Вікіпедія

Чорнобильська катастрофа: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м заміна "проект" на "проєкт" згідно з чинним правописом
Рядок 42:
 
=== Хронологія подій ===
На [[25 квітня]] [[1986]] року була запланована зупинка 4-го енергоблока Чорнобильською АЕС для чергового обслуговування. Було вирішено використовувати цю можливість для проведення ряду випробувань. Мета одного з них полягала в перевірці проектногопроєктного режиму, що передбачає використання вибігу ([[Інерція|інерції]]) [[Турбіна|турбіни]] [[Електричний генератор|генератора]] для живлення систем реактора в разі втрати зовнішнього електроживлення.
 
Випробування мали проводитися на потужності 700 [[Ват|МВт]], але за наказом Анатолія Дятлова при зниженні потужності до 200 МВт, вона впала до 30 МВт. При швидкому зниженні потужності, і подальшій роботі на рівні 30 — 200 МВт почало посилюватися отруєння активної зони реактора [[Ізотопи|ізотопом]] [[Ксенон|Ксенону-135]]. Для того, щоб підняти потужність, з активної зони витягали частину керівних стрижнів.
Рядок 70:
 
У сучасному викладі (2000-і роки), причини аварії такі:
* реактор був неправильно спроектованийспроєктований і небезпечний;
* персонал не був проінформований про небезпеки;
* персонал допустив ряд помилок і ненавмисно порушив наявні інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеки реактора;
Рядок 78:
Реактор [[РБМК|РБМК-1000]] мав ряд конструктивних вад, які, на думку фахівців [[Міжнародне агентство з атомної енергії|МАГАТЕ]], стали головною причиною аварії. Вважається також, що через неправильну підготовку до експерименту з «вибігу» генератора і помилки операторів, виникли умови, в яких ці вади проявилися на максимальному рівні. Наголошується, зокрема, що програма не була належним чином погоджена і в ній не відводилося достатньої уваги питанням ядерної безпеки. Після аварії було вжито заходів для усунення цих недоліків в даних реакторах на інших АЕС.
 
=== ПроектніПроєктні помилки ===
 
==== Позитивний паровий коефіцієнт реактивності ====
Рядок 98:
* те, що не був увімкнений захист при низькому рівні води в баках-сепараторах, технічно, було порушенням регламенту. Проте це порушення не пов'язане безпосередньо з причинами аварії і, крім того, інший захист (за нижчим рівнем) був увімкнений.
 
Тепер при аналізі дій персоналу основна увага приділяється не конкретним порушенням, а низькій «культурі безпеки». Слід зазначити, що саме це поняття фахівці з ядерної безпеки почали використовувати лише після Чорнобильської аварії. Звинувачення відноситься не лише до операторів, але і до проектувальниківпроєктувальників реактора, керівництву АЕС і таке інше. Експерти вказують на такі приклади недостатньої уваги до питань безпеки:
* після вимкнення системи аварійного охолоджування реактора (САОР) [[25 квітня]] від диспетчера «[[Київенерго]]» було отримано вказівку відкласти зупинку енергоблоку, і реактор декілька годин працював з вимкненою САОР. Персонал не мав можливості знов увімкнути САОР (для цього потрібно було вручну відкрити декілька клапанів, а це потребувало б кілька годин<ref>[[Щербак Юрій Миколайович]] [http://x-libri.ru/elib/sherb000/00000017.htm Чернобыль]{{ref-ru}}</ref>), проте з точки зору безпеки, реактор слід було зупинити, незважаючи на вимогу «Київенерго».
* [[25 квітня]] протягом декількох годин оперативний запас реактивності (ОЗР), за вимірами, був менший дозволеного (у цих вимірах, можливо, була помилка, про яку персонал знав; реальне значення було в дозволених межах.<ref name=djatlov>А.&nbsp;С.&nbsp;Дятлов. [http://fictionbook.ru/author/dyatlov_anatoliyi_stepanovich/chernobiyl_kak_yeto_biylo/dyatlov_chernobiyl_kak_yeto_biylo.html Чернобыль. Как это было.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080702143217/http://fictionbook.ru/author/dyatlov_anatoliyi_stepanovich/chernobiyl_kak_yeto_biylo/dyatlov_chernobiyl_kak_yeto_biylo.html |date=2 липень 2008 }}{{ref-ru}}</ref>) [[26 квітня]], безпосередньо перед аварією, ОЗР також (на короткий час) був меншим дозволеного. Останнє стало однією з головних причин аварії. Експерти МАГАТЕ відзначають, що оператори реактора не знали про важливість цього параметра. До аварії вважалося, що обмеження, встановлені в регламенті експлуатації, пов'язані з необхідністю підтримки рівномірного енерговиділення у всій активній зоні. Хоча розробникам реактора було відомо (з аналізу даних, отриманих на [[Ігналінська АЕС|Ігналінській АЕС]]), що при малому запасі реактивності, спрацьовування захисту може призводити до зростання потужності, відповідні зміни так і не були внесені до інструкцій. Крім того, не було засобів для оперативного контролю цього параметра. Значення, що порушують регламент, були набуті з розрахунків, зроблених вже після аварії на підставі параметрів, записаних реєструвальною апаратурою;
Рядок 114:
Персонал станції, мабуть, знав лише про першу з них; ні про небезпечне збільшення парового коефіцієнта, ні про кінцевий ефект в документах, що діяли у той час, нічого не вказувалося. Слід зазначити, що немає прямого зв'язку між проявом кінцевого ефекту і оперативним запасом реактивності. Загроза цього ефекту виникає, коли велика кількість керувальних стрижнів перебуває в крайніх верхніх положеннях. Це можливо лише коли ОЗР малий, проте, при одному і тому ж ОЗР можна розташувати стрижні по-різному&nbsp;— отже різна кількість стрижнів опиниться в небезпечному положенні. У регламенті були відсутні обмеження на максимальне число повністю витягнутих стрижнів.
 
Таким чином, персоналу не було відомо про дійсні небезпеки, пов'язані з роботою при низькому запасі реактивності. Крім того, проектомпроєктом не були передбачені відповідні засоби для виміру ОЗР. Незважаючи на величезну важливість цього параметра, на пульті не було індикатора, який би безперервно його показував. Зазвичай оператор отримував останнє значення лише у вигляді роздруківки, яку йому приносили двічі на годину; була, також, можливість дати завдання ЕОМ на розрахунок поточного значення, але він тривав декілька хвилин.
 
Перед аварією велика кількість керувальних стрижнів, опинилася у верхніх положеннях, а ОЗР був менше дозволеного регламентом значення. Оператори не знали поточного значення ОЗР і, відповідно, не знали, що порушують регламент. Проте, експерти МАГАТЕ вважають, що оператори діяли необачно і поставили стрижні в таке положення, яке було б небезпечним, навіть якщо б не було кінцевого ефекту.
Рядок 351:
[[1991]] року на другому енергоблоці спалахнула пожежа, і в жовтні цього ж року реактор повністю виведений з експлуатації. У грудні [[1995]] року підписано меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і урядами країн «[[Велика вісімка|великої сімки»]] і Комісією [[Європейський Союз|Європейського Союзу]], згідно з яким почалася розробка програми повного закриття станції до [[2000]] року. [[15 грудня]] [[2000]] року назавжди зупинений реактор останнього, третього, енергоблока.
 
[[Укриття (ЧАЕС)|Саркофаг, побудований над четвертим енергоблоком]], що вибухнув, поступово руйнується. Небезпека, в разі його обвалення, в основному визначається тим, як багато радіоактивних речовин перебуває усередині. За офіційними даними, ця цифра досягає 95&nbsp;% від тієї кількості, яка була на мить аварії. Якщо ця оцінка правильна, то руйнування укриття може призвести до дуже великих викидів. У березні [[2004]] року [[Європейський банк реконструкції та розвитку]] оголосив тендер на проектуванняпроєктування, будівництво і введення в експлуатацію нового саркофага для ЧАЕС. Переможцем тендеру в серпні 2007 року була визнана компанія NOVARKA, спільне підприємство французьких компаній Vinci Construction Grands Projets і BOUYGUES.<ref>[http://newsru.com/finance/17sep2007/chernobyl.html Новий саркофаг для ЧАЕС побудують французи за 505 мільйонів €{{ref-ru}}]</ref>. Було заплановано збудувати так звану «Арку», яка накриє сучасний [[Новий чорнобильський саркофаг|об'єкт «Укриття»]]<ref>[http://chnpp.atom.gov.ua/photo/arka.jpg Зображення Арки на сайті ЧАЕС]{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Фінансування проектупроєкту, яке забезпечують міжнародні донори, переважно [[ЄБРР]], [[Європейська комісія]] та [[США]], після його завершення, яке заплановане на листопад [[2016]] року, міжнародна участь не передбачається, [[Україна]] буде змушена самостійно розробити національну стратегію керування ядерним відходами на наступні десятиліття<ref>[http://bbc.com/ukrainian/press_review/2016/04/160426_foreign_press_vs Washington Post: Україні потрібна стратегія щодо ядерних відходів] ''Управління відходами: дороге задоволення''</ref>.
 
Зараз особливої популярності набувають екскурсійні поїздки в 30 кілометрову зону.<ref>{{Cite web |url=http://archive.kontrakty.ua/gc/2006/20/20-turizm-v-zone.html?lang=ua |title=Крапивенко Д. ''Туризм у зоні''. Український діловий тижневик «Контракти» № 20 від 15-05-2006 |accessdate=01-01-2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170101220512/http://archive.kontrakty.ua/gc/2006/20/20-turizm-v-zone.html?lang=ua |archivedate=01-01-2017 |deadurl=no }}</ref>
Рядок 378:
Файл:Київ Пам'ятник Прип'ятчанам.jpg|Пам'ятний знак відселенцям із Прип'яті, [[Київ]]
Файл:P1360609 пл. Дружби народів.jpg|Пам'ятник ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС, [[Ужгород]]
<--!Файл:Chernobyl firemens memorial.jpg |Пам'ятник жертвам Чорнобиля, [[Чорнобиль]]-->
</gallery>
</center>
Рядок 407 ⟶ 406:
* «[[Чорнобиль.3828]]» (2011). Режисер Сергій Заболотний.
* Документальна драма Світлани Усенко&nbsp;— [[«Розщеплені на атоми»]] (2016). Фільм поверне час назад, до 1986 року та дозволить подивитись на Чорнобильську катастрофу очима людей, які бачили все на власні очі. У центрі уваги опиняться люди, кожен зі своєю зворушливою історією, своїми емоціями та зламаними долями.
* [[«Лазуровий пил»]] (2016). Авторами проектупроєкту стали відомі документалісти Ілларіон Павлюк, Олег Рогожа і Володимир Рибась. Творці фільму розшукали двох героїв з унікальною долею, які в момент катастрофи жили в Прип'яті. Завдяки унікальним кадрам, які автори проектупроєкту змогли зняти на місці трагедії, глядачам вдасться повністю зануриться в атмосферу подій і відчути ту страшну і одночасно дивовижну атмосферу, яка панує там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф.
* [[Російський дятел|«Російський дятел'''»''']] (2016)&nbsp;— документальний фільм американського режисера Чеда Грасіа, який визнали найкращою документальною стрічкою фестивалю незалежного кіно «[[Санденс]]».
 
Рядок 423 ⟶ 422:
* «Чорнобиль. Зона відчуження» (2014—2019)&nbsp;— російський містичний серіал виробництва «СинеЛаб Продакшн» (1 сезон) і RatPack Production (2 сезон). Дія відбувається в [[Чорнобильська зона відчуження|Зоні відчуження Чорнобильської АЕС]].
* «[[Розпад (фільм)|Розпад]]» (2016)&nbsp;— історія кохання молодої дівчини по імені Валерія та інженера-ядерника Вітаса, яка розгортається на тлі катастрофи. Режисер: Роман Барабаш
* «Арка» (2016)&nbsp;— розповідає 30-річну історію Чорнобильської катастрофи з перших хвилин після аварії до моменту, коли в 2016 році нове укриття зайняло своє проектнепроєктне положення. Унікальність фільму полягає в тому, що його історія розказана мовою музики, а єдині слова, які звучать у фільмі&nbsp;— це звернення Михайла Горбачова. Режисер: Антон Шатохін.
* «[[Чорнобиль (мінісеріал)]]» (2019)&nbsp;— [[Велика Британія|британсько]]-[[США|американський]] [[Історична драма|історичний драматичний]] телевізійний [[міні-серіал]], зрежисований [[Крейг Мезін]]ом. Прем'єра відбулася 6 травня 2019 року. Серіал оповідає про події 1986 року у викладі [[Валерій Легасов|Валерія Легасова]]. В центрі уваги&nbsp;— екранізовані розповіді учасників подій, що вижили після вибуху на найбільшій електростанції країни, і людей, які займали керівні посади..
 
Рядок 449 ⟶ 448:
* Симфонія для органу «[https://youtube.com/watch?v=782-1KYbk8g Чорнобиль]» [[Тарівердієв Мікаел Леонович|Мікаела Тарівердієва]], 1988 рік.
* У 1988 році японські панк-рокери The Blue Hearts готували до випуску сингл з трьох композицій, куди повинна була увійти і пісня Chernobyl. Це був жест&nbsp;— музиканти хотіли висловитися проти використання ядерної енергії.
* ПроектПроєкт британського електронного музиканта Бенджаміна Джона Пауера&nbsp;— Chelnobyl. Інструментальна п'єса імені Чорнобиля увійшла до дебютного альбому Blanck Mass.
* Пісня [[Петриненко Тарас Гаринальдович|Тараса Петриненка]] «[https://youtube.com/watch?v=JIIShToJSzo Чорнобильська зона]».
* Пісня гурту «[[Брати Гадюкіни]]»&nbsp;— «[https://youtube.com/watch?v=o8Bph2Xn-UU Мамуню, рехтуйте весіллє]».
Рядок 460 ⟶ 459:
* У 2010 році українська співачка [[Альоша (співачка)|Alyosha]] (Альоша) випустила кліп на пісню «Sweet People», який був знятий в місті Прип'ять. У цій пісні дівчина закликає людей не руйнувати нашу планету, а навпаки&nbsp;— берегти її.
* Відомий британський репер [[Example]] знімав в зоні відчуження відеокліп на композицію «What We Made», в якій розмірковує про вплив людини на навколишнє середовище.
* Популярний британський електронний проектпроєкт Delphic зняв в зоні відчуження кліп на одну з пісень. Режисер сконцентрувався не на занедбаних місцях, а на жителях, які продовжували жити поруч з Прип'яттю і в прилеглих до чорнобильської зони населених пунктах.
* [[Девід Бові|Девід Боуї]] «Time Will Crawl'''»'''. Ця пісня присвячена темі забруднення і руйнування планети промисловістю. За словами самого музиканта, на створення композиції його надихнула саме катастрофа на ЧАЕС.
* Євгеній Хмара&nbsp;— «Chernobyl Disaster». Відомий композитор присвятив мелодію Чорнобилю і зняв кліп в зоні відчуження.
Рядок 550 ⟶ 549:
* [http://blogs.korrespondent.net/blog/users/3257199-chaes-nahaduvannia-chy-spohady ЧАЕС&nbsp;— нагадування чи спогади? /Кореспондент/]
* [http://bbc.com/ukrainian/society/2016/04/160426_chornobyl_or У вівторок виповнюється 30 років від Чорнобильської катастрофи]
* [http://bbc.com/ukrainian/in_depth/cluster_chornobyl Чорнобиль&nbsp;— 30 років по тому] ''Матеріали до річниці Чорнобильської катастрофи. (СпецпроектСпецпроєкт 2016 року)''
* [http://bbc.com/ukrainian/blogs/2016/04/160421_film_blog_chornobyl_upd_she Чорнобиль у кіно: трагедія та екшн]
* [http://istpravda.com.ua/articles/2016/04/26/149064/ Як радіація з Чорнобиля поширювалася Європою. ІНФОГРАФІКА + ДАЙДЖЕСТ]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Чорнобильська_катастрофа