Вікіпедія

Фронт національного визволення Уганди: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Sanya3 (обговорення | внесок)
131 432 редагування
мНемає опису редагування
Рядок 24:
|сайт =
}}
 
'''«Фронт національного звільнення Уганди»''' ('''ФНЗУ''' или UNLF, {{lang-en|Uganda National Liberation Front}})  — політичне об'єднання створене угандійськими емігрантами, що втекли від [[Репресії|репресій]] [[Іді Амін|Іді Аміна]]а в [[Танзанія|Танзанію]]. Військовим крилом "«фронту"» стала [[Армія національного звільнення Уганди]] ("«АНЗУ"»). АНЗУ билася в союзі зі збройними силами Танзанії у ході [[Угандійсько-танзанійська війна|угандійсько-танзанійської війни]] проти режиму Іді Аміна. У квітні [[1979]] року "«Фронт"» захопив владу і керував країною до виборів у грудні 1980 року. Армія національного звільнення Уганди стала національними збройними силами і була змінена іншими організаціями у 1986 році.
 
== Створення ==
"Фронт національного звільнення Уганди був створений на нараді угандійських емігрантів 27-29 березня 1979 року у танзанійському місті [[Моші (місто)|Моші]]. На цій зустрічі були представлені майже двадцять різних організацій. У діяльності фронту брали участь такі люди, як [[Мілтон Оботе]], [[Тіто Окелло]], [[Базиліо Олара-Окелло]], [[Йовері Мусевені]], [[Годфрі Бінайса]], [[Пауло Муванга]].
 
"«Фронтом"» керувала виконавча рада, до складу якої входили 11 членів. Головою виконавчої ради став [[Юсуф Луле]]. Виконавча рада знаходилася під контролем нацональної консультативної ради, що складалася з предлставників усіх груп, що брали участь у конференції в Моші.
 
== Після Аміна ==
Рядок 37 ⟶ 38:
Юсуф Луле недовго протримався на посаді президента через розбіжності з членами Національної консультативної ради. У червні 1979 року Луле був відсторонений від посади. Це рішення було схвалено, а може й підготовлено президентом Танзанії [[Джуліус Ньєрере|Джуліусом Ньєрере]], чиї війська досі контролювали [[Кампала | Кампалу]].
 
20 червня 1979 Національна консультативна рада обрала [[Годфрі Бінайса|Годфрі Бінайсу]] президентом. Він протримався на посаді довше, ніж Луле. Але його правління не змогло встановити стабільність і подолати хаос. 12 травня 1980 Бінайса спробував відправити у відставку начальника генштабу армії. Однак цьому завадила військова комісія фронту під керівництвом [[Пауло Муванга|Пауло Муванги]]. Комісія повалила Бінайсу, а Муванга на кілька днів став главою країни. 22 травня створюється Президентська комісія, яка повинна була виконувати функції президента. Головою комісії став сам Муванга.
 
Вибори було призначено на 10 грудня [[1980]] року. Було вирішено проводити вибори по партіях і не використовувати «Фронт національного звільнення» в передвиборній гонитві. Це показувало, що, крім повалення Аміна, у організаторів «Фронту» не було загальних цілей.
Рядок 49 ⟶ 50:
* [http://www.state.gov/r/pa/ei/bgn/2963.htm#history/ Уганда на сайте Госдепартамента США (на англ.)]
* [https://web.archive.org/web/20081221062438/http://www.aprmtanzania.org/docs/Uganda%20CRR.pdf Доклад по Уганде организации African Peer Review Mechanism (на англ.)]
 
{{org-stub}}
 
[[Категорія:Історія Уганди]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Фронт_національного_визволення_Уганди