Війна Аттала I з Селевкідами: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис, стиль
стиль, вікіфікація
Рядок 1:
'''Війна Аттала I з Селевкідами'''  — збройний конфлікт між царем [[Пергам (держава)|Пергаму]] та представниками правлячої династії [[Держава Селевкідів|держави Селевкідів]], який припав на 230-216230—216 роки до н. е.
 
[[FileФайл:Asia_Minor_in_the_Greco-Roman_period_-_general_map_-_regions_and_main_settlements.jpg|thumb|right|600px|Карта Малої Азії з позначеними античними регіонами (зокрема, Місія, Еоліда, Іонія, Лідія, Фригія, Карія, Пісідія, Памфілія) та окремими містами (зокрема, Іліон, Пергам, Кіма, Смірна, Сарди, Лаодікея, Апамея, Анкіра). Згаданий у статті Термесс знаходився у горах на північний захід від Атталії.]]
 
== Боротьба з Антіохом Гіераксом ==
Під час або одразу після [[Третя Сирійська війна|Третьої Сирійської війни]] (246-241 246—241&nbsp;рр. до н.&nbsp;е.) у малоазійських володіннях Селевкідів [[Боротьба Селевка II та Антіоха Гіеракса|підняв бунт]] [[Антіох Гіеракс]], брата царя [[Селевк II|Селевка II]]. Останній зазнав важкої [[Битва при Анкарі|поразки при Анкарі]] від союзних Гіераксу [[Галати|галатів]] та не пізніше 236 &nbsp;р. до н.&nbsp;е. визнав за братом права на [[Мала Азія|Малу Азію]]. Таким чином, селевкидські володіння на захід від [[Таврські гори|Тавра]] виявились відокремленими від більшої частини держави, що зменшувало їх можливості у протистоянні із Пергамським царством. Останнє раніше вже мало вдалу для себе сутичку з Селевкідами у 261 &nbsp;р. до н.&nbsp;е., а в 230-х роках (можливо, у 233 &nbsp;р. до н.&nbsp;е.<ref>{{Cite web|title=Conflict & Celts: The Creation of Ancient Galatia|url=https://www.ancient.eu/article/1421/conflict--celts-the-creation-of-ancient-galatia/|website=Ancient History Encyclopedia|accessdate=2019-12-10}}</ref>) [[Битва у верхів'ях Каіка|нанесло поразку]] союзним Антіоху Гіераксу галатам.
 
Через певний час Гіеракс звернув увагу на регіон [[Мармурове море|Пропонтиди]]. Після Третьої Сирійської тут спостерігався сильний вплив єгипетського царя [[Птолемей III Евергет|Птолемея III]]: розташована на західному березі протоки [[Дарданелли]] [[Лісімахія]] припинила карбувати монети Селевкидів, Ларису на узбережжі [[Троада|Троади]] перейменували у Птолемаїду, а в Пріапі на південному березі Пропонтиди знайшли напис на честь чиновника Птолемеїв. Зате біля 230 &nbsp;р. до н.&nbsp;е. в регіоні зафіксовано сплеск карбування монет Гіеракса: у Лісімахії, на протилежному боці Дарданелл в Абідосі та [[Лампсак|Лампсаку]]у, в Троаді у [[Александрія Троадська|Александрії]], [[Троя|Іліоні]] та Секпсисі , а також на південному узбережжі Пропонтиди в [[Парій (місто)|Парії]]. Це засвідчує не лише взяття південної з чорноморських проток під контроль Антіоха, але й перенесення ним сюди центру економічних інтересів своєї держави.
 
[[Файл:Attalos-I.jpg|thumb|left|220px|Аттал І]]
 
Таким чином, володіння пергамського царя виявились охопленими з кількох сторін підконтрольною Гіераксу територією, при цьому для останнього доступ по суходолу до нових володінь був можливим лише кружним шляхом через Геллеспонтську Фригію (або через територію Пергаму). Ймовірно, це призвело до конфлікту, в якому пергамський цар [[Аттал I Сотер|Аттал І]] нанісзавдав поразкупоразки Антіоху в битві у Геллеспонтській Фригії.<ref name=":0">{{Cite web|url=https://ora.ox.ac.uk/objects/uuid:82c05a7a-831d-4f10-9fb0-1221ffc81c3f/download_file?file_format=pdf&safe_filename=Chrubasik+UsurpersFeb12ORA_ora.pdf&type_of_work=Thesis|website=ora.ox.ac.uk|accessdate=2019-12-10}}</ref> Як показує текст з монумента, зведеного на відзначення перемог цього царя, у даному зіткненні Гіеракс діяв сам, без участі своїх традиційних союзників галатів.
 
[[Файл:Antiochus Hierax tetradracma.jpg|thumb|right|250px|Антіох Гієракс]]
 
В 229 &nbsp;р. до н.&nbsp;е. Антіох спільно з галатами із племен толістобогіїв та текстосагів вторгся у володіння свого ворога. Вони підійшли до стін самого Пергама<ref>{{Cite web|title=Книга XXVII {{!}} Симпосий Συμπόσιον|url=http://simposium.ru/ru/node/65|website=simposium.ru|accessdate=2019-12-10|language=ru}}</ref>, де були розбиті Атталом. Останній рушив далі на південь ву землі ворога та розбив Гіеракса у черговій битві в [[Лідія|Лідії]], біля озера Колое. Нарешті, у 228 &nbsp;р. до н.&nbsp;е. Аттал здобув чергову перемогу над своїм ворогом ву битві на річці Гарпас (ліва притока [[Великий Мендерес|Великого Меандра]]), тобто ще далі на південь на початку [[Карія (регіон)|Карії]].<ref>{{Cite web|url=https://dukespace.lib.duke.edu/dspace/bitstream/handle/10161/5855/Johstono_duke_0066D_11597.pdf?sequence=1|title=Military Institutions and State Formation in the Hellenistic Kingdoms
by
Paul Andrew Johstono|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
Рядок 24:
[[Файл:Seleukos_III_Keraunos,_Tetradrachm,_226-223_BC,_HGC_3-414c.jpg|thumb|right|250px|Селевк ІІІ]]
 
Невдовзі після брата загинув і Селевк ІІ. Новий сирійський цар [[Селевк III]] (226-223 226—223&nbsp;рр. до н.&nbsp;е.) спробував відвоювати малоазійські володіння, причому, як підтверджують епіграфічні джерела, на його стороні боровся нещодавно згаданий фригійський династ Лісій.<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com.eg/books?id=tklHDwAAQBAJ&pg=PA66&lpg=PA66&dq=Lysias+Attalus&source=bl&ots=WAJp9GTOe2&sig=ACfU3U1cyC0yfiHb9iHm-mQaxH9ndGxkbA&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwiknaWt7qfmAhUsA2MBHWovAqoQ6AEwCXoECAcQAQ#v=onepage&q=Lysias%20Attalus&f=false|title=An Epigraphical Survey in the Kibyra-Olbasa Region Conducted by A.S. Hall|last=Milner|first=N. P.|date=1998|publisher=British Institute of Archaeology at Ankara|language=en|isbn=978-1-912090-62-4}}</ref>
 
Відносно ходу кампанії Селевка ІІІ мало що відомо. Виходячи з відомих випусків монет цього царя у [[Апамея (Фригія)|Апамеї]] та [[Лаодікея|Лаодікеї]], він зміг оволодіти південно-західною Фригією. Також монети Селевка III карбував [[Пісідія|пісідійський]] [[Термессос|Термесс]] (що дає підстави окремим дослідникам припускати прибуття загонів сирійського царя до Фригії через [[Памфілія|памфілійське]] узбережжя).
 
Втім, завершити свою кампанію проти Аттала Селевку ІІІ не вдалось&nbsp;— під час походу він був вбитий якимись змовниками.
 
== Боротьба Аттала з Ахеєм ==
Рядок 34:
[[Файл:Antiochos_III.jpg|thumb|left|200px|Антіох ІІІ]]
 
Новий сирійський цар [[Антіох III Великий|Антіох III]] призначив керувати малоазійськими провінціями свого дядька по матері [[Ахей (цар в Малій Азії)|Ахея]]. Останній походив із бічної гілки Селевкідів, котра мала великі володіння в суміжних районах Фригії та Лідії. Також відомо, що він приймав участь в поході Селевка ІІІ та помстився його вбивцям.
 
Про подальший хід бойових дій Ахея проти Аттала відомо мало. Із оповіді [[Полібій|Полібія]] зрозуміло, що він зміг загнати пергамського царя практично у межі його первісних володінь, відібравши не лише лідійську столицю [[Сарди]], але також [[Іонія|північноіонійські]] міста [[Ізмір|Смірну]] і [[Фокея|Фокею]] та навіть цілий ряд [[Еоліда|еолійських]] міст&nbsp;— Кіму, Темнос та Егеї. Також Ахею підкорилась східна частина Місії, де він поставив свого стратега Фемістокла. В той же час, Троада залишилась у сфері впливу Аттала І.<ref name=":0" />
 
В 218 &nbsp;р. до н.&nbsp;е. Ахей був зайнятий кампанією на протилежній від Пергама стороні своїх володінь&nbsp;— в [[Пісідія|Пісідії]], де він [[Облога Селге|облягав Селге]]. Скориставшись цим, Аттал пройшовся походом по Еоліді та Іонії, де повернув під свій контроль названі вище міста (а також [[Теос]] та [[Колофон]]). Далі він вирушив у східну частину Місії, де змусив Фемістокла передати підконтрольні йому укріплення. Цей похід він здійснив за підтримки галатів із племені егосагів (але у підсумку, побоюючись бунту останніх, Аттал відвів їх до [[Дарданелли|Геллеспонту]]).
 
Ахей повернувся до Сард та відновив бойові дії проти Пергама. Втім, оскільки на той час він вже порвав з Антіохом ІІІ та оголосив себе самого царем (ймовірно, це сталось у 221/220 &nbsp;р. до н.&nbsp;е.<ref>{{Cite web|title=Авраменко И. Н. Взятие Сард войсками Антиоха III в освещении Полибия.|url=http://ancientrome.ru/publik/article.htm?a=1287596727|website=ancientrome.ru|accessdate=2019-12-10}}</ref>), у протистояння втрутився сирійський властитель. Завершивши [[Четверта Сирійська війна|Четверту Сирійську війну]], Антіох ІІІ навесні 216 &nbsp;р. до н.&nbsp;е. прибув до Малої Азії, де уклав угоду за Атталом, а Ахея [[Облога Сард|обложив у Сардах]] (де той і загинув через два роки при взятті міста).
 
== Джерела ==