Вільфредо Парето: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Tamara N-N (обговорення | внесок)
Виправлено граматичні помилки
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
м виправлення, typos fixed: 0-і → 0-ті за допомогою AWB
Рядок 10:
Після закінчення Політехнічної школи в [[Турин]]і Парето в 1869 р захищає дисертацію «Фундаментальні принципи рівноваги в твердих тілах». Тема ця сприймається як ознака, враховуючи важливе місце поняття рівноваги в його наступних економічних і соціологічних працях. Протягом кількох років він займає досить важливі посади в залізничному відомстві і в металургійній компанії.
 
У 1890-іті роки він робить невдалу спробу зайнятися політичною діяльністю. В цей же час він активно займається публіцистикою, читанням і перекладами класичних текстів. У першій половині 90-х років Парето публікує ряд досліджень в галузі економічної теорії та математичної економіки. З 1893 року і до кінця життя він був професором політичної економії [[Лозанський університет|Лозанського університету]] в Швейцарії, змінивши на цій посаді відомого економіста [[Леон Вальрас|Леона Вальраса]].
 
В останній рік життя Парето в Італії вже встановився [[Фашизм|фашистський режим]]. Деякі видатні діячі цього режиму, і перш за все сам Муссоліні, вважали себе учнями лозанського професора. У зв'язку з цим в 1923 р він був удостоєний звання [[сенатор]]а Італії. Парето висловив стриману підтримку новому режиму, одночасно закликавши його бути ліберальним і не обмежувати академічних свобод.
Рядок 19:
На думку Парето, суспільство має пірамідальну структуру, на вершині якої знаходиться [[еліта]] — керівний соціальний шар, що направляє життя всього суспільства. У своїх роботах Парето скептично ставився до демократичних режимів, називаючи їх «демагогічною плутократією», вважаючи, що в політичному житті є універсальний закон, при якому еліта завжди обманює маси.
 
Успішний розвиток [[Суспільство|суспільства]], проте, можливо лише при своєчасному оновленні еліт, що розумілося у Парето, в висунутої їм концепції «циркуляції еліт», як абсорбування і включення найбільш мобільних представників нееліт або контр-еліт в еліту по директивному «обрання зверху» з боку самої ж правлячої еліти. В іншому випадку, відповідно до його концепції, суспільство чекає застій і заміна, в результаті революції, старої еліти&nbsp;— нової<ref>{{Cite web|url=https://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Polit/Aschin/03.php|title=Курс истории элитологии|last=Ашин Г.|first=|date=|website=www.gumer.info|publisher=|language=ru|accessdate=2019-01-17}}</ref><ref> Парето В. Трансформация демократии, М.: Издательский дом «Территория будущего», 2011.&nbsp;— 207 с. (Серия «Университетская библиотека Александра Погорельского»). Марк Юсим. Парето и демократия, стр 19&nbsp;— 20</ref>.
 
== Розподіл Парето (правило 80/20) ==
Рядок 59:
* ''Д. Колісник''. Парето Вільфредо // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.:Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— с.534 ISBN 978-966-611-818-2
* Шумпетер Й. Глава 5. Вільфредо Парето (1848—1923) // Десять великих економістів від Маркса до Кейнса = Ten Great Economists: From Marx to Keynes.&nbsp;— М .: Інститут Гайдара, 2011.&nbsp;— С. 162—205.&nbsp;— 400 с.&nbsp;— 1 000 прим.&nbsp;— <nowiki>ISBN 978-5-91129-075-7</nowiki>.
 
{{italy-bio-stub}}
{{Econ-stub}}
 
{{DEFAULTSORT:Парето, Вільфредо}}
Рядок 64 ⟶ 67:
[[Категорія:Італійські економісти]]
[[Категорія:Італійські філософи]]
 
{{italy-bio-stub}}
{{Econ-stub}}