Філіпп Едуард Антон фон Ленард: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14) |
доповнення |
||
Рядок 30:
== Життєпис ==
Ленард народився в сім'ї тірольського торговця вином. У 1722 р. сім'ї Ленарда було присвоєно спадкове дворянство, яке проте, починаючи з кінця XVIII століття, в сім'ї не застосовувалося. У 1880 р. Ленард вивчає протягом двох семестрів природничі науки — спочатку в [[Будапешт]]і, а потім у [[Відень|Відні]]. Після цього він віддає перевагу роботі у батьківському винному магазині в Прессбурзі. У 1883 р. Ленард продовжує навчання в [[Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла|Гайдельберзі]] під керівництвом [[Герман Квінке|Германа Квінке]] та [[Роберт Вільгельм Бунзен|Роберта Бунзена]]. Після навчання протягом одного семестру в Берліні під керівництвом [[Герман Гельмгольц|Германа Гельмгольца]], він захищає в 1886 р. у Гайдельберзі дисертацію за темою «Про коливання падаючих крапель». Після цього він стає асистентом у Квінке у фізичному інституті Гайдельберзького університету. У цей час він продовжує дослідження [[люмінесценція|люмінесценції]]. У наступні десятиліття на основі цих досліджень він напише основоположні роботи про механізм свічення так званих фосфорів Ленарда. У 1898 році Ленард стає професором в [[Кільський університет|Кільському університеті]], де проводить найпродуктивніші роки своєї наукової діяльності. Він продовжує досліджувати [[фотоелектричний ефект]], розробляє динамічну модель [[атом]]а, що спростувала уявлення про атом як про масивний однорідний об'єкт. У 1907 році Ленард повертається у Гайдельберг.
== Науковий доробок ==
=== Метеорологічні внески === <!--'Електрифікація розпилення', 'Ефект водоспаду', 'ефект Ленарда', 'Балоелектричний ефект' перенаправляються сюди -->
Ленард був першим, хто в 1892 році вивчив і описав те, що було названо пізніше як ''ефект Ленарда''. Цим ефектом назване відокремлення електричних зарядів, при аеродинамічному розпаді крапель води, наприклад, при падінні на основу чи розщепленні крапель у повітрі. Ефект також відомий як ''балоелектричний ефект'', ''електрифікація розпилення'' або ''ефект водоспаду''.<ref>{{cite web |url=http://amsglossary.allenpress.com/glossary/search?id=lenard-effect1 |title=American Meteorological Society Glossary |publisher=Amsglossary.allenpress.com |date=2013-06-25 |accessdate=2013-07-13 |url-status=dead |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120205021120/http://amsglossary.allenpress.com/glossary/search?id=lenard-effect1 |archivedate=2012-02-05 |df= }}</ref> У основі ефекту лежить явище, коли сили розливу крапель, генеруючи бризки, генерують невеликі негативні краплі з поверхні основної краплі, залишаючи нейтральний або слабкий позитивний заряд на решті великого фрагмента. Ефект був повторений багатьма дослідниками, проте, молекулярні механізми цього явища станом на 2015 рік досліджені недостатньо.<ref>{{cite web|author=Beattie, James|year=2016|month=04|pages=1-9|title=The mechanism of spray electrification: the waterfall effect|journal=Atmospheric Chemistry and Physics Discussions|doi=10.5194/acp-2015-892}}</ref>
Також, ним були проведені дослідження розмірів та форми розподілу крапель дощу, для цього він сконструювавши вітровий тунель, в якому краплі води різної величини могли утримуватися нерухомими протягом декількох секунд. Він першим визнав, що великі краплі дощу не мають класичну форму краплі сльози, а мають форму подібну до булочки гамбургерів.<ref>{{cite web
| url=https://hypertextbook.com/facts/2001/IgorVolynets.shtml
| title=Diameter of a raindrop
| first=Igor
| last=Volynets
| year=2001
| website=The Physics Factbook
| editor-last=Elert
| editor-first=Glenn
| accessdate=2019-08-19
}}</ref>
== Джерела ==
|