Межберг Наум Ісакович: відмінності між версіями

| громадянство = {{RUSold}}, {{URS}}

| національність =

| відомий завдяки =

| звання =

| ступінь =

| керівник =

| нагороди = {{Орден Червоної Зірки}}

'''Наум Ісакович Межберг''' ({{ДН|24|8|1898}}, за іншими данними [[1900]]<ref name="yurk">[http://chtyvo.org.ua/authors/Yurkova_Oksana/Dokumenty_pro_stvorennia_i_pershi_roky_diialnosti_Instytutu_istorii_Ukrainy_AN_URSR_1936-1941/ Юркова О. &nbsp;В. &nbsp;Документи про створення і перші роки діяльності Інституту історії України АН УРСР. 1936–19411936—1941. –&nbsp;— К., 2001, с.26]</ref>, [[Одеса]], [[Російська імперія]] -&nbsp;— †[[14 квітня]] [[1972]] [[Ужгород]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]])&nbsp;— український радянський історик революційних рухів

Народився [[24 серпня]] [[1898]] в [[Одеса|Одесі]] у робітничий родині.

З [[1909]] почав працювати в одній із типографій міста. У серпні [[1917]] вступив до Союзу соціалістичної робітничої молоді, а [[1920]]&nbsp;— до [[КП(б)У]].

Під час громадянської війни воював на боці більшовиків, брав активну участь у червоногвардійських загонах, за що у травні&nbsp;— серпні [[1918]] року перебував під арештом «білих».

З [[1920]] року&nbsp;— на партійній роботі: виконував обов'язки окружного секретаря революційного комітету та політкомісара. У листопаді [[1921]] його направили до Одеської військово-технічної школи.

Після демобілізації в 1923 - 19261923—1926 роках навчався на юридичному факультеті [[Одеський національний економічний університет|Одеського інституту народного господарства]].

У 1926 - 19281926—1928 роках був аспірантом Одеської секції [[Науково-дослідний інститут історії української культури імені академіка Дмитра Багалія|Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури]] при [[Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського|Одеському інституті народної освіти]]. Під час навчання в аспірантурі, з січня 1928 року почав викладати історію класової боротьби в Одеському торговельно-промисловому технікумі й [[Одеський сільськогосподарський інститут|Одеському сільськогосподарському інституті]], де 16 квітня 1929 року його призначили деканом [[Робітничий факультет|робітничого факультету.]]

У червні [[1930]]&nbsp;року обраний дійсним членом історично-етнологічного відділу Одеської філії [[Всеукраїнська академія наук|Всеукраїнській академії наук]]. Одночасно з педагогічною діяльністю виконував численні партійні й громадські доручення.

У [[1925]]–[[1927]] роках завідував агітпропом і культпропом Свердловського району Одеси, заступник завідуючого Одеського {{Не перекладено|істпарт|істпарту|ru|Истпарт}}.

В 1931 - 19331931—1933 роках обіймав посади доцента, професора [[Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського|Одеського інституті соціального виховання]].

У 1933 - 19351933—1935 роках працював професором кафедри історі УСРР [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|Одеського державного універстету]].

У березні 1935 запрошений на посаду професора історії України та декана історичного факультету [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського державного університету]].<ref name="yurk" /> Паралельно викладав в [[Інститут червоної професури при ВУЦВК|Інституті червоної професури]]. У 1935-19361935—1936 роках працював старшим науковим співробітником Інституту історії Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських інститутів.

4.11.[[1937]] року Особливою нарадою при [[НКВС СРСР]] засуджений до восьми років [[Виправно-трудовий табір|виправно-трудових таборів]], звинувачувався у троцкістських поглядах.<ref name="yurk"/> Відбувши на два роки більше винесеного строку, 8.03.[[1947]] &nbsp;р. , за рішенням Особливої наради при [[МДБ]] [[СРСР]] вчений, як «соціально небезпечний елемент» був засуджений до трьох років заслання у [[Новосибірська область|Новосибірський області]] з подальшим визначенням довічного спецпоселення.

9.07.[[1955]] &nbsp;р. рішенням судової колегії з кримінальних справ Верховного суду СРСР постанова від [[1937]] &nbsp;р. скасовувалась за відсутністю складу злочину. Також була відмінена постанова щодо перебування вченого на спецпоселенні.

У 1955 році повернувся до Одеси, де працював у видавництві. З 1956 року працював викладачем кафедри історії СРСР [[Ужгородський національний університет|Ужгородського державного університету]].

* Боевой путь котовцев. К десятилетию 3-й кавалерийской краснознаменной Бессарабской имени Котовского дивизии. Политотдел 3-й кавдивизии им. Котовского. –&nbsp;— Одесса, 1930. –&nbsp;— 55 с. (у співавторстві з Р. Шпунтом).

* Жовтневі події 1905 &nbsp;р. в Одесі. –&nbsp;— Харків-Одеса: Державне видавництво “Пролетар”«Пролетар», 1931. –&nbsp;— 48 с.

* Другий період Радянської влади на Одещині (квітень-серпень 1919 &nbsp;р.). –&nbsp;— Одеса, 1931. –&nbsp;— 92 с. (у співавторстві з С. Коганом).

* Экономика Одещины и робоче-крестьянское движение в 1914 – 19171914—1917 гг. (Предпосылки Октября в Одессе) // Октябрь на Одещине: Сборник статей и воспоминаний. К 10-летию Октября. –&nbsp;— Одесса: Тип. “Известия”«Известия» им. тов. Зиновьева, 1927. –&nbsp;— С. 47 –&nbsp;— 123 (у співавторстві з С. Коганом).

* Повстання куркулів у німецьких колоніях на Одещині (1919) // Літопис революції. –&nbsp;— 1929. –&nbsp;— № &nbsp;2. –&nbsp;— С. 138 – 157138—157 (у співавторстві з С. Коганом).

* Червневі події 1905 року в Одесі: (До 25-річчя барикадних боїв в Одесі) // Чорноморська комуна. –&nbsp;— 1930. –&nbsp;— 27 червня.

* Жовтень 1905 року в Одесі // Чорноморська комуна. –&nbsp;— 1930. –&nbsp;— 26, 29 жовтня, 1, 2 листопада.

* Перша Одеська рада робітничих депутатів // Чорноморська комуна. –&nbsp;— 1930. –&nbsp;— 11 грудня.

* З революційного минулого Одещини // Бібліографія революційного руху в Одесі (1820 – 19201820—1920). –&nbsp;— Одеса, 1933. –&nbsp;— С. 19 –&nbsp;— 51.

* З сторінок героїчного минулого // Чорноморська Комуна. –&nbsp;— 1934. –&nbsp;— 11 липня.

* [[Орден Червоної Зірки]] (1967 &nbsp;р.).

* Шевченко Л.&nbsp;В.&nbsp;Наум Ісакович Межберг // Зневажена Кліо.&nbsp;— К., 2005.&nbsp;— С. 345–351345—351;

* Петровський Е.&nbsp;П.&nbsp;Кадрова ситуація на історичному факультеті Одеського державного університету в 1930-х роках // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки.&nbsp;— Вип. 13.&nbsp;— К., 2005.&nbsp;— С. 261, 266–267266—267;

* Петровський Е.&nbsp;П.&nbsp;Історичні дослідження на кафедрі історії України Одеського державного університету в 30-ті роки ХХ століття // ЗІФ. − Одеса, 2005. − Вип. 16.&nbsp;— С. 185, 188–189188—189.

* Левченко &nbsp;В. В., Петровський Е.&nbsp;П. &nbsp;Межберг Наум (Наїм) Ісакович // Одеські історики. Енциклопедичне видання. Том 1 (початок ХІХ –&nbsp;— середина ХХ ст.). –&nbsp;— Одеса: Друкарський дім, 2009. –&nbsp;— С. 230–232230—232.

* Олашин М. Межберг Наум Ісакович // Українські історики. Біобібліографічний довідник. –&nbsp;— Випуск 3. Серія «Українські історики». –&nbsp;— Київ: Інститут історії України НАН України, 2010. –&nbsp;— С. 179–180179—180.

* Левченко В. В., Петровський Е.&nbsp;П. &nbsp;Межберг Наум Ісакович // Дослідники історії Південної України: біобібліографічний довідник / упоряд. Ігор Лиман. –&nbsp;— Київ, 2016. –&nbsp;— Том 2. –&nbsp;— С. 261–264261—264.