Вікіпедія

Лісничий Павло Олександрович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
шаблон
А04М07 (обговорення | внесок)
13 440 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 40:
| особиста_сторінка =
}}
'''Павло Олександрович Лісничий''' ([[1903]]–[[1941]]) — [[Історикісторик]] України.
 
== Життєпис та науковий доробок ==
НародивсяП. О. Лісничий народився в с.[[Рівне (Новоукраїнський район)|Рівне]] наХерсонської [[Херсонська губернія|Херсонщині]]губернії в родині селянина-бідняка.
 
Після закінчення сільської школи навчався в педагогічному технікумі, де очолював комсомольську організацію. Від [[1927]] працював учителем історії в сільській школі, завідуючим Ново-Миргородського рай. відділу народної освіти, директором школи, редактором районної газети. [[1929]] став членом [[КП(б)У]] та вступив на заочне відділення Кіровоградського ін-ту соціального виховання, після закінчення якого [[1933]] зараховано до аспірантури кафедри історії України історичного фак-ту [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|ОДУ]]. У вересні 1937 приступив до роботи в Одеській держ. науковій бібліотеки завідуючим відділом марксизму-ленінізму. Від грудня [[1937]] до 20.11.[[1938]] займав посаду заст. директора з наукової роботи. У цей же період від квітня до листопада [[1938]] — в. о. директора бібліотеки. За сумісництвом працював викладачем в педагогічному ін-ті та [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|ОДУ]], де від [[1939]] викладач кафедри історії України, а від наступного — доцент. Працював над кандидатською дисертацією «Положение крестьян и крестьянское движение в 80-90-х гг. [[ХІХ]] столетия на юге Украины», яку успішно захистив [[1940]] та отримав науковий ступінь кандидата історичних наук.
 
У [[1929]] став членом [[КП(б)У]] та вступив на заочне відділення Кіровоградського інституту соціального виховання, після закінчення якого в [[1933]] році навчався в аспірантурі при кафедрі історії України історичного факультету [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|Одеського державного університету.]]
У червні [[1941]] в архівах Москви збирав матеріал для докторської дисертації, але через початок війни припинив цю роботу і повернувся до Одеси. У перших числах липня [[1941]] одним серед перших викладачів ОДУ добровільно записався до лав [[Червона армія|Червоної Армії]]. Призначено політруком роти [[270-ї стрілецької дивізії]]. ▼
 
У вересні 1937 року приступив до роботи в [[Одеська національна наукова бібліотека|Одеській державній науковій бібліотеці]] завідуючим відділом марксизму-ленінізму. Від грудня [[1937]] р. до 20.11.[[1938]] р. обіймав посаду заступника директора з наукової роботи. У цей же період від квітня до листопада [[1938]] року виконував обов'язки директора бібліотеки.
Загинув у бою 26.09.[[1941]].▼
 
Одночасно викладав в [[Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського|Одеському державному педагогічному інститу]]<nowiki/>ті та Одеському університеті, де з 1940 року обіймав посаду [[Доцент|доцента]].
 
У 1940 році захистив [[Дисертація|дисертацію]] «Положення селян та селянський рух в 80-90-х рр. [[ХІХ]] століття на півдні України» та отримав науковий ступінь [[Кандидат історичних наук|кандидата історичних наук.]]
 
▲У червні [[1941]] в архівах Москви збирав матеріал для докторської дисертації, але через початок війни припинив цю роботу і повернувся до Одеси. У перших числах липня [[1941]] одним серед перших викладачів ОДУ добровільно записався до лав [[Червона армія|Червоної Армії]]. Призначено політруком роти [[270-ї стрілецької дивізії]].
 
Під час нацистської навали у перших числах липня [[1941]] року добровольцем записався до лав [[Червона армія|Червоної Армії]]. Був призначений [[Політрук|політруком]] роти [[270-ї стрілецької дивізії]].
 
▲Загинув у бою 26.09.[[1941]].<nowiki/>року
 
== Праці ==
* Положение крестьян и крестьянское движение в 80-90-х гг. ХІХ столетия на юге Украины: Дис. … канд. ист.&nbsp;н.&nbsp;— Одесса, 1940.
 
== ЛітератураДжерела ==
 
* Смирнов Ф. Павел Александрович Лесничий // Сокровищница культуры.&nbsp;— Одесса, 1958.&nbsp;— Вып. 2.&nbsp;— С. 276–278;
* Історія Одеського університету за 100 років.&nbsp;— К., 1968.&nbsp;— С. 107, 116–117;
Рядок 68 ⟶ 79:
[[Категорія:Одеські історики]]
[[Категорія:Учасники Другої світової війни з СРСР]]
[[Категорія:Викладачі Південноукраїнського національного педагогічного університету]]
[[Категорія:Науковці Одеського університету]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Лісничий_Павло_Олександрович