Розвиток форми прелюдії в Німеччині XVII століття призвело до появи багаточастинні прелюдій, схожих на клавірні токати Йоганна Якоба Фробергера або Джироламо Фрескобальді. У прелюдіях північно німецьких композиторів, таких як Дітріх Букстехуде або Микола Брунс, поєднувалися вільна імпровізація і частини, написані за суворими канонами контрапункту (зазвичай це були мініатюрні фуги). Поза Німеччини таку модель прелюдії використовував Авраам ван дер Керкховен, один з найбільш відомих голландських композиторів тієї епохи.Південно-і центрально німецькі композитори не дотримувалися такого способу побудови прелюдій, і їхні твори залишалися імпровізаційними, включаючи лише невеликі елементи контрапункту або зовсім обходячись без нього.
==Див. також==
| |||