Стихійні протести проти висилки відзначалися серед кримських татар вжеуже в 1940-і роки - — виготовлялися і розклеювали листівки із закликами повернути народ до Криму, було зафіксовано понад тисячу втеч з місць спецпоселення<ref name="бекир50-60">{{Cite web|url=http://kirimtatar.com/Researches/50-60-simf.html|title=Гульнара Бекирова. Крымскотатарское национальное движение в 50-60-х гг.: становление, первые победы и разочарования.|accessdate=2017-05-10|archiveurl=https://web.archive.org/web/20101217184418/http://www.kirimtatar.com/Researches/50-60-simf.html|archivedate=2010-12-17|deadlink=yes}}</ref>.
В кінці 1950-х — -на початку 1960-х років ву місцях висилки кримських татар в Узбецькій РСР виник і почав набирати силу національний рух, який прагнув домогтися визнання державою необґрунтованості покарання народу за політичними мотивами, реабілітації, визнання існування окремого кримськотатарського етносу, повернення на історичну батьківщину і відновлення ліквідованої [[Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|Кримської АРСР]]. Національний рух кримських татар не ставив собі за мету зміну існуючого політичного соціального ладу і комуністичної ідеології - — навпаки, йшлося про те, щоб змусити чинну владу виконувати свої ж основні закони<ref name="эмин">[http://www.litsovet.ru/index.php/material.read?material_id=499487 Эминов Р. Я. НАЦИОНАЛЬНОЕ ДВИЖЕНИЕ КРЫМСКИХ ТАТАР (Попытка краткого анализа участника движения)]</ref>. Особливістю кримськотатарського руху в 1950-і - 19601950—1960-і роки (так зв. «Перша хвиля») було те, що його лідерами були переважно комуністи, в тому числі партійні працівники, ветерани війни, учасники партизанського руху в Криму (Бекір Османов, Мустафа Селімов, Джеппаров Акімов та ін.)<ref name="указ67">{{Cite web|url=http://kirimtatar.com/Archive/ukaz1967.html|title=«…Нельзя не отметить, что значительная часть татарского населения высказывает желание возвратиться в Крым». К 35-летию Указа Президиума Верховного Совета СССР «О гражданах татарской национальности, проживавших в Крыму»|accessdate=2017-05-10|archiveurl=https://web.archive.org/web/20141104131110/http://www.kirimtatar.com/Archive/ukaz1967.html|archivedate=2014-11-04|deadlink=yes}}</ref> <ref name="дв1956">[http://qtmm.org/национальное-движение-крымских-татар-в-1956-1969-гг Национальное движение крымских татар в 1956—1969 гг.]</ref>.
Ще в 1940-і роки учасники партизанського руху Криму, що опинилися на засланні, протестуючи проти звинувачення всього народу в зраді, першими почали направляти індивідуальні та колективні звернення [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіну]] і [[Ворошилов Климент Єфремович|Ворошилову]]. Такі ж звернення направляли фронтовики, які повернулися з фронту. Масовий рух за повернення на батьківщину почався після смерті Сталіна і [[XX з'їзд КПРС|XX з'їзду КПРС]]. У ЦК КПРС стали приходити численні листи з проханнями про особисту та колективну реабілітацію<ref name="эмин">[http://www.litsovet.ru/index.php/material.read?material_id=499487 Эминов Р. Я. НАЦИОНАЛЬНОЕ ДВИЖЕНИЕ КРЫМСКИХ ТАТАР (Попытка краткого анализа участника движения)]</ref>.
