Відмінності між версіями «Кіровоградська операція»

м
категоризація, вікіфікація
м (категоризація, вікіфікація)
{{Дніпровсько-Карпатська операція}}
 
'''Кіровогра́дська наступа́льна опера́ція''' ([[5 січня|5]] — [[16 січня]] [[1944]] року) — військова операція, яка була складовою частиною [[стратегічна наступальна операція|стратегічної наступальної операції]] [[Ставка Верховного Головнокомандування|Ставки ВГК]] із оволодіння в роки [[другаДруга Світовасвітова війна|Другої Світовоїсвітової війни]] [[правобережна Україна|Правобережною Україною]] від німецьких завойовників. Була проведена військами [[другий2-й Український фронт|2-го Українського фронту]] під командуванням генерала [[конєв Іван Степанович|І.Конєва]]. Операція здійснювалась в комплексі з наступом [[перший1-й Український фронт|1-го Українського фронту]] на [[житомирськоЖитомирсько-Бердичівська наступальна операція 1943-1944|Житомирсько-Бердичівському]] напрямку [[24 грудня]] [[1943]] — [[14 січня]] 1944 року. Штучно виділена істориками в окрему військову операцію.
 
== Підготовка ==
Планування й підготовка наступальної операції розпочались у [[Ставка Верховного Головнокомандування|Ставці ВГК]] ще в листопаді [[1943]] року. На першому етапі радянські війська мали розгромити основні сили [[8-ма армія (Третій Рейх)|8-ї польової армії]] [[група армій «Південь»|групи армій «Південь»]] та вийти на рубіж річки [[південний Буг|Південного Бугу]]. [[Другий Український фронт|2-й Український фронт]] повинен був завдати головний удар по ворожих військах в районі [[Кропивницький|Кіровограду]], а допоміжні частини — по [[Христинівка|Христинівці]], назустріч військам [[Перший Український фронт|1-го Українського фронту]]. В планах було оточити й знищити великі ворожі угрупування в районі [[Канів|Канева]], [[умань|Умані]] та [[сміла|Сміли]]. Задум полягав у тому, щоб силами [[53-тя армія (СРСР)|53-ї армії]] (командувач — генерал-лейтенант [[Галанін Іван Васильович|І.Галанін]]), [[5-та гвардійська армія|5-ї гвардійської армії]] (командувач — генерал-лейтенант [[жадовЖадов Олексій Семенович|О. С. Жадов]]), [[5-й гвардійський корпус|5-го гвардійського корпусу]] (командувач — генерал-майор Б. М. Скворцов) та [[7-й механізований корпус|7-го механізованого корпусу]] (командувач — генерал-майор Ф.Катков) обійти Кіровоград з півночі, а силами [[5-та гвардійська танкова армія (СРСР)|5-ї гвардійської танкової армії]] (командувач — генерал-полковник [[Ротмістров Павло Олексійович|П.Ротмістров]]) та [[7-ма гвардійська армія|7-ї гвардійської армії]] (командувач — генерал-полковник [[Шумілов Михайло Степанович|М.Шумілов]]) обійти місто з південного заходу й знищити кіровоградське угруповання противника, потім наступити на [[первомайськ (Миколаївська область)|Первомайськ]] та вийти на рубіж річки [[Південний Буг]]. Удар по ворогові назустріч військам 1-го Українського фронту на правому крилі мали завдати [[52-га армія (СРСР)|52-га армія]] (командувач — генерал-лейтенант [[Коротеєв Костянтин Аполлонович|К.Коротеєв]]) та [[4-та гвардійська армія]] (командувач — генерал-майор О.Рижов). Регулярним військам мали сприяти 2 з'єднання, 36 партизанських загонів та 41 підпільно-диверсійна група, які діяли у ворожому тилу.
 
== Хід операції ==
[[Категорія:Січень 1944]]
[[Категорія:1944 в Україні]]
[[Категорія:Події 5 січня]]
161 894

редагування