Вальх Борис Сергійович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Zag (обговорення | внесок) |
Osanna (обговорення | внесок) |
||
Рядок 44:
Найбільш бурхливе обговорення викликала доповідь Б.С. Вальха про стан музейної, виставкової та екскурсійної справи, зокрема він зазначив, що Екскурсійно-виставково-музейна робота має в регіоні велике пропагандистське значення, завдячуючи своїй наочності, яка не потребує від відвідувачів музеїв, виставок та екскурсій ніякої додаткової підготовки. За визначенням Вальха, ''"...хороших музеев в настоящее время у нас немного; будучи наследием прошлого, они в большинстве случаев являются кунсткамерами. Нам нельзя организовывать музеи случайного характера – необходимо в каждом уездном центре иметь музей, объединяющий разные отрасли музейной работы и иллюстрирующий именно местный край и местную жизнь. В губернском центре'' [Бахмут] ''мы имеем меньше возможностей в этом отношении, чем на местах из-за тяжелых квартирных условий, отсутствия производственных возможностей и т.п.".'' До того ж у своїй доповіді він детально обґрунтував необхідність розширення музейної мережі губернії: слід при клубах створювати музейні осередки як основу майбутніх музеїв, залучати до розгортання музейної роботи кваліфікованих керівників.
У 1922 році у Бахмуті розгорнулася робота зі створення місцевого краєзнавчого музею як окремого закладу культури. А всі справи з його організації лягли на Б.С. Вальха. В основу експозиції музею лягли, крім інших, також особисті експонати лікаря. [[Бахмутський державний краєзнавчий музей|Артемівський окружний музей імені товариша Артема]] почав діяти в грудні 1923 року з нагоди відкриття пам’ятника тов. [[Сергєєв Федір Андрійович|Артему (Сергєєву)]]. Його розмістили за адресою: м. Артемівськ, вул. ім. Артема, будинок 25 [8]. Музей знаходився в безпосередньому віданні окрполітосвіти та утримувався державним коштом з бюджету [9, арк. 220]. Штатний розпис налічував три одиниці – завідуючий, сторож та прибиральниця. Очолив музей Б.С. Вальх.
Основою колекції музею були експонати, які належали створеному повітовим земством ще в 1909 році музею народної освіти. Джерелами поповнення фондів також були експонати, які передавалися як установами, так і приватними особами. Музей структурно поділявся на відділи – загальний і краєзнавчий, бібліотеку та лабораторію. Експозиція теж ділилася на два відділи – сільськогосподарський та боротьби зі шкідниками і наочних посібників шкільного характеру. На момент відкриття фонди музею налічували 2795 експонатів, з краєзнавства – 486, гірничої справи – 131, наочних приладів – 1741, усього іншого – 437. Музей мав 53 колекції, 1633 таблиці та картограми 120 моделей. Але в листі директора музею до Всеукраїнського археологічного комітету зазначалося, що експонатів з археології, етнографії та мистецтва у фондах музею не було [10]. Б.С. Вальх особисто передав 133 експонати із власної приватної колекції до фондів свого музею. За рік вдалося долучити до музейного зібрання ще додатково 330 експонатів.
Рядок 50:
=== робота в галузі захисту рослин та епідеміології ===
У подальшому до 1937 р. Б. С. Вальх працював на Артемівській станції захисту рослин в медичній клініці. Рятуючись від сталінських репресій, у 1937 р. разом з сім'єю переїжджає у [[Туркменістан]], де очолює Іолотанську тропічну станцію, де бореться з [[малярія|малярією]].
Помер 12 квітня 1942 р. у Артемівську (Бахмуті). Похований на території лікарні, в якій працював, місце поховання невідоме.
Рядок 58:
Основні наукові інтереси: [[орнітологія]], [[ентомологія]], [[теріологія]], [[таксидермія]].
Б. С. Вальхом був відкритий новий вид курганцевої миші ''[[Миша курганцева|Mus sergii]]'' Valch (1928). Ним вперше були проведені дослідження [[орнітофауна|орнітофауни]] колишньої [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]]. У ході досліджень була зібрана велика зоологічна колекція (чучела дрібних [[ссавці]]в, [[птахи|птахів]], препарати [[змії|змій]], [[жаби|жаб]], колекція ентомофауни), яка була пізніше передана [[
Брав участь у природоохоронній діяльності — за його участі у 1927 р. стали заповідними [[Білосарайська коса]] та [[Кам'яні Могили]] у Донецькій області.
| |||