Ґергард Маркс: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення
Рядок 27:
}}
'''Герхард Маркс''' ({{lang-de|Gerhard Wilhelm Albert Marcks}}; [[18 лютого]] [[1889]], [[Берлін]]  — [[13 листопада]] [[1981]] року, [[Бургброль]], [[Айфель]])   [[Німеччина|німецький]] [[скульптор]] і [[графік]], один з найбільших скульпторів ХХ століття.
 
== Життєпис ==
Герхард Маркс народився в Берліні [[18 лютого]] [[1889]] року. З [[1908 рік|1908 року]] Маркс працював у скульптурній майстерні під керівництвом Георга Кольбе і й Августа Гаула. У 1912-19131912—1913 роках Маркс проходив військове навчання в [[Любек]] у. ЗголомЗгодом він співпрацював з Вальтером Гропіусом.
У [[1914 ]] році скульптор одружився з Марією Шмідтлейн. Брав участь у [[Перша світова війна | Першій світовій війні]], але у зв'язку з хворобою в [[1916 ]] році був комісований. У 1917 році Маркс вступив на фаянсову фабрику, там створював кольорові статуетки тварин. У [[1918 ]] році він вступив у Державну школу прикладного мистецтва, в клас Бруно Пауля. У [[1919]] році був запрошений у [[Веймар]] і брав участь в проекті [[Баухауз]]. У [[1920]] році очолив відділення художньої [[кераміка|кераміки]] в школі у Фейнінгері.
З 15 вересня [[1925 ]] року викладав у Вищій школі мистецтва та дизайну в Галлі. Мав кілька робочих поїздок у [[Париж]], в Італію і [[Греція|Грецію]]. Він створив скульптурну пару корови ій коня в Гібіхенштейнбрюкке. У тому ж році Герхард Маркс був удостоєнийвідзначений '' преміїпремією Вілла-Романа '' і став ректором Вищої школи в Галле.
Після приходу до влади нацистів у Німеччині [[1933]] року Маркс був звільнений з керованої ним школи (перед цим Маркс висловлювався проти вигнання його колег і студентів нацистами) і поїхав в Аренсхоп. З [[1936]] року він жив і працював у [[Берлін]]і. У [[1937]] році націонал-соціалісти конфіскували вісімдесят шість робіт [[скульптор]]а в німецьких музеях, п'ять з них представили на виставці дегенеративного мистецтва.
У [[1945]] році скульптор був запрошений у Земельну школу мистецтв в [[Гамбург|Гамбурзі]], з [[1950]] року працював як вільний художник у [[Кельн]]і. З [[1955]] року Маркс -  — був членом [[Берлін]]ської Академії мистецтв. На початку 1970-х років [[скульптор]] поїхав в Айфель, у сільській місцевості купив будинок. У [[1981] році помер.
У [[1971 ]] році у м. [[Бремен]]і відкрився Будинок Герхарда Маркса, який наразі є центром дослідження його творчості іта музеєм сучасної скульптури.
 
== Творчість ==
Герхард Маркс відомий по скульптурі бременських музикантів, підтримував ідею модернізації мистецтва і приєднався до проєкту в перші роки існування Баухауcа. Він став одним з перших викладачів школи. "«Архітектори, скульптори, живописці - — все повинні повернутися до ремісничого виробництва"», - — було його девізом. Цим Маркс і його сподвижники вирізнялися на тлі того Баухауcа, за який ратував після 1923 року Мартін Гропіус - — орієнтований на техніку і промисловість. Маркс працював у скульптурній майстерні з порцеляною і створив численні статуетки тварин. Займався [[ксилографія | ксилографією]] і різьбленням по дереву.
Остання велика робота Герхарда Маркса в бронзі '' Прометей, охоплений орлом ( «Prometheus unter dem Adler») ''.
 
== Відзнаки ==
У [[1914]] році Маркс виставляв роботи на Берлінському Сецесіоні. Після Другої світової війни він брав участь у венеціанських бієнале. У [[1954]] році він отримав премію в галузі мистецтва землі [[Північний Рейн-Вестфалія]], у 1955 році - — премію в галузі мистецтва міста [[Берлін]]а. У [[1952 ]] році [[скульптор]] став лицарем ордена Pour le Mérite. У [[1979 ]] р. був нагороджений Командорським хрестом.
У [[1980]] році у Маркс з художником [[Макс Ернст|Максом Ернстом]] і композитором [[Карлгайнц Штокгаузен|Карлхайнц Штокхаузеном ]] став почесним членом [[Американська академія мистецтв та літератури|Академії мистецтв]] ( '' Academy of Letters '') у Нью-Йорку.
 
==Відзнаки==
У [[1914]] році Маркс виставляв роботи на Берлінському Сецесіоні. Після Другої світової війни він брав участь у венеціанських бієнале. У [[1954]] році він отримав премію в галузі мистецтва землі [[Північний Рейн-Вестфалія]], у 1955 році - премію в галузі мистецтва міста [[Берлін]]а. У [[1952 ]] році [[скульптор]] став лицарем ордена Pour le Mérite. У [[1979 ]] р. був нагороджений Командорським хрестом.
У [[1980]] році у Маркс з художником Максом Ернстом і композитором Карлхайнц Штокхаузеном став почесним членом Академії мистецтв ( '' Academy of Letters '') у Нью-Йорку.
== Галерея ==
<center><gallery perrow=5>
Рядок 62 ⟶ 65:
* Gerhard Marcks: ''Zwischen Bauhaus und Dornburger Atelier''. Städt. Museen Jena (Hg.), Jena 2004, ISBN 3-930128-65-9
* Adolf Rieth: ''Gerhard Marcks'', Aurel Bongers, Recklinghausen 1959
* Volker G. Probst: ''Gerhard Marcks &nbsp;— Gedanken zum Werk''. Festschrift zum 90. Geburtstag, Marco Bonn-Paris, 1979.
* Martina Rudloff &nbsp;— Eduard Hindelang, Hans Purrmann &nbsp;— Gerhard Marcks. Eine Künstlerfreundschaft in Briefen. Museum Langenargen am Bodensee &nbsp;— Gerhard-Marcks Stiftung Brehmen 1986. Erschienen aus Anlaß des 10-jährigen Bestehens des Museums Langenargen. Jahresgabe 1986 für den Freundeskreis des Gerhard Marcks-Hauses e. V.
* Hrsg. Jens Semrau: ''Durchs dunkle Deutschland &nbsp;— Gerhard Marcks- Briefwechsel 1933 bis 1980''. Seemann, Leipzig 1995, ISBN 3-363-00645-4
* ''Burg Giebichenstein: Die Hallesche Kunstschule von den Anfängen bis zur Gegenwart''. Ausstellungskatalog Staatliche Galerie Moritzburg Halle/Badisches Landesmuseum Karlsruhe 1993
* Wilhelm Nauhaus: ''Die Burg Giebichenstein. Geschichte einer deutschen Kunstschule 1915—1933''. Seemann, Leipzig 1981 (Neuauflage Leipzig 1992), ISBN 3-363-00539-3
 
== Джерела ==
* Масол Л.&nbsp;М.&nbsp;Мистецтво. 9-10 класи, К., 2019