Дряпаченко Іван Кирилович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Додано інформацію про учня І. Дряпаченка з посиланням на довідник.
м Виправлена помилка і Санкт-Петербург змінено на Петроград (Пг.) згідно з перейменуванням міста у 1910-ті рр.
Рядок 17:
Похований на сільському цвинтарі. 8 червня 2007 р. на могилі І. Дряпаченка відкрито пам'ятника<ref>Ханко В. Вшановано пам'ять визначного митця // Образотворче мистецтво. 2007. № 4. С. 68−69.</ref>. Автори: скульптор В. Максименко та художник-графік А. Дяченко.
 
21 листопада 2019 р. у с. Василівка відкрито памятника І. Дряпаченку. Погруддя художника ствривстворив скульптор Ю. Дяченко<ref>{{Cite web|url=http://prostir.museum/ua/post/42447|title=На Полтавщині відкрили пам’ятник художнику Івану Дряпаченку|last=Мячкова|first=Тетяна Мячкова|date=06.12.2019|website=Prostir.Museum|publisher=|language=українською|accessdate=06.12.2019}}</ref>.
 
Пригадуючи свої зустрічі з митцем, його учень художник-пейзажист А. К. Терещенко (1900-1991)<ref>Терещенко А. К. Енциклопедія мистецтва Полтавщини. Т. 2. Полтава: АСМІ, 2014. С. 290.</ref> писав: «Дряпаченко виглядав кремезним, з відкритим свіжим обличчям, русявими чубом, вусами та невеликою еспаньйолкою. Очі сірі, завжди злегка прижмурені. Одяг носив напіввійськовий. Влітку солом'яну панаму, парусиновий плащ. В руках неодмінно був металевий ціпок з закругленою ручкою. Говорив українською мовою. Мав низький тембр… Згадував про своє навчання в Академії, розповідав про своїх учителів Рєпіна, Чистякова, Савинського… зустрічі з артистами, письменниками… У цих бесідах виявлялися і природний гумор художника, його широкий кругозір, виняткова людяність, любов до мистецтва».
Рядок 23:
Сумна доля творчої спадщини майстра. А. Терещенко у пояснювальній записці 1989&nbsp;р. повідомляє: «Многие его картины, портреты, эскизы, рисунки, библиотека, личный архив – родственниками за бесценок были проданы частному лицу, жителю соседнего села Юрки – Ю. Белокобыле, который без промедления начал перепродавать живописные работы через комиссионные магазины Киева, Харькова и в др. местах… Во время гитлеровской оккупации значительная часть произведений Дряпаченко, сохранившаяся у Белокобылы, оказалась в руках немецкого коменданта Китлица и была им вывезена в Германию…»
 
Протягом сімдесяти років доля творчої спадщини художника була невідома. У жовтні 2015 р. на атрибуцію до Всеросійського художнього науково-реставраційного центру ім. академіка І. Е. Грабаря надійшов «Портрет сидячого чоловіка» під авторством Ісаака Бродського (1906, папір, графітний і чорний олівець, 50,5х34). Після експертизи робота визначена як «Портрет художника І. К. Дряпаченка». Дослідник творчості І. Дряпаченко та його учень - Анатолій Терещенко писав, що створення портрета пов'язано з періодом навчання І. Бродського та І. Дряпаченко у І. Рєпіна. Малюнок, на якому Іван Дряпаченко зображений сидячим, зі схрещеними на грудях руками, був опублікований у періодичному виданні «Журнал журналов» з підписом "Рис. худ. Бродского худ. Дряпаченко" (Санкт-ПетербургПг., 1915, № 3, С. 13.). 18 вересня 2013 р. він проданий на аукціоні Neumeister (Мюнхен, Німеччина) під назвою «Портрет Валентина Сєрова (1865-1911)». Можна припустити, що портрет І. Дряпаченка, створений І. Бродським в 1906 р., раніше був складовою частиною колекції культурних цінностей, незаконно вивезених з території України під час Другої світової війни. Оскільки цей малюнок олівцем досі зберігся, можна також припустити, що і роботи самого Івана Дряпаченка знаходяться, до цього дня, на території Західної Європи<ref>{{Cite news|url=http://txim.history.knu.ua/index.php/TXIM/article/view/14|title=ІСААК БРОДСЬКИЙ ТА ІВАН ДРЯПАЧЕНКО: ІСТОРІЯ ОДНОГО ПОРТРЕТУ|last=Miachkova|first=Tetyana|date=2016-10-31|language=en|work=ТЕКСТ І ОБРАЗ: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ МИСТЕЦТВА|volume=2|issn=2519-4801|issue=2|accessdate=2017-01-16}}</ref>.
 
Творча спадщина художника представлена в музейних зібраннях України, Росії та Республіки Білорусь тільки поодинокими прикладами. Є його твори в приватних колекціях, але місце знаходження переважної більшості робіт І. К. Дряпаченка невідомо. "Вірогідно, це стало одним із приводів для появи на ринку антикваріату  підробок творів Івана Дряпаченка".<ref>[http://kozvisti.org.ua/?p=1342 Литвин Н. Василівка увіковічує ім'я свого "маєстро пензля". Сайт газети "Козельщинські вісті". 29.11. 2019]</ref>