Відмінності між версіями «Полтавська губернія»

м
нема опису редагування
м (новий ключ сортування для Категорія:Полтавська губернія: " " за допомогою HotCat)
м
|після = [[Полтавська область]]
}}
 
[[Файл:00Полтавська губернія 1821.JPG|thumb|260px|Генеральна карта Полтавскої губернії із поділом на повіти, поштовими та значними проїжджими шляхами, станціями та відстанями між ними. Санкт-Петербург, 1821 рік]]
[[Файл:Poltavska gubernia povity stany 1859.jpg|thumb|260px|Полтавська губернія з поділом на [[повіт]]и і [[Стан (частина повіту)|стани]] у [[1860]]-х роках.]]
[[Файл:Будинок Полтавського губернського земства. Передній фасад.jpg|міні|260пкс|Полтавське губернське [[земство]]]]
'''Полта́вська губе́рнія'''  — [[адміністративно-територіальна одиниця]] [[Російська імперія|Російської імперії]], [[УНР]]; [[Українська Держава|Української Держави]] та [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української Соціалістичної Радянської Республіки]] [[Лівобережна Україна|Лівобережної України]] на початку XIX  — у першій чверті [[XX століття]].
 
Створена царським указом від 27 лютого [[1802]] року, за яким [[Малоросійська губернія]] була поділена на дві  — Полтавську (адміністративний центр  — [[Полтава]]) і [[Чернігівська губернія|Чернігівську]]. Урочисте відкриття розпочалося 9 березня [[1802]] року літургією в [[Успенський собор (Полтава)|Успенському соборi]] міста Полтави.
 
== Адміністративно-територіальний поділ ==
 
=== Повіти ===
Спершу в складі Полтавської губернії було 10, згодом 12, а з [[1803]]  — 15 [[повіт]]ів:
{{стовпці|2}}
* [[Гадяцький повіт|Гадяцький]],
</div>
 
На час утворення губернії тут налічувалося 1 343 029 жителів. За даними 10-ї ревізії ([[1859]]) &nbsp;— 1 762 564 жителів, 4518 населених пунктів (260 037 дворів), у тому числі губернське і повітове місто [[Полтава]], 14 повітових і 2 заштатні міста ([[Градизьк]] і [[Глинськ (Роменський район)|Глинськ]]) та посад [[Крюків]].
 
Межувала Полтавська губернія на півночі з [[Чернігівська губернія|Чернігівською]], на північному сході &nbsp;— з [[Курська губернія|Курською]] та [[Харківська губернія|Харківською]] губерніями, на півдні &nbsp;— з [[Катеринославська губернія|Катеринославською]], а з південного заходу р. [[Дніпро (річка)|Дніпро]] відділяла її від [[Київська губернія|Київської]], [[Херсонська губернія|Херсонської]] і частково [[Катеринославська губернія|Катеринославської]] губерній.
 
Площа &nbsp;— 43 844 кв. версти. Ліси займали 2341 кв. версти (24 854 десятин), орні землі &nbsp;— 31 705, луки &nbsp;— 5229, сади &nbsp;— 303, болота &nbsp;— 960, піски &nbsp;— 570 кв. верст. Головне заняття населення &nbsp;— землеробство і скотарство. Вирощували зернові культури, [[льон]], коноплі, [[соняшник]], [[тютюн]], овочеві культури. Значний прибуток давало вирощування слив. Зокрема, великий попит мали мгарські, маціївські, глинські, сарські, опішнянські, зіньківські, мачуські, комишанські сливи. Важливу галузь господарства становило вирощування великої рогатої худоби, коней, овець, свиней. [[1859]] року тут налічувалося 233 {{не перекладено|треба=Кінний завод|текст=кінні заводи|мова=ru|є=Конный завод}}. Найбільше їх було в [[Хорольський повіт|Хорольському]], [[Прилуцький повіт|Прилуцькому]], [[Костянтиноградський повіт|Костянтиноградському]], [[Кобеляцький повіт|Кобеляцькому]] і [[Роменський повіт|Роменському]] повітах, єдним з найвідоміших з них є [[Дібрівський кінний завод|Дібрівський]].
 
Жителі губернії займалися також чумацтвом, бондарством, гончарством, чинбарством та ін. промислами. Фабрично-заводська промисловість була розвинута слабо. [[1859]] року діяло 575 підприємств, на яких працювали 15 782 осіб, що виробляли продукції на 6,5 &nbsp;млн крб. Зокрема, діяло 57 селітроварень, 23 винокурні, 21 цукровий, 15 салотопних заводів, 13 тютюнових, 10 вовняних фабрик, 13 чинбарень. Протягом 1862–18961862—1896 вартість випуску промислових виробів зросла з 4,1 &nbsp;млн до 23,6 &nbsp;млн крб. На кінець XIX століття в Полтавській губернії діяло 841 підприємство. За [[Перепис населення Російської імперії (1897)|Всеросійським переписом]] [[1897]] в губернії налічувалося 2 778 151 жителів, у тому числі міського населення &nbsp;— 274 294<ref>Первая Всеобщая перепись населенія Россійской Имперіи, 1897 г. XXXIII Полтавская губернія / Под редакціею Н. &nbsp;А. &nbsp;Тройницкаго. &nbsp;— Санкт-Петербургъ : Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета Министерства Внутреннихъ Делъ, 1904.— С. XII.</ref>. Як і раніше, в [[1900]] губернія ділилася на 15 [[повіт]]ів, 261 [[волость]].
 
На початку XX століття Полтавщина залишалася аграрною губернією з великим поміщицьким землеволодінням. Через малоземелля селяни змушені були орендувати близько 1 &nbsp;млн десятин поміщицьких земель. При цьому заборгованість приватного землеволодіння (величина визначається процентним відношенням заставленої землі до загальної площі приватних володінь) досягла 58&nbsp;%. На 1 десятину видавалося 59-61 рублів іпотечного кредиту. До 1899 року 500 маєтків, із 63 602 десятинами землі перейшли у володіння недворянських станів. У 1895–18961895—1896 роках відбулося падіння цін на землю, але через 4 роки ціна піднялася на 19&nbsp;%. Через утворений земством Селянський банк, у 1900 році селянам було продано понад 16 000 десятин землі, з них придбано від дворян &nbsp;— 8320 десятин, від купців -2503 десятин.
 
Понад 95 тисяч селян наймитувало в місцевих поміщицьких маєтках. Найгірші умови по забезпеченості були в Лохвицькому та Зінківському повітах. Близько 60 тисяч селян щорічно виїздили на заробітки в [[Донбас]], [[Катеринославська губернія|Катеринославську]], [[Таврійська губернія|Таврійську]], [[Херсонська губернія|Херсонську]] губернії. Через відносне [[аграрне перенаселення]] з [[1906]] по [[1912]] рік з Полтавської губернії до [[Сибір]]у і на [[Далекий Схід]] переселилося понад 32 тисяч селянських сімей (близько 200 тисяч осіб). У [[1900]] році налічувалося 4416 підприємств, на яких працювало близько 14 тисяч робітників. На початку [[1917]] року кількість підприємств збільшилася до 6182, а робітників &nbsp;— до 30,8 тисяч осіб. У селах широко розвивалися кустарні промисли, якими займалося 92 280 осіб.
 
У [[1895]] на Полтавщині діяло 232 лікарні, 61 аптека, у тому числі 19 сільських. У 721 початковій школі навчалося 59 396 дітей. У шкільних бібліотеках налічувалося 442 690 книг. У [[1896]] році діяло 2142 навчальні заклади (105 186 учнів). Письменних за переписом [[1897]] року в Полтавській губернії було 16&nbsp;%, у тому числі у містах &nbsp;— 39,8&nbsp;%. У [[1910]] році відповідно стало 26,2&nbsp;% і 48,2&nbsp;%.
 
== Полтавщина в 1917–19201917—1920 роках ==
Полтавщина дала дуже багато діячів [[УЦР]], [[УНР]] і [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], переважно вихованців [[Петровський Полтавський кадетський корпус|Полтавського кадетського корпусу]], які за українською самосвідомістю значно вирізнялися від [[Кадетський корпус|кадетів]] решти подібних тогочасних закладів<ref>''Тинченко Я. Ю.'' Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–19211917—1921). &nbsp;— {{К.}} : Темпора книга 2 (53 с.) 2011. &nbsp;— 424 с.</ref>. Вже влітку 1917 р. губернія ввійшла до складу автономної України в складі Росії під управлінням [[Генеральний секретаріат Української Центральної Ради(УНР)|ГС УЦР]], в листопаді 1917 р. &nbsp;— в [[УНР]].
[[Губернський комісар|Губернським комісаром]] Полтавщини від [[УЦР]] і [[УНР]] у серпні [[1917]] &nbsp;— травні [[1918]] був [[Лівицький Андрій Миколайович|Андрій Лівицький]]. [[6(19) січня]] [[1918]] року м. [[Полтава]] [[Окупація більшовиками Полтави (1918—1919)|було захоплене]] військами [[РСФСР]] на чолі з [[Муравйов Михайло Артемович|Муравйовим]]. У боях з воїнами [[УНР]] російські більшовики зайняли [[21 січня]] ([[3 лютого]]) м. [[Бориспіль]], [[24 січня]] ([[6 лютого]]) &nbsp;— м. [[Кременчук]], встановивши свою владу в усій губернії. Але в березні &nbsp;— на початку квітня 1918 року союзні війська [[УНР]] і Німеччини звільнили територію Полтавщини від російсько-більшовицької влади. Губернським комісаром від УНР став [[Кудрявцев Павло Омелянович|П. Кудрявцев]]. [[Губернські і повітові старости|Губернськими старостами]] за режиму [[УД]] були [[Іваненко Сергій Сергійович|С. Іваненко]] і [[Яновський Дмитро Гаврилович|Д. Яновський]]. У січні 1919 року на території Полтавщини вдруге було встановлено радянську владу. У липні-серпні 1919 року війська білих росіян [[Антон Денікін|Денікіна]] витіснили радянські війська УСРР, проте в грудні 1919 року радянську владу було відновлено.
 
== У Радянській Україні ==
 
== Населення ==
[[Файл:Ukr.Poltava women.jpg|thumb|260px|Дівчата і заміжні жінки Полтавської губернії у святковому вбранні. Кінець XIX &nbsp;— початок XX ст.]]
[[Файл:1897 Gov Poltava ethno.jpg|thumb|260px]]
{{стовпці|2}}
|-----
| [[Полтава]]
! align="center" |56.0&nbsp;%
| align="center" |20.5&nbsp;%
| align="center" |19.9&nbsp;%
| align="center" |2.0&nbsp;%
| align="center" |0.6&nbsp;%
| align="center" |1.0&nbsp;%
|-----
| [[Гадяч]]
! align="center" |72.9&nbsp;%
| align="center" |2.6&nbsp;%
| align="center" |24.0&nbsp;%
| align="center" |0.3&nbsp;%
| align="center" |
| align="center" |0.5&nbsp;%
|-----
| [[Зіньків]]
! align="center" |85.8&nbsp;%
| align="center" |1.8&nbsp;%
| align="center" |12.1&nbsp;%
| align="center" |0.3&nbsp;%
| align="center" |
| align="center" |
|-----
| [[Золотоноша]]
! align="center" |59.9&nbsp;%
| align="center" |7.6&nbsp;%
| align="center" |31.6&nbsp;%
| align="center" |0.7&nbsp;%
| align="center" |
| align="center" |0.2&nbsp;%
|-----
| [[Кобеляки]]
! align="center" |73.5&nbsp;%
| align="center" |5.4&nbsp;%
| align="center" |20.2&nbsp;%
| align="center" |0.4&nbsp;%
| align="center" |0.1&nbsp;%
| align="center" |0.4&nbsp;%
|-----
| [[Костянтиноград]]
! align="center" |71.9&nbsp;%
| align="center" |8.9&nbsp;%
| align="center" |17.0&nbsp;%
| align="center" |
| align="center" |1.6&nbsp;%
| align="center" |0.6&nbsp;%
|-----
| [[Кременчук]]
| align="center" |30.1&nbsp;%
| align="center" |19.3&nbsp;%
! align="center" |46.9&nbsp;%
| align="center" |1.7&nbsp;%
| align="center" |0.7&nbsp;%
| align="center" |0.2&nbsp;%
|-----
| [[Градизьк]]
! align="center" |87.5&nbsp;%
| align="center" |0.5&nbsp;%
| align="center" |11.7&nbsp;%
| align="center" |
| align="center" |
| align="center" |0.3&nbsp;%
|-----
| [[Лохвиця]]
! align="center" |68.1&nbsp;%
| align="center" |3.7&nbsp;%
| align="center" |27.7&nbsp;%
| align="center" |0.3&nbsp;%
| align="center" |
| align="center" |0.2&nbsp;%
|-----
| [[Лубни]]
! align="center" |59.2&nbsp;%
| align="center" |9.5&nbsp;%
| align="center" |29.7&nbsp;%
| align="center" |0.7&nbsp;%
| align="center" |0.5&nbsp;%
| align="center" |0.4&nbsp;%
|-----
| [[Миргород]]
! align="center" |82.6&nbsp;%
| align="center" |4.3&nbsp;%
| align="center" |12.4&nbsp;%
| align="center" |
| align="center" |
| align="center" |0.7&nbsp;%
|-----
| [[Переяслав]]
! align="center" |57.1&nbsp;%
| align="center" |3.2&nbsp;%
| align="center" |39.3&nbsp;%
| align="center" |0.2&nbsp;%
| align="center" |
| align="center" |0.2&nbsp;%
|-----
| [[Пирятин]]
! align="center" |55.6&nbsp;%
| align="center" |3.6&nbsp;%
| align="center" |39.8&nbsp;%
| align="center" |0.3&nbsp;%
| align="center" |0.3&nbsp;%
| align="center" |0.4&nbsp;%
|-----
| [[Прилуки]]
! align="center" |63.9&nbsp;%
| align="center" |4.4&nbsp;%
| align="center" |30.9&nbsp;%
| align="center" |0.2&nbsp;%
| align="center" |0.2&nbsp;%
| align="center" |0.1&nbsp;%
|-----
| [[Ромни]]
! align="center" |61.6&nbsp;%
| align="center" |8.6&nbsp;%
| align="center" |28.2&nbsp;%
| align="center" |1.0&nbsp;%
| align="center" |0.3&nbsp;%
| align="center" |0.3&nbsp;%
|-----
| [[Глинськ (Роменський район)|Глинськ]]
! align="center" |90.9&nbsp;%
| align="center" |1.0&nbsp;%
| align="center" |7.7&nbsp;%
| align="center" |0.1&nbsp;%
| align="center" |0.2&nbsp;%
| align="center" |0.1&nbsp;%
|-----
| [[Хорол (місто)|Хорол]]
! align="center" |64.4&nbsp;%
| align="center" |7.2&nbsp;%
| align="center" |25.5&nbsp;%
| align="center" |2.4&nbsp;%
| align="center" |0.1&nbsp;%
| align="center" |0.4&nbsp;%
|-----
| '''По губернії'''
! align="center" |57.1&nbsp;%
| align="center" |11.4&nbsp;%
| align="center" |29.3&nbsp;%
| align="center" |1.1&nbsp;%
| align="center" |0.4&nbsp;%
| align="center" |0.7&nbsp;%
|+
|}
 
== Персоналії ==
* [[Іванов Микола Кузьмич]] (1810–18801810—1880) &nbsp;— український оперний співак, тенор; співав у оперних театрах [[Італія|Італії]], [[Франція|Франції]], [[Швейцарія|Швейцарії]], [[Велика Британія|Великої Британії]].
* [[Симон Петлюра]] &nbsp;— Головний отаман військ [[УНР]] (з листопада 1918 р.), голова [[Директорія УНР|Директорії УНР]] (13 лютого 1919 р. &nbsp;— 10 листопада 1920 р.).
* [[Гончаренко Аверкій|Гончаренко Аверкій Матвійович]] &nbsp;— [[сотник]] [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], [[старшина]] штабу 30-го [[полк]]у [[дивізія|дивізії]] [[Перша українська дивізія зброї СС «Галичина»|СС «Галичина»]].
* [[Олександр Доценко]] &nbsp;— [[підполковник]] [[Армія УНР|Армії УНР]].<ref>Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–19211917—1921): Наукове видання. &nbsp;— К.: Темпора, 2007. &nbsp;— 146 с. ISBN 966-8201-26-4</ref>
* [[Падалка Лев Васильович]] &nbsp;— [[Українці|український]] [[Статистика|статистик]], [[історик]], [[археолог]], [[етнограф]], [[краєзнавець]], [[громадський діяч]].
* [[Володимиров Леонід Євстахійович]] &nbsp;— [[Українці|український]] [[вчений]]-[[Юриспруденція|правознавець]], [[Доктор наук|доктор кримінального права]], [[професор]].
* [[Максимейко Микола Олексійович]] &nbsp;— [[Українці|український]] [[вчений]]-історик [[Право|права]]. [[Доктор наук|Доктор права]], [[професор]], [[член-кореспондент]] [[Всеукраїнська академія наук|Всеукраїнської Академії Наук]].
* [[Лісовський Олексій Миколайович]] &nbsp;— [[Українці|український]] [[літературознавець]], [[фольклорист]].
* [[Шелудько Дмитро Ілліч]] &nbsp;— [[Українці|український]] [[дипломат]], [[мовознавець]], [[літературознавець]], популяризатор української літератури у Болгарії.
* [[Непийпиво Василь Гнатович]] &nbsp;— народний художник УРСР.
* [[Дяченко Петро Гаврилович]] &nbsp;— український військовий діяч.
* [[Учасники Української революції 1917-1921 років, що народилися на Полтавщині]]
 
 
== Джерела ==
* Полтавщина. Енциклопедичний довідник / за ред. А. &nbsp;В. &nbsp;Кудрицького. &nbsp;— Київ : «Українська енциклопедія» імені М. &nbsp;П. &nbsp;Бажана, 1992.
* [[Полтавіка. Полтавська енциклопедія|Полтавіка &nbsp;— Полтавська енциклопедія]]. Том 12 &nbsp;— Релігія і Церква. &nbsp;— Полтава : Полтавський літератор, 2009.
* Статистическое бюро Полтавскаго Губернскаго Земства. Обзоръ сельского хозяйства. &nbsp;— Полтава, 1901.
* ''Якименко М. А.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Poltavska_huberniia Полтавська губернія] // {{ЕІУ|8|366}}
* Українська Держава (квітень &nbsp;— грудень 1918 року). Документи і матеріали. У 2 т. / ред. кол.: В. Верстюк (відп. ред.), О. Бойко, Н. Маковська, Т. Осташко, Р. Пиріг; Упорядн.: Р. Пиріг (керівн.), О. Бойко, А. Гриценко, О. Кудлай, О. Лупандін, Н. Маковська, Т. Осташко, О. Щусь. НАН України. Інститут історії України; Центральний державний архів вищих органів влади і управління України. &nbsp;— Т. 1. –&nbsp;— К. : Темпора, 2015. &nbsp;— С. 381—382.
 
 
131 418

редагувань