Асканія-Нова (заповідник): відмінності між версіями

Територія була заселена ще в давні часи. Тут знайдено мідні прикраси доби пізньої бронзи, виявлено поховання кочівника з конем, кілька кам’яних баб [[XI]] —[[XIII]] ст. н. естоліття. Неподалік сучасного селища пролягав один із чумацьких шляхів. Саме в цьому місці чумацький шлях перетинався з поштовою дорогою, що йшла з [[Мелітополь|Мелітополя]] на [[Олешки]]. На перехресті цих шляхів і виникло поселення [[Чаплі (Дніпро)|Чаплі]], яке вперше згадується в документальних матеріалах [[1822]] року.

Після закріплення [[Російська імперія|Російської імперії]] на узбережжях Чорного та Азовського морів наприкінці XVIII ст.століття почалося заселення цих місць. Необжиті землі царський уряд роздавав за невисокими цінами. 1828 року німецький герцог Ангальт-Кетенський придбав тут 42,3 тис. десятин. Через 13 років у степу поблизу Чапель виник хутір, названий герцогом на честь свого маєтку Асканія у Німеччині Асканією-Новою. На своїх землях герцог почав розводити мериносових овець, але господарство з часом занепало і 1856 року він продав маєток іншому колоністові - — Фейну. Згодом Фейн поріднився зі ще одним німецьким поміщиком - — Фальцем. Скуповуючи навколишні землі, Фальц-Фейни швидко стали «королями вівчарства» на півдні України. В маєтку налічувалося близько 200 постійних робітників, всього тут проживаломешкало 312 осіб, [[1831]] року була відкрита школа. Посезонно на літніх польових роботах працю¬валипрацювали сотні найманих робітників. Засновник Асканійського заповідного комплексу нащадок королів вівчарства Фрідріх Фальц-Фейн був широко освіченим біологом і добрим організатором.

Заповідник був заснований у [[1874]] році Фрідріхом Фальц-Фейном. Спочатку юний Фальц-Фейн ставив за мету збереження диких тварин — у 1874 р. році 11-річному хлопцю зводять вольєри для утримання тварин. У [[1887]] році було створено [[ботанічний сад]].

У 1898 р році. Фальц-Фейн оголошує про відкриття приватного заповідника.

Декретами Ради Народних Комісарів УРСР Асканія-Нова 1 квітня 1919 року була оголошена [[Народний заповідний парк Асканія-Нова|народним заповідним парком]], а 8 лютого 1921 — Державним степовим заповідником УРСР. На Асканію-Нову було покладено завдання зберігати і вивчати природу цілинного степу, а також акліматизувати та вивчати можливо більше число видів тварин і рослин, які мають народногосподарське значення. При Асканії-Новій були створені науково-степова станція, зоотехнічна станція з племінним господарством, фітотехнічна станція та інші наукові заклади. Значно розширено зоопарк і ботанічний сад. Нині до складу заповідника входять ділянка заповідного степу, акліматизаційний [[зоопарк]] і [[дендропарк]].

У 1983 р. році заповідник Асканія-Нова реорганізовано у біосферний заповідник.

У 1984 р. році заповідник включено до Міжнародної мережі біосферних резерватів [[ЮНЕСКО]].

У 1993 р. році Україна підтверджує статус заповідника.

У 1995 році біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф. Е. Фальц-Фейна став самостійним (можливо, від [[Інститут тваринництва степових районів імені Михайла Іванова «Асканія-Нова»|Інституту тваринництва]]).