Відмінності між версіями «Мхітарян Гамлет Апетнакович»

м
виправлення "півтора роки - півтора року"
м
м (виправлення "півтора роки - півтора року")
 
У дорослому футболі дебютував 1980 року виступами за команду [[Арарат (футбольний клуб, Єреван)|єреванського «Арарата»]], в якій провів вісім сезонів, взявши участь у 170 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Арарата», був основним гравцем атакувальної ланки команди. В [[Чемпіонат СРСР з футболу 1984 (вища ліга)|сезоні 1984 року]] з 18 голами зайняв друге місце у суперечці [[бомбардир (футбол)|бомбардирів]] радянської футбольної першості. Того ж року став першим лауреатом новоствореного футбольного призу [[Лицарю атаки (футбольний приз)|«Лицарю атаки»]], яким редакція журналу «Радянський воїн» вирішила нагороджувати футболістів, що найбільше разів забивали по три і бильше голи в одному матчі чемпіонату. 1984 року на рахунку Мхітаряна були три [[хет-трик]]и та один покер (чотири голи у грі).
 
1988 року перейшов до нижчолігового [[Котайк (футбольний клуб)|«Котайка»]] з [[Абовян]]а, а за півтора рокироку, влітку 1990, переїхав до Франції, де йому запропонували стати гравцем третьолігового [[Валанс (футбольний клуб)|«Валанс»]]. За допомогою Мхітаряна 1992 року ця французька команда виграла першість Національного чемпіонату і підвищилася у класі до [[Ліга 2|Ліги 2]].
 
Завершив ігрову кар'єру в команді «Арарат» з французького [[Іссі-ле-Муліно]], за цю аматорській команду вихідців з Вірменії виступав протягом 1994—1995 років. У ФРанції в Мхітаряна виявили [[Пухлина головного мозку|пухлину головного мозку]], низка операцій не допомогла врятувати життя спортсмену і [[2 травня]] [[1996]] року він помер на 34-му році життя.