Естонці: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 29:
== Розселення ==
Загальна чисельність становить 1 100 000. Найбільша громада проживає в [[Естонія|Естонії]] — 930 тис.
Невеликі групи естонців проживають в [[Ленінградська область|Ленінградській]], [[Псковська область|Псковській]] та [[Омська область|Омській]] областях [[Росія|Росії]], в [[Латвія|Латвії]] та в [[Україна|Україні]]
=== Естонці в Україні ===▼
Естонці поселилися в Україні в [[1861]]—[[1877]] роках у [[Кримський півострів|Крим]]у. Це були учасники сектантського руху, спрямованого проти соціального і релігійного гноблення з боку прибалтійських поміщиків і духовенства. Дотепер збереглося кілька невеликих естонських селищ у [[Красногвардійський район (Крим)|Красногвардійському районі]] Криму{{ref|1}}. Тоді для естонців у Сімферопольському, Євпаторійському, Перекопському та Феодосійському повітах [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]] уряд [[Російська імперія|Російської імперії]] виділив 36 тис. [[Десятина|десятин]] землі в 40 селах, зокрема в Джурчі (нині смт Первомайське), Замрук (нині с. Берегове), Бурлюк (нині с. Віліне, обидва Бахчисарайського р-ну), Актачи-Кият (нині с. Білоглинка Сімферопольського р-ну), Кият-Орка (нині с-ще Упорне Первомайського р-ну). В с. Замрук у серед. 19 ст. було відкрито школу, до якої запросили вчителя з Естонії. Також було зведено молитовний будинок.▼
Наприкінці 19 — поч. 20 ст. естонці, які мешкали в селах Криму, почали виїжджати на заробітки в [[Сімферополь]], [[Севастополь]], Феодосію та Ялту.▼
За переписом нас. 1897, на території України (без урахування [[Галичина|Галичини]], [[Буковина|Буковини]] та Закарпатської України) проживало 2227 естонців, з них 1887 осіб — у сільській місцевості (62,9 %). Найбільше естонців (2210 осіб) мешкало в Таврійській губернії, за родом занять їх розподіл тут був таким: землеробство — 1482 особи, армійська служба — 140, приватне обслуговування — 123, виготовлення одягу — 44 особи. Після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] та громадянської війни в Україні 1917—1921 кількість естонського населення на території України зросла насамперед внаслідок міграцій військової та робочої сили.▼
У 1920 було створено Естонську секцію (відділ) агітації та пропаганди при ЦК КП(б)У. Існувала подібна компартійна секція також в [[Одеса|Одесі]]. У [[Харків|Харкові ]]діяв естонський к-т, що будував свою діяльність на засадах національно-патріотичної ідеї.▼
У 1930 в Криму в місцях компактного проживання естонців були створені національні сільради: у Сімферопольському р-ні — 2, Джанкойському — 1. У 1924/25 навчальному році в Криму діяло 5 естон. шкіл 1-го ст. (початкових), в яких навчався 131 учень. Навчання велося естонською мовою.▼
Між переписами населення 1959 і 1989 чисельність естонців істотно не змінилася. При цьому вони були дисперсно розселені по Україні (чи не єдиний виняток — компактне проживання естонців у с. Краснодарка Красногвардійського р-ну Крим. обл., нині [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]]). У містах проживало (1970, 1979 та 1989) відповідно 3729, 3414 і 3452 особи, або 81,6, 83,0 та 82,2 % українців естонського походження.▼
За даними перепису населення [[2001]] року в Україні проживало 2868 естонців.▼
== Історія ==
Естонці — народ, що утворився в результаті змішування місцевих фіномовних племен з [[балти|балтськими]], скандинавськими та слов'янськими племенами. У складі естонців виділяється [[етнічна група]] або навіть окремий народ [[сету]], що зазнав сильного східнослов'янського впливу.
Естонці сформувалися в Східній
* Уганді і Сакала на півдні,
* Вірумаа, Ярвамаа, Харьюмаа і Рявала на півночі,
* Ляенемаа і Сааремаа на заході Естонії.
З початку XIII століття почалася експансія Лівонського ордену на Південь і
===Від Реформації до ХХІ століття===
Рядок 64 ⟶ 49:
== Мова ==
Розмовляють [[естонська мова|естонською мовою]]
* північний (середньо-північний, острівний, східний і західний говори),
* південний (мулькський, тартуський і вируський говори),
Рядок 111 ⟶ 96:
До свят випікали чистий житній або пшеничний хліб (''sepik''), готували ковбаси (на півдні — кров'яні, на півночі — «білі», з начинкою з крупи), [[холодець]] (''sült'', ''jaheliha''). Для півдня характерний [[сир]] (''sõir'').
▲Естонці поселилися в Україні в [[1861]]—[[1877]] роках у [[Кримський півострів|Крим]]у. Це були учасники сектантського руху, спрямованого проти соціального і релігійного гноблення з боку
▲Наприкінці 19 — поч. 20 ст. естонці, які мешкали в селах Криму, почали виїжджати на заробітки в [[Сімферополь]], [[Севастополь]], Феодосію та Ялту.
▲За переписом нас. 1897, на території України (без урахування [[Галичина|Галичини]], [[Буковина|Буковини]] та Закарпатської України) проживало 2227 естонців, з них 1887 осіб — у сільській місцевості (62,9 %). Найбільше естонців (2210 осіб) мешкало в Таврійській губернії, за родом занять їх розподіл тут був таким: землеробство — 1482 особи, армійська служба — 140, приватне обслуговування — 123, виготовлення одягу — 44 особи. Після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] та громадянської війни в Україні 1917—1921 кількість естонського населення на території України зросла насамперед внаслідок міграцій військової та робочої сили.
▲У 1920 було створено Естонську секцію (відділ) агітації та пропаганди при ЦК КП(б)У. Існувала подібна компартійна секція також в [[Одеса|Одесі]]. У [[Харків|Харкові ]]діяв естонський к-т, що будував свою діяльність на засадах національно-патріотичної ідеї.
▲У 1930 в Криму в місцях компактного проживання естонців були створені національні сільради: у Сімферопольському р-ні — 2, Джанкойському — 1. У 1924/25 навчальному році в Криму діяло 5 естон. шкіл 1-го ст. (початкових), в яких навчався 131 учень. Навчання велося естонською мовою.
▲Між переписами населення 1959 і 1989 чисельність естонців істотно не змінилася. При цьому вони були дисперсно розселені по Україні (чи не єдиний виняток — компактне проживання естонців у с. Краснодарка Красногвардійського р-ну Крим. обл., нині [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]]). У містах проживало (1970, 1979 та 1989) відповідно 3729, 3414 і 3452 особи, або 81,6, 83,0 та 82,2 % українців естонського походження.
▲За даними перепису населення [[2001]] року в Україні проживало 2868 естонців.
== Див. також ==
| |||