Арслан Ісраїл: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{особа}} '''Арслан Ісраїл''' (д/н—1032) — вождь огузького племені кінік. Боровс... |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{особа}}
'''Арслан Ісраїл''' (д/н—[[1032]]) — вождь [[огузи|огузького]] племені кінік. Боровся проти [[Караханіди|Караханідів]] та [[Газневіди|Газневідів]]. Відомий також як Арслан Ябгу.
== Життєпис ==
Син [[Сельджук]]а, вождя огузів-кінік. При народженні отримав ім'я Арслан. Разом з батьком брав участь у військових походах на службі [[Саманіди|Саманідів]] протягом 990-х років. Прийняв іслам, змінивши ім'я на Ісраїл.
Після загибелі близько 1009 року брата [[Мікаїл-бек|Мікаїла]] очолив свої плем'я. Продовжив походи протиогузів-поган та Караханідів. відомо про декілько успішних походівдо Мавераннахру.
1020 року допоміг караханіди Алі-Тегіну захопити владу в Мавераннахрі, де той створив Бухарську державу. Арслан Ісраїл успішно протидіяв Юсуф Кадіру, хану держави Караханідів, відвоювати ці землі. Фактично став співволодарем Алі-Тегіна. Прийняв титул [[ябгу]], підкоривши значну частину огузів.
1025 році султан [[Махмуд Газневі]] на прохання Юсуф Кадіра рушив проти Алі-Тегіна та Арслана, які зазнали поразки. Втік до Дженда, звідки збирався продовжити боротьбу. Втім бувзапрошений на перемовини до Махмуда Газневі, де Арслана разом з сином Кутулмишем був схоплений та відправлений до фортеці Калінджар в Індії. Тут він помер 1032 року. Його син Кутулмиш втік на батьківщину, а онук [[Сулейман ібн Кутулмиш|Сулейман]] став засновником Румського султанату.
== Джерела ==
* Bosworth, C. E. (1968). «The Political and Dynastic History of the Iranian World (A.D. 1000—1217)». In Frye, R. N. (ed.). The Cambridge History of Iran, Volume 5: The Saljuq and Mongol periods. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 1–202. ISBN 0-521-06936-X.
* Sevim, A.; Bosworth, C. E. (1996). «The Seljuqs and the Khwarazm Shahs». History of Civilizations of Central Asia, Volume III: The Crossroads of Civilizations: A.D. 250 to 750. Paris: UNESCO. pp. 145—177. ISBN 92-3-103211-
[[Категорія:Сельджукиди]]
| |||