Міністерство культури та інформаційної політики України: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TohaomgBot (обговорення | внесок)
м Прибрано вказання бюджету щоб надалі воно бралось із Вікіданих
м заміна "проект" на "проєкт" згідно з чинним правописом
Рядок 79:
* забезпечення здійснення реформ засобів масової інформації щодо поширення суспільно важливої інформації.<ref>{{Cite news|url=http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2-2015-п|title=п.3 Положення про Міністерство інформаційної політики України|accessdate=2016-12-21}}</ref>
 
1 жовтня 2015 року відбувся запуск Мультимедійної платформи іномовлення України<ref>{{Cite web|url=http://mip.gov.ua/news/656.html|title=Министр информационной политики Украины доложил Правительству о завершении реформы иновещания Украины|website=Министерство информационной политики Украины|accessdate=2016-07-03}}</ref>. Правовою підставою Мультимедійної платформи стане розроблений МІП новий проектпроєкт Закону «Про систему іномовлення України»<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=55980|title=Офіційний портал Верховної Ради України|website=w1.c1.rada.gov.ua|accessdate=2016-07-03}}</ref>. Замість супутникового телеканалу «УТР» в ефірі стартував телеканал UATV<ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/channel/UCt3igz3aIXfS108KV_jZsMA|title=UA{{!}}TV&nbsp;— Іномовлення України|website=YouTube|accessdate=2016-07-03}}</ref>. Він транслюється з трьох супутників: Amos 3, Azerspace 1, Galazy 19, а також в Інтернеті на власному каналі в YouTube. Телеканал веде мовлення українською, російською, кримськотатарською, англійською мовами. Оновлене інформаційне агентство «Укрінформ» подає новини українською, російською, англійською, іспанською, німецькою та китайською мовами<ref>{{Cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2015/10/1/7083316/|title=Стартувала українська мультимедійна платформа іномовлення|website=Українська правда|accessdate=2016-07-03}}</ref>.
 
Мультимедійна платформа іномовлення України створена на базі державних телерадіокомпаній «Всесвітня служба», «Українське телебачення і радіомовлення», «Банківське телебачення» та інформаційного агентства «Укрінформ». 12 серпня 2015 року вона була представлена ​​на засіданні уряду, 28 серпня був показаний новий логотип українського каналу іномовлення&nbsp;— UATV. Слоган каналу&nbsp;— «Завжди поруч». 30 вересня був представлений презентаційний ролик реформи іномовлення України та оголошено про старт каналу іномовлення 1 жовтня 2015<ref>{{Cite web|url=http://www.telekritika.ua/rinok/2015-10-01/111788|title=Розпочала роботу українська мультимедійна платформа іномовлення і телеканал UATV (ФОТО, ВІДЕО)|website=Телекритика|accessdate=2016-07-03}}</ref>.
 
Завдяки роботі міністерства було встановлено 55 передавачів у зоні АТО, що збільшило на 27&nbsp;% загальну кількість ТВ-передавачів, встановлених в зоні АТО на контрольованій Україною території. Також планується спільний законопроектзаконопроєкт з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення, що стосується особливого режиму мовлення на території АТО і прикордонних територіях з Росією. Також в планах МІП побудувати в зоні АТО дві нові телевежі до кінця 3 кварталу 2016 і почати проектпроєкт будівництва третьої вежі.<ref>{{Cite web|url=http://mip.gov.ua/news/1257.html|title=Міністерство інформаційної політики презентувало Звіт щодо відновлення мовлення в зоні АТО|website=Міністерство інформаційної політики України|accessdate=2016-07-03}}</ref>
 
1 жовтня 2015 року відбувся запуск Мультимедійної платформи іномовлення України (МПІУ). В рамках Мультимедійної платформи іномовлення України, замість супутникового телеканалу «УТР», стартував телеканал UATV. Він віщає з трьох супутників: Amos 3, Azerspace 1, Galaxy 19, а також в Інтернеті на власному каналі в YouTube.<ref>{{Cite web|url=http://mip.gov.ua/news/1293.html|title=Телеканал іномовлення UA {{!}} TV збільшує свою присутність у Грузії|website=Міністерство інформаційної політики України|accessdate=2016-12-22}}</ref>
 
23 лютого 2015 року розпочато інтернет-проектпроєкт під назвою «Інформаційні війська України». За словами Юрія Стеця, ця платформа дозволяє оперативно надавати правдиві новини і спростування фейкових новин людям, які на неї підписані, з правом подальшого їх вільного вибору&nbsp;— поширювати цю інформацію через Інтернет чи ні. За інформацією російських розслідувачів, щодо створення «Інформаційних військ України» консультував правозахисник та громадський діяч [[Богданович Андрій Якович|Андрій Богданович]]<ref>[http://geoboris.livejournal.com/305.html МинПравды Украины Объявило набор ботов. Небольшое расследование]</ref><ref>{{Cite web |url=http://insiderblogs.info/a-ty-zapisalsya-v-divannye-voyska-nezal/ |title=А ТЫ ЗАПИСАЛСЯ В ДИВАННЫЕ ВОЙСКА НЕЗАЛЕЖНОЙ? |accessdate=17 серпень 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170816234549/http://insiderblogs.info/a-ty-zapisalsya-v-divannye-voyska-nezal/ |archivedate=16 серпень 2017 |deadurl=yes }}</ref>, хоча офіційно ця інформація була заперечена міністром інформаційної політики України Юрієм Стецем<ref>[http://ua.telekritika.ua/dusia-archive/27826 Юрий Стець: «Информационные войска» Украины курирует помощник министра блогер Крус Крус]</ref>.
 
Міністерство інформаційної політики не є регуляторним органом. За словами Юрія Стеця: «Це міністерство аналітиків, „головастиків“ і креативників&nbsp;— людей, які повинні творити, а не забороняти»<ref>{{Cite web|url=http://vesti-ukr.com/politika/85318-jurij-stec-zaprety-ne-dolzhny-kasatsja-novostnogo-produkta|title=Юрий Стець: "Запреты не должны касаться новостного продукта"|date=2015-01-19|accessdate=2016-07-03}}</ref>.
 
== Функції ==
[[3 грудня]] затверджений парламентом, міністр Стець, організував круглий стіл з представниками громадськості і медіа, де презентував проектпроєкт «Положення про Міністерство інформаційної політики». «[[Українська правда]]» опублікувала повний текст документу<ref name="Міністерство правди">[http://www.pravda.com.ua/articles/2014/12/3/7046325/ Положення про «Міністерство правди». Повний текст], ''Українська правда'', 3 грудня 2014</ref>. Згідно з аналізом «Інституту медіа і права», серед основних завдань запропонованої урядової установи були:
* формування державної політики щодо діяльності засобів масової комунікації;
* розробка стратегії інформаційної політики держави та забезпечення її дотримання;
Рядок 108:
== Діяльність ==
[[Файл:Петлюри Симона вул. 15.jpg|міні| Будинок інституту Київдіпротранс, де розташовано міністерство. КиЇв, вул. Петлюри, 15.]]
* [[23 лютого]] 2015 розпочато інтернет-проектпроєкт під назвою «Інформаційні війська України»<ref>{{Cite web |url=http://2.i-army.org/ |title=Інформаційні війська України |accessdate=13 жовтень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151007025333/http://2.i-army.org/ |archivedate=7 жовтень 2015 |deadurl=yes }}</ref>. За словами Стеця: «Ця платформа дозволяє дуже оперативно надавати правдиві новини та спростування фейкових новин людям, які на неї підписалися, а далі їхнє право&nbsp;— розповсюджувати цю інформацію чи ні. Наше завдання&nbsp;— це забезпечити інструменти дуже швидкого донесення правди через інтернет<ref name="Deutsche Welle">[http://www.dw.de/стець-про-створення-інформаційних-військ-це-тролінг-російської-пропаганди/a-18278200 Стець про створення „Інформаційних військ“: це&nbsp;— тролінг російської пропаганди], ''Deutsche Welle'', 25 лютого 2015</ref>». ПроектПроєкт спрямований на протистояння російській пропаганді в соціальних мережах. У 2016 році проектпроєкт мав 40 тис. підписників з різних країн світу, а місячне охоплення аудиторії складало 10&nbsp;млн користувачів мережі Інтернет.<ref>{{Cite web|url=http://i-army.org/|title=Інформаційні війська України {{!}} Кожен твій інформаційний посил&nbsp;— це куля в свідомість ворога|website=i-army.org|accessdate=2016-07-03}}</ref> У серпні 2017 року Юрій Стець заявив що проектпроєкт [https://www.radiosvoboda.org/a/news/28690351.html Інформаційні війська] стає незалежним від Міністерства. В той же час керівник проектупроєкту&nbsp;— Святослав Батов, заявив що йде з посади начальника відділу інформаційної безпеки МІП але буде в якості волонтера продовжувати допомагати державним органам, в тому числі МІП, боротися з російською пропагандою.
* [[1 жовтня]] відповідно до [[Коаліційна угода|Коаліційної угоди]] та Програми дій Уряду відбувся запуск [[Мультимедійна платформа іномовлення України|Мультимедійної платформи іномовлення України]]. «3 супутники, 5 континентів, сотні країн, мільйони глядачів. Це вже не амбітний проектпроєкт. Сьогодні це вже реальність»,&nbsp;— заявив Міністр<ref>{{Cite web|title = Міністр інформаційної політики України доповів Уряду про завершення реформи іномовлення України|url = http://mip.gov.ua/news/656.html|website = Міністерство інформаційної політики України|accessdate = 2015-10-05}}</ref>. Замість супутникового телеканалу «УТР» в ефірі стартував [https://www.youtube.com/channel/UCt3igz3aIXfS108KV_jZsMA телеканал UATV], який транслює сигнал із трьох супутників: Amos 3, Azerspace 1, Galazy 19, а також в Інтернеті [https://www.youtube.com/channel/UCt3igz3aIXfS108KV_jZsMA на власному&nbsp;каналі в YouTube]. Телеканал мовить українською, російською, кримськотатарською, англійською мовами.&nbsp;[http://www.ukrinform.ua/ Оновлений Укрінформ]&nbsp;подає новини українською, англійською, російською, іспанською, німецькою та китайською мовами. Мультимедійна платформа іномовлення України створена базі державних телерадіокомпаній [http://utr.tv/ «Всесвітня служба „Українське телебачення і радіомовлення“»], «Банківське телебачення» (БТБ) та інформаційного агентства [http://www.ukrinform.ua/ «Укрінформ»]<ref>{{Cite web|title = Новини Укрінформ|url = http://www.ukrinform.ua/|website = www.ukrinform.ua|accessdate = 2015-10-05}}</ref>.
* [[16 жовтня]] розпочата трансляція українських ефірних каналів на Крим та схід України з глушіння мовлення [[Донецька народна республіка|ДНР]] та [[Луганська народна республіка|ЛНР]]. Стан ретрансляторів телевізійних та радіосигналів в зоні АТО в Донецькій області був проінспектований особисто Міністром<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/12/7/7046730/ «Мінстець» планує запустити патріотичне мовлення на Крим, Донбас та РФ], ''Українська правда'', 7 грудня 2014</ref>. Представниками МІПа часто здійснюються поїздки в зону АТО, прес-конференції з питань доступності та захисту інформації. З робочими візитами в зоні АТО перебувала заступник міністра інформаційної політики України Тетяна Попова, яка займається питаннями відновлення мовлення українських каналів і дотримання прав журналістів.<ref>{{Cite web|url=http://mip.gov.ua/ru/news/1258.html|title=Министерство информационной политики представило Отчет по восстановлению вещания в зоне АТО|website=Министерство информационной политики Украины|accessdate=2016-07-03}}</ref>
* Моніторингова місія МІП постійно знаходиться в зоні АТО. Радник Міністра Олександр Бригинець перевіряє на Сході країни присутність мовлення українських телеканалів, спілкується з громадськими активістами, жителями і працівниками місцевої влади. За результатами, щотижня, на засіданні Комісії при МІП, відбувається обговорення зібраних відомостей про міста і села зони АТО. За винесеним рішенням, виділяється техніка, яку встановлює Концерн РРТ на місцях, і, відповідно, виділяються частоти для мовлення тих чи інших телерадіоканалів Нацрадою України з питань телерадіомовлення.<ref>{{Cite web|url=http://mip.gov.ua/ru/news/1276.html|title=Мониторинговая миссия МИП: жители Новоайдара с нетерпением ждут запланированного МИП строительства новой телебашни|website=Министерство информационной политики Украины|accessdate=2016-07-03}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://mip.gov.ua/ru/news/1220.html|title=Мониторинговая миссия МИП проверила наличие украинского вещания в прифронтовом шахтерском регионе|website=Министерство информационной политики Украины|accessdate=2016-07-03}}</ref>
* Особлива увага приділяється реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим. Вирішенню цієї проблеми сприяють співробітники МІПа і Еміне Джапарова особисто. Як перший заступник міністра інформаційної політики України, вона часто буває з візитами в Херсонській області і займається реалізацією проектупроєкту реінтеграції Криму. В рамках цього проектупроєкту розроблено два важливі документи, кожен з яких містить чіткий план дій. Перший документ&nbsp;— це Стратегія розвитку телерадіомовлення в Херсонській області та організації мовлення на територію Криму, другий документ&nbsp;— Стратегія інформаційної політики по реінтеграції переселенців.<ref>{{Cite web|url=http://mip.gov.ua/ru/news/1287.html|title=Эмине Джапарова: МИП готовит стратегию по информационной реинтеграции Крыма|website=Министерство информационной политики Украины|accessdate=2016-07-03}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://mip.gov.ua/ru/news/1287.html|title=Эмине Джапарова: МИП готовит стратегию по информационной реинтеграции Крыма|website=Министерство информационной политики Украины|accessdate=2016-07-03}}</ref>
* За час діяльності Міністерство провело декілька [[Соціальна реклама|соціальних кампаній]]: «Армія&nbsp;— це гордість»; «Здобули гідність&nbsp;— захистимо державу» (до річниці [[Революція гідності|Революції гідності]]); «Крим&nbsp;— це Україна»; «Гідність, Воля і Перемога»; «Два прапора&nbsp;— єдина країна»; «Шануй Героїв!» тощо.
* Міністерством зібрано відео- та фотоматеріали, які доводять присутність російських військових на території українського Донбасу<ref>{{Cite web|url = http://mip.gov.ua/content/dokazi-dlya-gaagi.html|title = Докази для Гааги|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref>.
* Міністерство сприяє розвитку проектупроєкту «Embedded journalism» закріпленням журналістів за військовими частинами Збройних сил України в зоні АТО. В проектіпроєкті взяли участь журналісти BBC, CNN, Washington Post, London Evening Standard, The Independent, Newsweek, France Press, Polsat, Daily Signal, Hanslucas, Цензор. НЕТ, «Радіо Свобода», Інтера, Business Ukraine, Новое время. За три місяці роботи підготовлені 18 відео-репортажів, 15 статей та 3 фільми в іноземних ЗМІ<ref>{{Cite web|url = http://mip.gov.ua/content/proekt-embedded-journalism.html|title = Embedded journalism in Ukraine|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref>.
* [[18 березня]] 2015 при Міністерстві було створено Експертну раду з розробки Концепції інформаційної безпеки та з питань розвитку інформаційного простору України. Співголовами ЕРМІП обрано Юрія Стеця та Сергія Даниленка. В липні проектпроєкт Концепції був направлений на перший етап широкого обговорення. Другий етап обговорень розпочався в серпні і здійснювався за підтримки офісу Координатора проектівпроєктів ОБСЄ в Україні. В результаті спільної роботи для подальшого ухвалення передані: Доктрина інформаційної безпеки&nbsp;— в РНБОУ, Концепція інформаційної безпеки України&nbsp;— в Кабінет Міністрів України.
* У лютому 2019 року Міністерство презентувало видання «Біла книга спеціальних інформаційних операцій проти України 2014—2018», в якій зібрані фейки російської пропаганди, спрямовані на підрив територіальної цілісності України та дискредитацію на міжнародній арені. Вона структурована за окремими «серіалами» (наративами) із кількома «сезонами» (піднаративами) у кожному, які показують послідовне використання одних і тих же тем російськими пропагандистами протягом 2014—2018 років<ref>{{cite web |url=https://dt.ua/UKRAINE/mininformpolitiki-prezentuvalo-bilu-knigu-informaciynih-operaciy-proti-ukrayini-302470_.html |назва=Мінінформполітики презентувало "Білу книгу" інформаційних операцій проти України |автор= |дата=12 лютого 2019 |веб-сайт=ZN.UA |видавець= |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=1 травня 2019}}</ref>.
* 29 квітня 2019 року в аеропорту «[[Міжнародний аеропорт Бориспіль|Бориспіль]]» транслювався промоційний відеоролик, в якому Україна відображена без [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]], за фактом чого [[Національна поліція України]] відкрила кримінальне провадження. Встановлено, що цей відеоролик транслювався за пропозицією Міністерства інформаційної політики України.<ref>{{cite web |url=https://www.5.ua/suspilstvo/u-boryspoli-transliuvaly-rolyk-z-ukrainoiu-bez-krymu-politsiia-vidkryla-kryminalne-provadzhennia-191459.html |назва=У "Борисполі" транслювали ролик з Україною без Криму – поліція відкрила кримінальне провадження |автор= |дата=30 квітня 2019 |веб-сайт=5 канал |видавець= |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=1 травня 2019}}</ref>
Рядок 136:
Поширеною серед критиків новоствореної установи аналогією є «[[1984 (роман)|Міністерство Правди]]» [[Джордж Орвелл|Джорджа Орвелла]]<ref>[http://nmpu.org.ua/2014/12/mashable-ukrajina-stvoryla-vlasnu-versiyu-orvellovskoho-ministerstva-pravdy/ Mashable: Україна створила власну версію орвелловського «міністерства правди»]</ref>.
 
Музичний проектпроєкт «[[Мірко Саблич]]», спрямований на боротьбу з російською пропагандою, має назву «Мірко Сабліч&nbsp;— сам собі МінСтець». В обох випадках вживаний акронім&nbsp;— МС, а відеоролики Мірко Сабліча часто публікуються на сторінках Інформаційних військ України (проектпроєкт Міністерства).
 
== Реакція на критику ==