Щелепи: відмінності між версіями

11 байтів вилучено ,  2 роки тому
Коректура
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
(Коректура)
 
'''Ще́лепи''' ({{lang-la|maxilla, mandibula}}) — у [[тварини|тварин]] — органи різного походження, переважно тверді ([[скелет]]ні) структури, розташовані в області [[рот]]ового отвору, що слугують для захоплення і подрібнення [[їжа|їжі]]. Щелепний апарат включає скелетні і м'язові утворення, пов'язані з цими функціями.
 
У представників різних систематичних груп щелепи мають різну будову і утворюються в процесі індивідуального розвитку з різних зачатків, тобто є [[Аналогічні органи|аналогічними органами]].<br/>
Щелепи є у багатьох [[безхребетні|безхребетних]] (деякі [[черв'яки]], [[молюски]], [[членистоногі]], [[оніхофори]], з [[голкошкірі|голкошкірих]]&nbsp;— [[морські їжаки]]). Серед [[круглі черви|круглих червів]] щелепи має більшість вільноживучих форм і ряд паразитичних. Основою щелеп у коловерток і [[кільчасті черви|кільчастих червів]] є кутикулярні структури. У [[оніхофори|оніхофор]] і [[членистоногі|членистоногих]] роль щелеп виконують зовнішні придатки голови (що іноді повторно укладаються всередину головної хітинової капсули). Найтиповішою для [[членистоногі|членистоногих]] наявність однієї пари верхніх, або передніх, щелеп ([[мандибули|мандибул]]) і двох (рідше за одну) пар нижніх, або задніх, щелеп ([[максили|максил]]). У [[комахи|комах]] друга пара нижніх щелеп, зливаючись, утворює нижню губу. У [[хеліцерові|хеліцерових]] є дві пари головних придатків, що частково здійснюють функцію щелеп: [[хеліцери]] служать для захоплення їжі, лежачі позаду них [[педіпальпи]] використовуються для її роздрібнення. У [[ракоподібні|ракоподібних]] і [[трахейнодишні|трахейнодишних]] щелепний апарат представлений мандибулами і максилами. У тих випадках, коли голова злиться з грудьми в головогруди, кінцівки грудних члеників зазвичай також служать для захоплення їжі і називаються ногощелепами ([[ракоподібні]], [[губоногі багатоніжки]]). Серед [[павукоподібні|павукоподібних]] складно влаштований щелепний апарат (перетворені 1 і 2 пари кінцівок, [[хеліцери]] і [[педіпальпи]]) мають [[кліщі]]. У молюсків роль щелеп виконує кутикулярний перетираючий апарат, так звана [[радула]]. Найхимерніший щелепний апарат у [[морські їжаки|морських їжаків]] (див. [[Арістотелів ліхтар]]).
 
Щелепи є у багатьох [[безхребетні|безхребетних]] (деякі [[черв'якичерви]], [[молюски]], [[членистоногі]], [[оніхофори]], з [[голкошкірі|голкошкірих]]&nbsp;— [[морські їжаки]]). Серед [[круглі черви|круглих червів]] щелепи має більшість вільноживучих форм і ряд паразитичних. Основою щелеп у коловерток і [[кільчасті черви|кільчастих червів]] є кутикулярні структури. У [[оніхофори|оніхофор]] і [[членистоногі|членистоногих]] роль щелеп виконують зовнішні придатки голови (що іноді повторно укладаються всередину головної хітинової капсули). Найтиповішою для [[членистоногі|членистоногих]] наявність однієї пари верхніх, або передніх, щелеп ([[мандибули|мандибул]]) і двох (рідше за одну) пар нижніх, або задніх, щелеп ([[максили|максил]]). У [[комахи|комах]] друга пара нижніх щелеп, зливаючись, утворює нижню губу. У [[хеліцерові|хеліцерових]] є дві пари головних придатків, що частково здійснюють функцію щелеп: [[хеліцери]] служать для захоплення їжі, лежачі позаду них [[педіпальпи]] використовуються для її роздрібнення. У [[ракоподібні|ракоподібних]] і [[трахейнодишні|трахейнодишних]] щелепний апарат представлений мандибулами і максилами. У тих випадках, коли голова злиться з грудьми в головогруди, кінцівки грудних члеників зазвичай також служать для захоплення їжі і називаються ногощелепами ([[ракоподібні]], [[губоногі багатоніжки]]). Серед [[павукоподібні|павукоподібних]] складно влаштований щелепний апарат (перетворені 1 і 2 пари кінцівок, [[хеліцери]] і [[педіпальпи]]) мають [[кліщі]]. У молюсків роль щелеп виконує кутикулярний перетираючий апарат, так звана [[радула]]. Найхимерніший щелепний апарат у [[морські їжаки|морських їжаків]] (див. [[Арістотелів ліхтар]]).
Всі [[хребетні]] діляться на 2 великих групи: [[безщелепні]] (з [[клас (біологія)|класом]] [[круглороті|круглоротих]]) і [[щелепні]] (включають решту всіх класів)&nbsp;— з розвиненими щелепами. У безщелепних хребетних (круглороті) щелепи відсутні. У щелепних щелепи розташовані в [[лицевий череп|лицьовій (вісцелярною) частині черепа]], [[хрящ]]ові або [[кістка|кісткові]] щелепи розвинулися з 2-ої [[вісцелярна дуга|вісцелярної дуги]], що втратила свої початкові функції опори і вентиляції [[зябра|зябер]]. У більшості хребетних щелепи оснащені [[зуби|зубами]], у деяких форм на [[череп]]і немає зубів і на них розвивається роговий покрив ([[дзьоб]]). Спочатку [[щелепна дуга]] зміцнювалася на черепі тільки власним верхнім елементом (див. [[Протостилія]]). У [[риби|риб]] область щелепного суглоба отримала додаткову опору за допомогою верхнього елементу [[під'язикова дуги|під'язикової дуга]]. Подальша еволюція щелепного апарату хребетних визначалася удосконаленням його роботи при різних типах живлення.
 
Всі [[хребетні]] діляться на 2 великих групи: [[безщелепні]] (з [[клас (біологія)|класом]] [[круглороті|круглоротих]]) і [[щелепні]] (включають решту всіх класів)&nbsp;— з розвиненими щелепами. У безщелепних хребетних (круглороті) щелепи відсутні. У щелепних щелепи розташовані в [[лицевий череп|лицьовій (вісцелярною) частині черепа]], [[хрящ]]ові або [[кістка|кісткові]] щелепи розвинулися з 2-оїї [[вісцелярна дуга|вісцелярної дуги]], що втратила свої початкові функції опори і вентиляції [[зябра|зябер]]. У більшості хребетних щелепи оснащені [[зуби|зубами]], у деяких форм на [[череп]]і немає зубів і на них розвивається роговий покрив ([[дзьоб]]). Спочатку [[щелепна дуга]] зміцнювалася на черепі тільки власним верхнім елементом (див. [[Протостилія]]). У [[риби|риб]] область щелепного суглоба отримала додаткову опору за допомогою верхнього елементу [[під'язикова дуги|під'язикової дугадуги]]. Подальша еволюція щелепного апарату хребетних визначалася удосконаленням його роботи при різних типах живлення.
В процесі еволюції вони вперше утворилися у риб в результаті перетворення однієї з передніх (третьою) пар [[зяброва дуга|зябрових дуг]]. Її верхній і нижній елементи редукувалися, а середні відділи збільшилися, перетворившись на первинну верхню щелепу, або [[піднебінноквадратний хрящ]], і первинну [[нижня щелепа|нижню щелепу]], або [[меккелів хрящ]]. У [[хрящові риби|хрящових риб]] є тільки первинні [[хрящ]]ові щелепи, озброєні [[зуби|зубами]], похідними плакоїдних лусок, що є у [[кісткові риби|кісткових риб]], [[земноводні|земноводних]], [[плазуни|плазунів]], [[птахи|птахів]] і [[ссавці]]в в задніх відділах верхньої і нижньої щелепи розвиваються заміщаючі окостеніння, одягнені покривними кістками, з яких формуються вторинні щелепи. Верхньою щелепою, починаючи з кісткових риб, є вторинна щелепа, представлена [[передщелепна кістка|передщелепною]] і [[щелепна кістка|щелепною]] кістками. З появою вторинної щелепи, [[кістки]] якої розташовуються по краю [[рот]]а, первинна верхня щелепа відтісняється все далі назад, в [[піднебіння|піднебінну]] область [[череп]]а, і у [[плазуни|плазунів]], [[птахи|птахів]] і [[ссавці]]в втрачає зуби. У деяких форм зуби на щелепі відсутні і на них розвивається роговий покрив (дзьоб). Розвиток щелепи&nbsp;— найважливіший етап в еволюції хребетних тварин, що визначив можливість переходу від пасивного живлення до активного захоплення здобичі.
 
ВУ процесі еволюції вони вперше утворилися у риб ву результаті перетворення однієї з передніх (третьою) пар [[зяброва дуга|зябрових дуг]]. Її верхній і нижній елементи редукувалися, а середні відділи збільшилися, перетворившись на первинну верхню щелепу, або [[піднебінноквадратний хрящ]], і первинну [[нижня щелепа|нижню щелепу]], або [[меккелів хрящ]]. У [[хрящові риби|хрящових риб]] є тільки первинні [[хрящ]]ові щелепи, озброєні [[зуби|зубами]], похідними плакоїдних лусок, що є у [[кісткові риби|кісткових риб]], [[земноводні|земноводних]], [[плазуни|плазунів]], [[птахи|птахів]] і [[ссавці]]в в задніх відділах верхньої і нижньої щелепи розвиваються заміщаючі окостеніння, одягнені покривними кістками, з яких формуються вторинні щелепи. Верхньою щелепою, починаючи з кісткових риб, є вторинна щелепа, представлена [[передщелепна кістка|передщелепною]] і [[щелепна кістка|щелепною]] кістками. З появою вторинної щелепи, [[кістки]] якої розташовуються по краю [[рот]]а, первинна верхня щелепа відтісняється все далі назад, в [[піднебіння|піднебінну]] область [[череп]]а, і у [[плазуни|плазунів]], [[птахи|птахів]] і [[ссавці]]в втрачає зуби. У деяких форм зуби на щелепі відсутні і на них розвивається роговий покрив (дзьоб). Розвиток щелепи&nbsp;— найважливіший етап в еволюції хребетних тварин, що визначив можливість переходу від пасивного живлення до активного захоплення здобичі.
 
== Щелепи людини ==
23 493

редагування