Omnia mea mecum porto: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
G.Tuono (обговорення | внесок) м додано Категорія:Цицерон за допомогою HotCat |
м уточнення |
||
Рядок 1:
'''Все своє ношу з собою''' ({{lang-la|Omnia mea mecum porto}})
Цей вислів Цицерон
[[Афоризм]] Біанта лаконічно передає таку думку: справжньою власністю людини може бути лише те, що людина має всередині. Ця ідея стала однією з головних в філософії [[Кініки|кініків]] і [[Стоїки|стоїків]]. У кініків зневага матеріальним світом стає самоціллю і набуває часом гіпертрофованих форм: "Побачивши одного разу, як хлопчик пив воду з жмені, він викинув з суми свою чашку, промовивши: «Хлопчик перевершив мене простотою життя». Він викинув і миску, коли побачив хлопчика, який, розбивши свою миску, їв сочевичну юшку зі шматка виїденого хліба "([[Діоген Лаертський]]. Про життя, навчаннях і висловах знаменитих філософів. Кн. 6, 2). Характерно, що [[Платон]] назвав Діогена з [[Синоп]]а «[[Сократ]]о<nowiki />м, з'їхавшим з глузду».
Стоїки створили ідеал мудреця, байдужого до всього зовнішнього і гордого своєю внутрішньою свободою. «Дивись на все людське як на швидкоплинне і короткочасне: те, що було вчора ще в зародку, завтра вже мумія або прах. Отже, проведи той момент часу в злагоді з природою, а потім розлучайся з життям так само легко, як падає дозріла олива
Відповідно до альтернативної версії походження фрази ''Omnia mea mecum porto'', правитель Македонії [[Деметрій I Поліоркет]], захопивши [[Мегари]], розпорядився охороняти будинок філософа [[Стільпон з Мегари |Стільпона]] і повернути йому пограбоване добро; але коли він запитав у Стільпона про збитки, той відповів, що збитків не було: виховання у нього ніхто не забрав і знання його і розум залишилися при ньому<ref>Дооген Лаертский. Про життя, навчання і вислови знаменитих філософів // [[Стільпон]].
▲Стоїки створили ідеал мудреця, байдужого до всього зовнішнього і гордого своєю внутрішньою свободою. «Дивись на все людське як на швидкоплинне і короткочасне: те, що було вчора ще в зародку, завтра вже мумія або прах. Отже, проведи той момент часу в злагоді з природою, а потім розлучайся з життям так само легко, як падає дозріла олива - прославляючи природу, яка її породила, і з вдячністю до дерева, що його створило»([[Марк Аврелій]]. Наодинці з собою. Кн. 4, 48).
▲Відповідно до альтернативної версії походження фрази ''Omnia mea mecum porto'', правитель Македонії [[Деметрій I Поліоркет]], захопивши [[Мегари]], розпорядився охороняти будинок філософа [[Стільпон з Мегари |Стільпона]] і повернути йому пограбоване добро; але коли він запитав у Стільпона про збитки, той відповів, що збитків не було: виховання у нього ніхто не забрав і знання його і розум залишилися при ньому<ref>Дооген Лаертский. Про життя, навчання і вислови знаменитих філософів // [[Стільпон]]. — С. 127.</ref>.
== Примітки ==
Рядок 15 ⟶ 13:
== Джерела ==
* ''Дооген Лаертский''. Про життя, навчання і вислови знаменитих філософів / Пер. и прим. М.
|