Галицько-Волинське князівство: відмінності між версіями

Про [[архітектура|архітектуру]] князівства відомо небагато. Писемні джерела описують переважно церкви, не згадуючи світських будівель князів чи бояр. Даних археологічних розкопок не вистачає для точної реконструкції тогочасних споруд. Залишки храмів Галицько-Волинського князівства в поєднанні з записами літопису дають змогу стверджувати, що на західноруських землях залишалися міцними традиції [[Архітектура Київської Русі|руської архітектури]] Київської доби, але відчувалися нові віяння західноєвропейських архітектурних стилів.<ref>Літописець так описує зовнішнє і внутрішнє багатство церкви святого Іоана, спорудженої Данилом:<br/>''Звів також Данило церкву святого [[Іоанн Златоустий|Іоанна Златоустого]], красну і гожу. І споруда її була така: склепінь чотири; з кожного вугла&nbsp;— склепіння, і стояли вони на чотирьох головах людських, вирізьблених одним умільцем; троє вікон прикрашені були [[вітраж|склом римським]]; при вході ву олтарвівтар стояли два стовпи з цілого каменя, і на них&nbsp;— склепіння; а верх же вгорі прикрашений був зорями золотими на лазурі; внутрішній же поміст її був вилитий з міді і з чистого олова, так що блищав він, як дзеркало. Дверей же її двоє були прикрашені каменем тесаним&nbsp;— галицьким білим і зеленим холмським; різьблені одним умільцем Авдієм горорізьби їх були всяких барв і золоті; спереду ж їх на західних дверях був зроблений Спас, а на північних&nbsp;— святий Іоанн Златоустий, так що всі, хто дивився на них, дивувалися. Прикрасив Данило камінням дорогим, бісером і золотом також ікони, які він приніс із Києва, і образ Спаса і пресвятої Богородиці, що їх йому сестра Федора дала з київського монастиря святого Феодора; приніс він також ікону Стрітення з города Вручого од отця його Мстислава Мстиславича. Диву подібні були образи сі, що погоріли в церкві святого Іоанна; один архангел Михаїл зостався з чудових тих ікон. І дзвони Данило приніс із Києва, а інші тут вилив…'' [http://litopys.org.ua/litop/lit24.htm Галицько-Волинський Літопис. Переклад Л.Махновця. Роки 1245—1260. Бл. 1237] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070927200935/http://litopys.org.ua/litop/lit24.htm |date=27 вересень 2007 }}</ref>.