Буцманюк Юліан Лукич: відмінності між версіями

Брав участь у реставрації Марійського костелу у Кракові (1912), виконуючи роботи зі стінопису та вітража. Декілька років працював у відомій польській вітражній фірмі Г. Желенського. 

 

З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] [[1914]] року записався у [[Українські січові стрільці|легіон Українських Січових Стрільців]], став одним із активних дописувачів [[Пресова кватира УСС|Пресової Кватири]], фоторепортером, одним із тих, хто відкрив величну сторінку історії Українського Війська початку ХХ століття.<ref>{{Cite web|url=http://photo-lviv.in.ua/druzhba-myttsiv-zrujnovana-prystrastyu/|title=Дружба митців, зруйнована пристрастю|last=Софія|first=Легін|date=2016-07-19|language=uk-UA|accessdate=2016-07-19}}</ref> У грудні 1914 року вийшли перші світлини Буцманюка, присвячені бойовій славі легіону УСС, а наступного року його фронтові картини об'єднали в серію поштівок. Юліан Буцманюк був головним дизайнером символіки та відзнак легіону. Згодом воював в [[Українська Галицька армія|Українській Галицькій Армії]] (до 1919&nbsp;р.). Був декілька разів поранений. Ранги: сотник УСС, отаман Армії УНР.<ref name="С5">''Петро Саварин.'' З собою взяли Україну…&nbsp;— С. 485.</ref> В 1920—1923 роках перебував у таборах для інтернованих в Чехословаччині. Одружився з Іриною Чайківською. У 1922&nbsp;р. народився син Богдан.