Український правопис 2019 року: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Критика: Це не критика правопису, а його впровадження. Вище є окремий розділ |
→Думка науковців: Упорядкував за часом та розділив зауваження до окремих позицій та власне до проекту в цілому |
||
Рядок 187:
== Думка науковців ==
Окремі пропозиції цього правопису наводились у відхилених редакціях. Деякі з рішень вже тоді були дискусійними:
* доктор філологічних наук [[Фаріон Ірина Дмитрівна|Ірина Фаріон]] написала: «давно назрілі пропозиції, що пов'язані з демосковізацією та десовєтизацією українського правопису, мають половинчастий характер через варіянтне вживання (''інший / инший, Гегель / Геґель, аудиторія / авдиторія, ефір / етер, вікенд / Уельс, Вайнрайх / Гейне, Сідней / Сирія, бюст / б'ю, в кіно / в пальті, незалежності / незалежности''), а деякі так і зостаються в радянсько-московській версії (матеріальний, імені — р. в. одн.). Позитивні новації (чи радше повернення позитиву) — це маленькі напів сміливі кроки, що, здається, і самих авторів змін налякали (проєкт, дієреза, рієлтор; -ай замість -ей в німецьких запозиченнях; трактування активних дієприкметників; розширення сфери кличного відмінка). Проте варіянтність — це, без сумніву, набагато краще ніж і далі питомій формі залишатися за бортом кодифікації»<ref>[https://blogs.pravda.com.ua/authors/farion/5b8c59e9296a4/ Проєкт правопису 2018 — дитя компромісу: і вашим, і нашим] (3 вересня 2018, blogs.pravda.com.ua)</ref>.▼
* доктор філософських наук [[Зінченко Арсен Леонідович|Арсен Зінченко]]: «Україні потрібно було вже давно повернутися до своїх питомих засад в усіх царинах життя […] Я свої книжки давно вже пишу модернізованим варіантом правопису 1927 року»<ref>[http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=80920 Арсен Зінченко: "Досі ми користуємося «сталінським правописом»] (Українське радіо, 20.08.2018)</ref><ref>http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2029079</ref>.▼
* кандидат філологічних наук [[Акуленко Аліна Анатоліївна|Аліна Акуленко]] відзначає незрозумілість та двоякість деяких положень: «Людині не потрібно два слова або дві форми одного слова на позначення того чи іншого предмету або ж явища, тож коли ми отримуємо два варіанти чогось, наш мозок спрацьовує: „Навіщо мені два варіанти? Навіщо щось вчити, якщо можна по-різному? Я буду користуватись лише одним варіантом!“»<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/29463168.html Український правопис і зміни: хто кого переможе?] (Радіо Свобода, 31 серпня 2018)</ref>.▼
* кандидат філологічних наук [[Олена О'Лір|Олена Бросаліна]] схвалює зміни: «Мені дуже сподобалося, що дуже мудре рішення ухвалили: дозволити паралельне вживання. Прихильники зможуть себе вільно почувати, а не прихильники зможуть зорієнтуватися, відчути смак нових слів, нових форм»<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/29447833.html Новий проект Українського правопису: основні зміни та думки експертів] (Радіо Свобода, 22 серпня 2018)</ref>.▼
* доктор філологічних наук [[Русанівський Віталій Макарович|Віталій Русанівський]] ([http://izbornyk.org.ua/rizne/rusan.htm Стосунок «Проєкту» до реального українського правопису. «Мовознавство», 2002, № 6, стор. 92-98]): «Реформатори пропонують уживати як паралельні форми ''ефір'' і ''етер, кафедра'' і ''катедра'', але нічого не кажуть про те, як бути з ''методом'' і ''бібліотекою, дискотекою'' і просто ''текою''»; «Якщо у згоді з чинним правописом пишемо ''півлітра — півлітровий, піввідра — піввідерний, півкілометра — півкілометровий, півлітра — півлітровий (і півлітрівка''), то з уведенням нового правила, по-перше, зникає ця гармонія (''пів літра'', але ''півлітровий, пів відра'', але ''піввідерний'' і под.), по-друге, виникає контроверза між іменниками, в яких ''пів-'' відіграє роль префіксоїда, і словосполученнями з ''пів'' у значенні половина: ''півсотня — пів сотні, півтонна — пів тонни'' (тони?). Отже, те, що сьогодні підпадає під правило, стане винятком, і навпаки».
* професор Гарвардського та Колумбійського університетів [[Шевельов Юрій Володимирович|Юрій Шевельов]] (Про критерії в питаннях українського офіційного правопису / Ю. Шевельов. Вибрані праці: У 2 кн. К., 2008. Кн. 1. Мовознавство. С. 498—510): «…у передачі грецького й західноєвропейського θ/th і η/е не є завданням правопису усунути непослідовність між, скажімо, ''бібліотека'' і ''Афіни''».
Власне до проекту існували та існують наступні зауваження:
▲* доктор філософських наук [[Зінченко Арсен Леонідович|Арсен Зінченко]]: «Україні потрібно було вже давно повернутися до своїх питомих засад в усіх царинах життя […] Я свої книжки давно вже пишу модернізованим варіантом правопису 1927 року»<ref>[http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=80920 Арсен Зінченко: "Досі ми користуємося «сталінським правописом»] (Українське радіо, 20.08.2018)</ref><ref>http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2029079</ref>.
▲* кандидат філологічних наук [[Олена О'Лір|Олена Бросаліна]] схвалює зміни: «Мені дуже сподобалося, що дуже мудре рішення ухвалили: дозволити паралельне вживання. Прихильники зможуть себе вільно почувати, а не прихильники зможуть зорієнтуватися, відчути смак нових слів, нових форм»<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/29447833.html Новий проект Українського правопису: основні зміни та думки експертів] (Радіо Свобода, 22 серпня 2018)</ref>.
▲* кандидат філологічних наук [[Акуленко Аліна Анатоліївна|Аліна Акуленко]] відзначає незрозумілість та двоякість деяких положень: «Людині не потрібно два слова або дві форми одного слова на позначення того чи іншого предмету або ж явища, тож коли ми отримуємо два варіанти чогось, наш мозок спрацьовує: „Навіщо мені два варіанти? Навіщо щось вчити, якщо можна по-різному? Я буду користуватись лише одним варіантом!“»<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/29463168.html Український правопис і зміни: хто кого переможе?] (Радіо Свобода, 31 серпня 2018)</ref>.
▲* доктор філологічних наук [[Фаріон Ірина Дмитрівна|Ірина Фаріон]] написала: «давно назрілі пропозиції, що пов'язані з демосковізацією та десовєтизацією українського правопису, мають половинчастий характер через варіянтне вживання (''інший / инший, Гегель / Геґель, аудиторія / авдиторія, ефір / етер, вікенд / Уельс, Вайнрайх / Гейне, Сідней / Сирія, бюст / б'ю, в кіно / в пальті, незалежності / незалежности''), а деякі так і зостаються в радянсько-московській версії (матеріальний, імені — р. в. одн.). Позитивні новації (чи радше повернення позитиву) — це маленькі напів сміливі кроки, що, здається, і самих авторів змін налякали (проєкт, дієреза, рієлтор; -ай замість -ей в німецьких запозиченнях; трактування активних дієприкметників; розширення сфери кличного відмінка). Проте варіянтність — це, без сумніву, набагато краще ніж і далі питомій формі залишатися за бортом кодифікації»<ref>[https://blogs.pravda.com.ua/authors/farion/5b8c59e9296a4/ Проєкт правопису 2018 — дитя компромісу: і вашим, і нашим] (3 вересня 2018, blogs.pravda.com.ua)</ref>.
== Публікації проекту та затвердженого варіанту правопису ==
| |||