Русини: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
прибрав шаблон, відповіді на запитання надана
Національний русинський прапор- це прапор, створений та закріплений Головною Русько Радою у 1848 році, члени якої надихнулися давнім гербом Руського королівства.
Рядок 3:
 
'''Руси́ни'''&nbsp;— [[Етноніми українців|назва]] [[українці]]в до XVIII століття<ref name="ЕІУ">Ісаєвич Я.&nbsp;Д.&nbsp;Русини // ''Енциклопедія історії України'' 2012:9:372</ref>; на західноукраїнських землях&nbsp;— до початку ХХ століття<ref name="ЕІУ"/>. Донині збереглася на [[Закарпаття|Закарпатті]] і серед емігрантів-закарпатців у [[США]]<ref name="ЕІУ"/>. Первісно слово «русин» вживалося тільки в однині як похідне від форми множини «[[русь]]»<ref name="ЕІУ"/>. Як самоназва «русини» виникло у пізньому середньовіччі на теренах сучасних [[Україна|Україні]] та [[Білорусь|Білорусі]]; протиставлялося московській самоназві «[[росіяни|русский]]»<ref name="ЕІУ"/>. У [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] XVI—XVIII століття назви «русини», «[[рутени]]» ({{lang-la|Rutheni}}) вживалися на позначення [[українці]]в та [[білоруси|білорусів]] разом (для протиставлення їх «[[росіяни|москві]]», «[[росіяни|москвинам]]»)<ref name="ЕІУ"/>, або тільки щодо українців (для відрізнення їх від «[[литвини|литвинів]]»&nbsp;— мешканців [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]])<ref name="ЕІУ"/>. Поряд із книжним варіантом «русини» співіснувала розмовна форма «руснаки», яка найдовше зберігалася на Закарпатті та Лемківщині<ref name="ЕІУ"/>. У [[Габсбурзька монархія|Габсбурзькій монархії]] «русини» ({{lang-de|Ruthenen}}) було офіційною назвою всіх її українських підданих<ref name="ЕІУ"/>. Із розвитком [[український націоналізм|української національної свідомості]] самоназви «русини» на [[Західна Україна|Заході]] і «[[малороси]]» чи «[[руські]]» на [[Східна Україна|Сході]] України були витіснені самоназвою «[[українці]]»<ref name="ЕІУ"/>. У [[міжвоєнний період|міжвоєнній]] [[Галичина|Галичині]] польська влада намагалася зберегти назву «русини», щоб заперечити український характер корінного населення<ref name="ЕІУ"/>. Українська інтелігенція [[Пряшівщина|Пряшівщини]] тепер вживає визначення «русини-українці» для підкреслення належності закарпатської гілки до всього українського народу<ref name="ЕІУ"/>. Натомість ідеологи [[Політичне русинство|політичного русинства]] поширюють словосполучення «русини і українці» та впроваджують вигаданий ними етнонім «[[Русини (етнографічна група)|карпаторусини]]», щоб зобразити русинів (карпато-русинів) окремим народом<ref name="ЕІУ"/>.
 
[[File:Наймолодший путник Нусьо Дорожинський з паломницьким прапором.jpg| Хлопець-паломник з національним русинським прапором|246x246пкс]]
 
== Значення ==