Бранимир: відмінності між версіями

}}

[[Файл:Branimir.jpg|thumb||280px|міні|праворуч|Напис, що містить ім'я Бранимира (бл. 880 р.)]]

 

На думку ряду істориків Бранимир не належав до будинку [[Трпимировичі]]в, до якого відносилося більшість хорватська князів, а був одним з нащадків князя [[Домагой|Домагоя]]. Згідно з деякими джерелами ім'я дружини Бранимира — Маруша або Марія.

 

 

Зовнішня політика Бранимира була спрямована на зміцнення могутності Хорватії та дистанціювання від Візантії. Коли помер архієпископ [[Спліт]]а, поставлений на цей пост константинопольським Патріархом, Бранимир одноосібним рішенням призначив новим архієпископом, єпископа [[Нін (місто)|Ніна]], який визнавав примат Папи Римського. Тісні відносини з Римом не заважали Бранимиру періодично діяти в церковних питаннях всупереч волі Риму. Оскільки в Хорватії, як і в інших слов'янських країнах, в цей період часу в результаті діяльності [[Кирило і Мефодій|Кирила і Мефодія]] набуло поширення богослужіння слов'янською мовою, Бранимир затвердив паралельне використання латини та слов'янського у літургії, що викликало незадоволення папи [[Стефан V (VI)|Стефана V]]. У період правління Бранимира [[Венеціанська республіка|венеціанські]] кораблі змушені були платити данину за прохід вздовж хорватського узбережжя.