|
| плакат = [[Файл:Pride-and-prejudice2005.jpg|200px]]
| жанр = [[Драма (жанр)|Драма]]
| режисер = [[Райт Джо|Джо Райт]]
| продюсер = Тім Беван<br />Ерик Феллнер<br />[[Пол Вебстер]]
| сценарист = Дебора Моггах
| актори = [[Кіра Найтлі]]<br /> [[Меттью Макфедьєн]]<br />Бренда Блетін<br />[[Дональд Сазерленд]]<br />[[Джуді Денч]]
| композитор = Даріо Маріанеллі
| оператор = Роман Осін
| кінокомпанія = [[StudioCanal]]<br/>Working Title Films
| дистриб’ютор = [[Focus Features]]<br/>[[Universal Pictures]]
| тривалість = 129 хв.
| мова = {{англійська}}
}}
'''«Го́рдість і упере́дження»''' ({{lang-en|«Pride and Prejudice»}}) — [[Велика Британія|британсько]]-[[Франція|французький]] [[фільм]]-[[драма (жанр)|драма]] [[2005]] року, екранізація однойменного [[Роман (жанр)|роману]] [[Англія|англійської]] письменниці [[Джейн Остін]] [[1813]] року. Перший кінофільм знятий [[Велика Британія|британським]] [[режисер]]омрежисером [[Джо Райт]]ом. Номінований на [[Оскар (премія)|премію Оскар]] в чотирьох категоріях — найкраща головна жіноча роль ([[Кіра Найтлі]]), найкраща режисура, найкращі костюми (Жаклін Дерран) й найкраща музика написана для кінофільму (Даріо Маріанеллі). Номінований на премію Британської кіноакадемії [[Премія БАФТА|BAFTA]] у п'ятьох категоріях. Одержав премію BAFTA в категорії «найкращий дебют» (режисер Джо Райт).
Фільм був знятий влітку [[2004]], на території декількох районів [[Велика Британія|Великої Британії]]. У зйомках було задіяно кілька відомих маєтків — Четсворт (''Chatsworth House'') у [[Дербішир]]і, Вілтон (''Wilton House'') у [[Салсбері]] (як «Пемберлі»), Грумбрідж (''Groombridge Place'') у [[Кент]]і (як «Лонгборн»), Безілдон Парк (''Basildon Park'') у [[Беркшир]]і (як «Недерфілд») і Берглі (''Burghley House'') як «Розінгс». Місто Стемфорд було задіяно як «Мерітон». У фільмі також з'явилися [[Храм Аполло]] й Палладійський міст у Сторхед (''Palladian Bridge of Stourhead'').:
* [[Чатсворт-хаус|Чатсворт]] (''Chatsworth House'') у [[Дербішир]]і;
Прем'єра в Україні відбулася [[12 січня]] [[2006]] р. ▼* Вілтон (''Wilton House'') у [[Солсбері]] (як «Пемберлі»);
* Грумбрідж (''Groombridge Place'') у [[Кент]]і (як «Лонгборн»);
* Безілдон Парк (''Basildon Park'') у [[Беркшир]]і (як «Недерфілд»);
* Берглі (''Burghley House'') у [[Кембриджшир|Кембриджширі]] (як «Розінгс»).
Місто Стемфорд було задіяно як «Мерітон». У фільмі також з'явилися Храм Аполло й Палладійський міст у Сторхед (''Palladian Bridge of Stourhead'').
▲Прем'єра в Україні відбулася [[12 січня ]] [[2006 ]] р.
== У ролях ==
* [[Кіра Найтлі]] — [[Елізабет Беннет|Елізабет «Ліззі» Беннет]]
* [[Меттью Макфедьєн]] — [[Містер Дарсі|Фіцвільям Дарсі]]
* [[Дональд Сазерленд]] — пан Беннет
* Бренда Блетін — пані Беннет
* [[Кері Малліган]] — Кетрин Беннет
* [[Талула Райлі]] — Мері Беннет
* [[Том Голландер]] — пан Коллінз
* Саймон Вудз — Чарльз Бінглі
* [[Джуді Денч]] — Леділеді Кетрин де Бург
* [[Руперт Френд]] — Джордж Вікхем
* Клоді Блеклі — Шарлотта Лукас
* [[Келлі Райлі]] — Керолайн Бінглі
* [[Тамзін Мерчант]] — Джорджіана Дарсі
* Корнеліус Бут — [[полковник]] Фіцвільям
== Сюжет ==
Наступного дня Джейн одержує запрошення на обід у маєток Бінглі. Пані Беннет, що прагне за всяку ціну домогтися заручин Джейн із Бінглі, відправляє її туди на коні під дощем. У результаті, як вона й планувала, Джейн застудилася й на кілька днів залишилася в будинку Бінглі до одужання. Елізабет вирішує відвідати хвору сестру і йде в Недерфілд пішки. Там вона вступає в словесну дуель із Дарсі й заінтриговує його; тим часом Джейн і Бінглі ще більше зачаровані одне одним.
Незабаром до Беннетів приїжджає «жахливий кузен» пан Коллінз — спадкоємець їхнього маєтку, пихатий церковний працівник, що постійно розхвалює свою патронесу, [[Леді]]леді Кетрин де Бург. Однією із цілей його візиту є вибрати собі дружину з дочок Беннета, про що він розповідає пані Беннет. Їй подобається ідея видати одну зі своїх дочок заміж за самого спадкоємця їхньої ферми, і вона переконує його вибрати Лізі, оскільки «Джейн уже незабаром буде заручена».
У той же час до міста прибуває військовий загін, на величезну радість молодших дочок Беннет. Привабливий і люб'язний [[лейтенант]] Джордж Вікхем привертає увагу дівчат, включно з Елізабет. Познайомившись із ним, вона довідується від нього, що він і Дарсі з дитинства знають один одного. Більш того, батько Дарсі любив Вікхема, як сина, й залишив йому чималу спадщину, але після його смерті Дарсі-син через ревнощі відмовився видати гроші Вікхему й залишив його в бідності. Через це Елізабет починає ще більше нехтувати Дарсі.
[[Файл:Pride & prejudice screenshot1.jpg|thumb|250px|right|[[Містер Дарсі|Пан Дарсі]] й [[Елізабет Беннет|Елізабет]] на балі у маєтку Бінглі.]]
Під час сніданку пан Коллінз зненацька для Елізабет освідчується їй, але вона відмовляє йому, всупереч волі матері, заручившись підтримкою батька.
Джейн довідується, що Бінглі раптом терміново виїхав до [[Лондон]]уЛондону. Елізабет впевнена, що це Керолайн, котра з упередженням ставиться до їхньої родини, навмисно змусила його виїхати. Вона переконує сестру також поїхати до Лондона і погостювати у їхніх тітки й дядька Гардинерів та, можливо, зустрітися там з Бінглі.
Пізніше Елізабет шокує новина про те, що Коллінз, розпачливо шукаючи для себе дружину, запропонував одружитися Шарлотті, яка погодилася, оскільки боялася залишитися старою дівою. Через деякий час після їх [[весілля]] вона одержує запрошення від Шарлотти відвідати їх.
Коли вона гостює в Коллінзів, вони запрошені на обід до Леділеді Кетрин, і Елізабет змушена піти разом з ними. У розкішному величезному палаці Леділеді вона зненацька зустрічає Дарсі: виявляється, що він є племінником Леділеді та приїхав погостювати. Деспотична Леділеді поводиться досить гордовито з Ліззі, але вона дотепно відповідає на її кпини, чим вражає Дарсі. Пізніше, у розмові він зізнається їй, що був непривітним і небагатослівним при їхній першій зустрічі, тому що «не має таланту невимушено спілкуватися з людьми, яких ніколи раніше не зустрічав».
Вранці, на службі у [[церква|церкві]], вона на свій жах випадково довідується від приятеля Дарсі, що той нещодавно «урятував» свого друга Бінглі від «необачного одруження». Розуміючи, що саме він розлучив її сестру з Бінглі, вона в розпачі тікає. Дарсі наздоганяє її, емоційно зізнається їй у коханні й пропонує їй одружитися, «незважаючи на думку його родини і на її низьке становище в суспільстві». Елізабет одночасно вражена освідченням й ображена принизливою причиною. Вона звинувачує його в підлому поводженні з Вікхемом і руйнуванні майбутнього її сестри. Він підтверджує, що сприяв розлученню Джейн і Бінглі тому, що йому здалося, ніби Джейн до нього байдужа, а її родичі вразили його нескромними манерами. Незважаючи на усі його пояснення, Елізабет відкидає Дарсі, і вони розходяться, при цьому, однак, ледве утримавшись від поцілунку.
Незабаром Дарсі відвідує її, лише щоб залишити їй лист, в якому розповідає шокуючу правду про себе й Вікхема. Виявляється, що у дійсності той одержав усе, що йому заповів батько Дарсі, але швидко програв усе в карти, і почав вимагати ще грошей у Дарсі. Крім того, він намагався спокусити молодшу сестру Дарсі, Джорджіану, яка є багатою спадкоємицею, а зрозумівши, що не одержить її грошей, зник. Стосовно ситуації з Джейн і Бінглі, він пише, що лише хотів уберегти друга від розчарування, та припускає, що помилився. Елізабет починає переосмислювати свою думку про Дарсі й, охоплена суперечливими почуттями, повертається додому. Незабаром додому повертається і Джейн разом з Гардинерами, у доброму настрої, й говорить, що вже майже повністю забула про Бінглі. Елізабет не розповідає їй про недавні події. Гардинери пропонують їй вирушити з ними в невелику подорож по Дербіширу, щоб допомогти їй розвіяти сумніви.
Бінглі й Дарсі повертаються до Недерфілду. Збентежений Бінглі нарешті освідчується Джейн, яка з радістю приймає пропозицію.
Пізно ввечері до Беннетів заявляється Леділеді Кетрин де Бург — до неї дійшли чутки, що її племінник начебто хоче одружитися з Елізабет. Вона говорить, що не допустить, щоб він побрався з дівчиною нешляхетного походження, а не з її донькою, як вона розраховувала, і зухвало вимагає від Елізабет пообіцяти їй відмовити Дарсі. Принижена Ліззі відмовляється це зробити і в сльозах просить її залишити їхній будинок. Після інциденту вона цілу ніч не може заснути й на світанку вирушає на прогулянку в поле. Вдалині вона бачить Дарсі, що рухався їй назустріч. Він довідався про витівку його тітки і йому не терпілося попросити пробачення. Крім того, коли він почув, що Ліззі відмовилася пообіцяти Леділеді ніколи не заручатися з ним, це дало йому надію. Він зізнається Елізабет, що допоміг відновити репутацію її родини, переконавши Вікхема одружитися з Лідією, тільки заради самої Елізабет; що, як і раніше, кохає її і хоче з нею одружитися. Цього разу вона погоджується. Вони вдвох ідуть просити дозволу на шлюб у пана Беннета. Він здивований, оскільки завжди вважав, що його дочка нехтує Дарсі. Але він погоджується, коли Елізабет розповідає всю правду про Дарсі, запевняє, що дійсно кохає його й саме це, а не його багатство, є для неї найголовнішою причиною вийти за нього заміж.
== Посилання ==
| 