Піпський Григорій: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 4. #IABot (v2.0beta15) |
Binc (обговорення | внесок) Коректура |
||
Рядок 31:
Омелян Ноджак згадує Григорія такими словами:<ref>[http://www.lysty.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=127:2010-02-10-13-14-45&catid=2:2009-10-04-13-35-05&Itemid=30 Журнал «Листи до приятелів»: Шляхетний подвиг Григорія Пипського]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> {{text|Про Григорія знаю від мами. Під час першої світової війни, коли сюди прийшли москалі, вони знущалися з мого діда. Гриньо обстав за нього. Тоді зайди схопили Піпського і відвели на околицю Мальгович. Пролунали постріли — ми подумали, що Григорія розстріляли. Але, на щастя, цього не сталося, його просто забрали із собою. Потім він опинився у Києві, де вчився. Чому він виявився таким стійким українським патріотом? Піпські — наші сусіди. То була чесна, працьовита свідома родина. Хоч мати Григорія походила з польської сім'ї, вона повністю поділяла погляди свого чоловіка, українця козацького духу. Григорія всі знали як добру, порядну, грамотну людину. Тоді практично усі студенти були заангажовані в національні справи. Ось чому добровільно зголосився під Крути…}}
За свідченням архівних документів, [[1 вересня]] [[1917]] року Григорія було зараховано до УП класу 2-
Від'їжджаючи до Крутів, відчував, що вже не повернеться живим і говорив про це, прощаючись з дідусем і бабусею.<ref>[http://www.lysty.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=71:20100121&catid=2:2009-10-04-13-35-05&Itemid=30 Журнал «Листи до приятелів»: Епічні герої живуть серед нас]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
Рядок 42:
[[Файл:Перепоховання загиблих героїв Крутів у березні 1918.jpg|thumb|300пкс|праворуч|Перепоховання 29-ти загиблих героїв Крут у березні 1918 року.]]
Більшовики не дозволили селянам поховати тіла, лише в березні, коли розтанув сніг селяни знайшли понівечені тіла студентів. В березні 1918 відбулось перепоховання
При перепохованні 30-х крутянців на [[Аскольдова могила|Аскольдовій могилі]] газети згадували, що тільки біля двох трун студентів-галичан не було родичів, зокрема біля Григорія Пипського. Але це не зовсім так, бо окрім тисячної процесії, з ним прийшла попрощатися сім'я, у якої Піпський винаймав кімнату у [[Київ|Києві]] на [[Вулиця Миколи Пимоненка (Київ)|вулиці Пимоненка]].
Рядок 55:
== Посилання ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=oPSOiJ5AQcg
== Примітки ==
| |||