Вершина-Згарська: відмінності між версіями

'''Верши́на-Зга́рська''' (до [[1917]] року ''Хорунжівка'') — [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Драбівський район|Драбівському районі]] [[Черкаська область|Черкаської області]], центр [[сільська рада|сільської ради]]. [[Населення]] — 282 особи (на [[1 грудня]] [[2008]] року).

Село розташоване в південно-східній частині району за 16 [[км]] від районного центру — [[смт]] [[Драбів]]. У його [[схід]]ній частині проходить залізнична ділянка Гребінка - — Черкаси - — ім. Т. Шевченка. Облаштована залізнична платформа [[Верхньозгар]], де курсують приміські поїзди сполученням Гребінка-Шевченко (через Черкаси).

Поселення засновано у [[1618]] році багатими [[козак]]ами Переяславської сотні Бойком і Гущем. У 1720 році села купив [[цар]] [[Дарган]] і віддав землі Хорунжівки і 107 душ трьом братам  — Василю, Антону і Петру.

Село постраждало внаслідок [[Голодомор в Україні 1932—1933|геноциду]] українського народу, проведеного [[Окупація|окупаційним]] урядом СССР 1923-19331923—1933 та [[Голодомор в Україні 1946—1947|1946-19471946–1947]] роках.

Станом на [[1972]] рік в селі мешкало 573 чоловіка, на території села містилася центральна садиба [[колгосп]]у «3оря комунізму», який обробляв 1,1 тисяч [[га]] землі, з них 0,9 тисяч га [[рілля|орної]]. Напрям господарства був  — зерновий з розвинутим м'ясо-молочним [[тваринництво]]м. У [[1968]] році колгоспу було присвоєно звання високої культури землеробства. У [[1969]] році ферму колгоспу занесено в районну «Золоту книгу пошани». У [[1970]]–[[1974]] роках за підсумками першого всесоюзного змагання колгосп нагороджено прапором Міністерства сільського господарства і ВЦРПС профспілок на вічне зберігання і автомашиною «Жигулі».

== Сучасність ==

Соціальний потенціал села забезпечують [[фельдшерсько-акушерський пункт]], магазин РайСТ, ПП «Ткаченко Г. П.», відділення зв'язку та Ощадбанку, Будинок культури, при якому є народний фольклорно-етнографічний ансамбль «Придани», сільська бібліотека, обмінний пункт (місцевого господарства), сільська рада.

У [[2006]] році село було газифіковано, споруджено центральне водопостачання. На сільських землях господарює СТОВ «"Агрофірма «Колос» (директор О. М. Борисенко), СФГ «Згарі», де працюють його керівник М. І. Курятник та 5 одноосібників.