Вікіпедія

Таксони біосфери: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
SOMBot (обговорення | внесок)
Боти
166 258 редагувань
м ізольована стаття сирота0
м виправлення "грунт-ґрунт"
 
Рядок 1:
'''Таксони біосфери'''&nbsp;— таксономічні одиниці [[біосфера| біосфери]] як цілого, що характеризуються певними біосферними параметрами ([[біогеохімія|біогеохімічним]] [[харчовий ланцюг| харчовим ланцюгом]], пороговими концентраціями хімічних елементів і певними біологічними реакціями): регіони біосфери, субрегіони біосфери, біогеохімічні провінції. Концепція таксономічного поділу була розроблена В.&nbsp;В.&nbsp;Ковальським (1976)<ref>Геохимическая экология: Очерки.&nbsp;— М.: Наука, 1974.&nbsp;— 299 с.&nbsp;— Тоже.&nbsp;— Geochemische Okologie. Biogeochemie.&nbsp;— Berlin, 1977.&nbsp;— 353 S. </ref>.
 
Як показав [[Вернадський Володимир Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадський]]<ref>Вернадский В.&nbsp;И.&nbsp;Живое вещество и биосфера.&nbsp;— М.: Наука, 1994.</ref>, вміст, міграція і акумуляція хімічних елементів зумовлені усім комплексом природних факторів. Пізніше, розроблюючи ідеї біогеохімічного районування, В.&nbsp;В.&nbsp;Ковальський розглядав як єдине ціле геохімічне середовище (породи, природні води, грунтиґрунти), фізіологічні і біологічні особливості організмів. При такому аналізі виявляються зв'язки між недостачею або надлишком [[мікроелементи|мікроелементів]], їх кількісними співвідношеннями і станом живих організмів аж до появи [[ендемізм |ендемічних]] (місцевих) захворювань, а результати досліджень є основою для біогеохімічного районування. В основу такого районування В.&nbsp;В.&nbsp;Ковальський поклав біогеохімічні зони і біогеохімічні провінції.
 
В.&nbsp;В.&nbsp;Ковальский створив новий напрям&nbsp;— [[геохімічна екологія |геохімічну екологію]] організмів ([[мікроорганізми]], рослини, тварини і людина). Розробив вчення про біогеохімічне районування біосфери, прийняте в СРСР і за кордоном, як провідний метод вивчення екологічної будови біосфери, що включає критерії біогеохімічного районування біосфери (біогеохімічний харчовий ланцюг&nbsp;— біогенні цикли хімічних елементів), порогові концентрації хімічних елементів, біологічні реакції організмів. Ввів нові таксони районування&nbsp;— регіони і субрегіони біосфери, прийняті міжнародними організаціями. Досліджував реакції організму на нестачу або надлишок в середовищі окремих мікроелементів, ендемічні хвороби рослин, тварин і людини. Довів існування локальних біогеохімічних відмінностей біогенних циклів біосфери, що свідчить про гетерогенність біосфери і створює умови для обгрунтуванняобґрунтування практичного використання мікроелементів у сільському господарстві, медицині і живленні людини. Ученим описаний ряд ендемічних захворювань тварин і людини, вивчені біохімічні процеси їх [[патогенез]]у. Отримані дані лягли в основу геохімічної екології ендемічних захворювань тварин і людини.
 
'''Таксони першого порядку''' об'єднують регіони біосфери, що мають географічні ознаки грунтовоґрунтово-кліматичних зон або їх поєднань, але з урахуванням якісної і кількісної характеристики біогеохімічного харчового ланцюга хімічних елементів (біогенних циклів) і переважаючих біологічних реакцій організмів на природний хімічний склад середовища або його техногенні зміни (до останніх відносяться, наприклад, зміна хімічного складу організмів, обміну речовин, порогової чутливості, різних реакцій у вигляді ендемічних захворювань).
 
'''Таксони другого порядку''', іменовані субрегіонами, розділяються на дві групи:
Рядок 13:
'''Таксони третього порядку''' включають біогеохімічні провінції&nbsp;— території різних розмірів у складі субрегіонів біосфери з постійними характерними реакціями організмів (наприклад, ендемічні захворювання). Розрізняють природні і техногенні біогеохімічні провінції (Ковальський, 1978).
 
'''Біогеохімічний харчовий ланцюг'''&nbsp;— східці здійснення первинного зв'язку організмів і геохімічного середовища (хімічні елементи грунтоутворюючихґрунтоутворюючих порід, грунтівґрунтів і мулів, води, повітря, мікроорганізмів, рослин, тварин, кормів, харчових продуктів та ін.) з біогенними циклами у біосфері. Термін ввів в науку В.&nbsp;В.&nbsp;Ковальський (1965).
 
'''Регіони біосфери'''&nbsp;— таксони першого порядку глобальної [[екосистема| екосистеми]] (біосфера), що мають ознаки грунтовоґрунтово-кліматичних зон або їх поєднань, але з урахуванням біогеохімічного харчового ланцюга хімічних елементів і переважаючих біохімічних реакцій на природний хімічний склад або його техногенні зміни (зміна хімічного складу організмів і обміну речовин, порогова чутливість, реакція у вигляді морфологічної мінливості, ендемічних захворювань та ін.). Концепція регіонів біосфери найчіткіше розроблена В.&nbsp;В.&nbsp;Ковальським(1969).
 
'''Субрегіони біосфери'''&nbsp;— таксони біосфери другого порядку (наступні за регіонами біосфери), що характеризуються біогеохімічною мозаїчністю і виділяються за принципом географічної безперервності. Розрізняють субрегіони біосфери, в якх комбінуються ознаки регіону по концентраціях хімічних елементів, що можуть досягати порогових величин, співвідношеннях хімічних елементів і можливому прояві специфічних біологічних реакцій, і субрегіони біосфери, ознаки яких не відповідають характеристиці регіону (вони утворюються над рудними родовищами при розсіянні хімічних елементів рудних тіл, у безстічних районах, в районах вулканізму). Реакції організмів ([[популяція |популяцій]], [[біоценоз]]ів) на неоднорідність субрегіонів біосфери проявляються нерівномірно: частина субрегіонів біосфери, де концентрація хімічних елементів постійно нижче або вище за нижні і верхні порогові величини, характеризується постійними біологічними ендемічними реакціями, частина є потенційно небезпечною відносно можливості появи ендемічних захворювань, частина ж характеризується тільки можливим рідкісним виникненням окремих біологічних реакцій. Концепція субрегіонів біосфери найдетальніше розроблена В.&nbsp;В.&nbsp;Ковальським (1969).
 
'''Біогеохімічна провінція'''&nbsp;— окрема ділянка поверхні Землі, що відрізняється від інших подібних ділянок за вмістом (надлишок або нестача) і складом хімічних елементів і речовин, що містяться в грунтахґрунтах, водах, рослинах і тваринах. Живі організми специфічним чином реагують на хімічні характеристики біогеохімічної провінції, внаслідок чого виникають, напр., ендемічні захворювання (при нестачі йоду в об'єктах середовища виникає ендемічний зоб у людини і тварин; при нестачі цинку&nbsp;— розетковість або дрібнолистність у плодових дерев, при надлишку міді у поєднанні з надлишком вапна&nbsp;— хлороз рослин і&nbsp;т.&nbsp;д.). Термін і обгрунтуванняобґрунтування концепції біогеохімічної провінції належать О.&nbsp;П.&nbsp;Виноградову (1940)<ref>Виноградов А.&nbsp;П.&nbsp;Химический элементарный состав организмов моря, части 1—3, в книге: Тр. биогеохим. лаборатории АН СССР, тома 3, 6, М.&nbsp;— Л., 1935—44 (испр. и доп. издание&nbsp;— The elementary chemical composition of marine organisms, New Haven, 1953)</ref>.
 
== Джерела ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Таксони_біосфери