Відмінності між версіями «Мравінський Євген Олександрович»

нема опису редагування
'''Євге́н Олександрович Мраві́нський ''' (''Евгений Александрович Мравинский'', *[[4 червня|22 травня (4 червня)]] [[1903]], [[Петербург]] — †[[19 січня]] [[1988]], там же) — російський диригент, народний артист СРСР ([[1954]]), лауреат Сталінської ([[1946]]) та Ленінської премій ([[1961]]), нагороджений [[орден Леніна|орденом Леніна]], іншими орденами і медалями.
 
Народився в Петербурзі. Учився на природному факультеті Петроградського університету, працював артистом мімансу в [[Маріїнський театр|Маріїнському театрі]], піаністом у Хореографічному училищі. В [[1924]] поступивроку вступив удо [[Ленінградська консерваторія|ЛенінградськуЛенінградської консерваторіюконсерваторії]], де спочатку займався в класі композиції, а з [[1927]] — у класі диригування, спочатку в Н. А. Малько, а після його від'їзду за кордон — в А. В. Гаука.
 
В [[1932]] року дебютував у Маріїнському театрі, продиригувавши балетом «Спляча красуня» Чайковського. В 1932—1938 був диригентом цього театру (переважно балетного репертуару); з [[1938]], перемігши на конкурсі диригентів, очолив Симфонічний оркестр Ленінградської філармонії (колишній Придворний) і залишався на цьому посту до кінця своїх днів. За десятиліття роботи із Мравінським оркестр став високопрофесійним колективом і завоював міжнародну популярність. З [[1961]] викладав у Ленінградській консерваторії.
 
Мравінський був диригентом авторитарного й у той же час академічного типу, він прагнув до максимально повного пророблення інтерпретації, аж до дрібних деталей. Його манері були властиві скупий жест, тверда воля, стриманість емоцій, прекрасне відчуття форми, і в той же час вона втілювала духовну зосередженість майстра. У досить широкому в стилістичному відношенні, хоча й не занадто великому репертуарі Мравінського деяка перевага віддавалася російській музиці, у тому числі сучасній, а в західноєвропейській класиці — [[Бетховен]]у, [[Брамс]]у, [[Вагнер]]у, [[Ріхард Штраус|Р.Штраусу]] й [[Брукнер]]у. Улюбленими авторами Мравінського були [[Петро Чайковський|Чайковський]] і [[Шостакович]]. До числа вищих досягнень диригента можна віднести трактування П'ятої й особливо Шостої симфоній Чайковського, а також багатьох симфонічних полотен Шостаковича: під його керуванням уперше прозвучали П'ятої, Шоста, Восьма, Дев'ята, Десята симфонії; Восьму симфонію автор присвятив диригентові.
 
У культурному житті Ленінграда велична фігура Мравинского грала велику, майже культову, роль, символізуючи наступність традицій.
 
Помер Мравінський у Петербурзі.
1060

редагувань