Відмінності між версіями «Попель Степан Михайлович»

м
вікіфікація
(вікіфікація)
м (вікіфікація)
}}</ref>.
 
Студіював у єзуїтському коледжі в [[Есхен]]і (Бельгія){{sfn|І. Яремко|2009|с=28}}, також у [[Брюссель|Брюсселі]] та [[Париж]]і (1924); згодом&nbsp;— магістр франко-латинської філології [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]] (1931), магістр права (1938). Професор французької та латини однієї з львівських гімназій (1931—1939), асистент професора Львівського педагогічного інституту (1939—1941) та [[Львівська політехніка|Львівської політехніки]] (1941—1944){{sfn|І. Яремко|2009|с=27}}.
 
Був [[поліглот]]ом, окрім української володів [[Англійська мова|англійською]], [[Грецька мова|грецькою]], [[Латинська мова|латинською]], [[Німецька мова|німецькою]], [[Польська мова|польською]], [[Російська мова|російською]] та [[Французька мова|французькою]] мовами{{sfn|В. Батура|2016|с=108-109}}. Приватний секретар Митрополита [[Шептицький Андрей|Андрея Шептицького]] (1929—1944). Вживав псевдо ''А.&nbsp;С.&nbsp;Сулима''{{sfn|І. Яремко|2009|с=27}}.
|рік = 2005
|сторінки = 287-290
}}</ref>.
 
Не отримавши французького громадянства, 1956 року переїхав до США{{sfn|І. Яремко|2009|с=31}}.
 
== Шахова кар'єра ==
1924 року{{sfn|В. Батура|2016|с=109}}, коли йому було 17{{sfn|І. Яремко|2009|с=28}}, Степан Попель став чемпіоном [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]]{{sfn|В. Батура|2016|с=109}}. 1926 року був ініціатором заснування клубу "«Шаховий коник"», незабаром перейменованого й офіційно зареєстрованого як Товариство Українських Шахістів{{sfn|І. Яремко|2009|с=31}}{{sfn|Ю. Семенко|1993|с=83}}. Це товариство об'єдналось із шаховою секцією [[Спортового товариства «Україна»|Спортове товариство «Україна»]] і стало найбільшою українською шаховою організацією Польщі<ref name="Погляд"/>. На першій шахівниці за Товариство грав Степан {{sfn|І. Яремко|2009|с=36}}. Грав за команду Львова в 1-му (1929 рік, 3 з 5 очок{{sfn|І. Яремко|2009|с=197}}<ref name="Panorama_szahowa"/>) і 2-му (1934 рік{{sfn|І. Яремко|2009|с=197}}<ref name="Panorama_szahowa"/>) командних чемпіонатах Польщі{{sfn|І. Яремко|2009|с=144}}. До 2-ї світової війни й під час неї був найсильнішим українським шахістом Західної України{{sfn|О. Попович|1996|с=124}}, переможцем чемпіонатів Львова 1929 (8 з 9 очок, випередив Е. Кауфмана, [[Генрик Фрідман|Генрика Фрідмана]] і {{нп|Оскар Пйотровський (шахіст)|Оскара Пйотровського|en|Oskar Piotrowski (chess player)}}){{sfn|І. Яремко|2009|с=197}}<ref name="Panorama_szahowa"/>. Влітку 1943 року організовано чемпіонат Львова (брали участь лише українські шахісти). На ньому Степан Попель поділив перше місце з {{нп|Мирослав Турянський|Мирославом Турянським|en|Myroslav Turiansky}}, а третє посів Михайло Романишин. У додаткових партіях перемогу здобув Попель<ref name="В. Гінда_2013"/>. У вересні 1943 року в [[Самбір|Самборі]] відбувся чемпіонат дистрикту Галичина. На ньому Степан Попель посів друге місце, позаду Ярослава Шевчика<ref name="В. Гінда_2013"/>. Звання найсильнішого шахіста Західної України Попель підтвердив 1944 року в [[Сянок]]у{{sfn|В. Батура|2016|с=109}}, де випередив Є. Яніва, М. Романишина і Я.Шевчика{{sfn|І. Яремко|2009|с=36}}.
 
В липні в [[Краків|Кракові]] проводив засекречений матч із шести партій проти [[Чемпіонат України з шахів|чемпіона УРСР]] та [[Чемпіонат СРСР із шахів|СРСР]] [[Богатирчук Федір Парфенович|Федора Богатирчука]]. Під час п'ятої партії за рахунку 2:2{{sfn|В. Батура|2016|с=109}} матч довелося перервати через поліційну годину{{sfn|Ю. Семенко|1993|с=84}}.
 
Оселившись у [[Париж]]і{{sfn|І. Яремко|2009|с=30}}, від 1945 року виступав у найкращому {{нп|шаховий клуб «Каїсса»|шаховому клубі «Каїсса»|fr|Cercle Caïssa}}, був його передовим членом{{sfn|І. Яремко|2009|с=55}}<ref>{{cite news
| газета = Гомін України
| дата = 12 лютого 1955
}}</ref>. Писав про шахи в столичних газетах{{sfn|І. Яремко|2009|с=30}}.
 
У квітні 1947 року Попель посів 4-те місце у міжнародному турнірі, організованому музеєм [[Лувр]]. Крім нього в змаганнях брали участь такі відомі шахісти: [[Ксавери Тартаковер]], {{нп|Ніколас Россолімо|||Nicolas Rossolimo}}, {{нп|Зноско-Боровський Євген Олександрович|Євген Зноско-Боровський|ru|Зноско-Боровский, Евгений Александрович}}, Бараца, {{нп|Роже Даніель|Даніель|ru|Даниэль, Роже}}, {{нп|Сезар Бутвіль|||César Boutteville}}, Губер, Шернецький, Мольнар{{sfn|Ю. Семенко|1993|с=84}}.
}}</ref>.
 
Виграв чемпіонат штату [[Мічиган (штат)|Мічиґан]] тричі поспіль&nbsp;— у 1957, 1958 і 1959 роках<ref name="Чемпіон_М">[http://www.prairiepublic.org/programs/datebook/bydate/04/0904/092304.jsp Stefan Popiel…Chess Master (North Dakota Public Radio, 23 вересня 2004)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081015202051/http://www.prairiepublic.org/programs/datebook/bydate/04/0904/092304.jsp |date=15 жовтень 2008 }}{{ref-en}}</ref>. Вигравав також чемпіонати штатів [[Міннесота]], [[Іллінойс]], [[Небраска]]. У [[Північна Дакота|Північній Дакоті]] (де постійно мешкав протягом останніх десятиліть життя) й багато років поспіль очолював Шахову асоціацію штату{{sfn|В. Батура|2016|с=109}}{{sfn|Ю. Семенко|1993|с=85}}. Цей штат був далеко від великих шахових центрів, що не сприяло розвитку його майстерності: там у нього не було сильних конкурентів{{sfn|О. Попович|1996|с=127}}, і від 1965 до 1980 року аж 11 разів перемагав у чемпіонаті штату<ref name="Чемпіони_ПД">[https://ndchess.com/champions/ Чемпіони Північної Дакоти (Сторінка Шахової асоціації Пн. Дакоти)]{{ref-en}}</ref> Входив до п'ятдесятки найкращих шахістів США<ref name="Z">[https://zbruc.eu/node/69649 ''Володимир Гінда.'' Львівський шахіст&nbsp;— тричі чемпіон Парижа // Zbruch, 15.08.2017]</ref>. Найбільшого рейтингу в США досягнув у 1960-х роках -&nbsp;— 2378 пунктів{{sfn|Ю. Семенко|1993|с=85}}. {{нп|Шахова федерація США|||United States Chess Federation}} надала йому пожиттєвий титул майстра за досягнення 2200 пунктів у 300 змаганнях{{sfn|І. Яремко|2009|с=67}}.
 
У 1955 році спортивні товариства українців у [[Канада|Канаді]] та [[Сполучені Штати Америки|США]] об'єдналися в ''«[[Українська Спортова Централя Америки й Канади|Українську Спортову Централю Америки й Канади]]»'' (УСЦАК){{sfn|О. Попович|1996|с=112}}. 1966 року шахіст [[Попович Орест|Орест Попович]] заснував при УСЦАК Ланку шахів{{sfn|І. Яремко|2009|с=112}} і відтоді щороку товариство проводило чемпіонат серед українських шахістів США і Канади{{sfn|О. Попович|1996|с=118-121}}.
 
На чемпіонаті УСЦАК 1966 року Степан Попель посів друге місце, набравши 5,5 із семи можливих очок. На очко його випередив Орест Попович, на третьому місці -&nbsp;— Мирослав Турянський (5){{sfn|О. Попович|1996|с=118}}. Вирішальною стала перемога Поповича над Попелем{{sfn|О. Попович|1996|с=128}}.
 
Чемпіонат УСЦАК 1969 року пройшов від 30 травня до 1 червня в головній залі Українсько-американського осередку при 2250 Вест 14-ій вулиці. Шістнадцять учасників змагалися в шість кіл за швейцарською системою. Степан Попель виграв турнір з результатом 5,5 очок, перемігши таких суперників: Михайло Паньків, Мирослав Турянський, Лев Блонарович, Михайло Парута та Тома Возьний. Єдину партію зіграв унічию проти Ореста Поповича, що посів друге місце{{sfn|І. Яремко|2009|с=62-64}}<ref>{{cite news
| газета = Гомін України
| дата = 28 червня 1969
}}</ref>.
 
Від 25 до 28 листопада 1982 року у [[Філадельфія|Філадельфії]] відбувся турнір, на який було запрошено найкращих українських шахістів на еміграції. Втім, не всі змогли прибути. Шестеро учасників грали у два кола. Набравши 3 очки Степан Попель посів друге місце, на пів очка позаду Степана Стойка. Третє і четверте місце поділили Орест Попович та Лев Блонарович з результатом 2,5 очка. Замкнули таблицю Маріан Процик (2 очки) та Сидір Новаківський (1,5 очка){{sfn|І. Яремко|2009|с=80}}<ref>{{cite news
| газета = [[Америка (українська католицька газета)|Америка]]
| дата = 2 грудня 1982
}}</ref>.
 
Степан Попель був першим, кого включили до '''Шахової зали слави Північної Дакоти''' ({{lang-en|North Dakota Chess Hall of Fame}})&nbsp;— у 1983 році<ref name="Погляд"/><ref>[https://ndchess.com/halloffame/ Шахова зала слави Північної Дакоти (Сторінка Шахової асоціації Пн. Дакоти)]{{ref-en}}</ref>.
 
Одними з його улюблених були [[Дебют Реті|Дебют Реті]] за білих і [[Скандинавський захист|Скандинавська партія]] за чорних<ref>[https://www.chessgames.com/perl/chessplayer?pid=47673 Партії Cтепана Попеля в базі Chessgames]</ref>.
 
Орест Попович так згадував про Степана Попеля{{sfn|І. Яремко|2009|с=140}}:
 
== Посмертне вшанування ==
Від 29 листопада до 8 грудня 1996 року у Львові пройшов Перший міжнародний турнір пам'яті Степана Попеля. 10 учасників змагалися в одне коло. Переможцем став львівський гросмейстер [[Максименко Андрій|Андрій Максименко]]{{sfn|І. Яремко|2009|с=31}}, набравши 6,5 очка. На пів очка відстав Олег Романишин і ще на пів -&nbsp;— [[Михальчишин Адріян Богданович|Адріян Михальчишин]]{{sfn|І. Яремко|2009|с=149}}.
 
У другому міжнародному турнірі пам'яті Попеля, що пройшов у Львові від 22 вересня до 1 жовтня 1999 року, перемогу здобув [[Мотильов Олександр Анатолійович|Олександр Мотильов]] з результатом 6,5 очок. Друге місце посів [[Максименко Андрій (шахіст)|Андрій Максименко]] (6), третє -&nbsp;— [[Михальчишин Адріян Богданович|Адріян Михальчишин]] (5){{sfn|В. Батура|2016|с=109}}{{sfn|І. Яремко|2009|с=161}}<ref>{{cite news
| назва = У Львові відбувся 2-й міжнародний турнір пам'яті С. Попеля
| автор = О. Попович
}}</ref>.
 
Третій міжнародний турнір пам'яті професора Степана Попеля пройшов у Львові від 20 до 28 січня 2008 року. Перемогу здобув {{нп|Клімов Сергій Олександрович (шахіст)|Сергій Клімов|ru|Климов, Сергей Александрович (шахматист)}}, набравши 6,5 очка. Друге місце посів М.Казаков (6), третє -&nbsp;— [[Грицак Орест Ігорович|Орест Грицак]] (5,5){{sfn|І. Яремко|2009|с=185}}.
 
== Цікаві факти ==
}}</ref>.
 
В югославському журналі "«Шаховскі гласнік"» (1953) написано, що дядьком Степана Попеля був шаховий майстер{{sfn|І. Яремко|2009|с=107}}. Йдеться про найсильнішого львівського шахіста кінця 19-го -&nbsp;— початку 20-го століття {{нп|Ігнац вон Попель|Ігнаца вон Попеля|en|Ignatz von Popiel}}. Про це також каже Ксавери Тартаковер у своїх спогадах{{sfn|І. Яремко|2009|с=53}}<ref name="Тартаковер"/>. Згодом ці дані поширили інші видання. Насправді вони не були родичами<ref name="В. Гінда_2017"/>. Вони зустрічалися за шахівницею вже коли найкращі роки Ігнаца були позаду, й тоді переміг молодший Попель. Як згадував Євген Чучман: "Очевидно -&nbsp;— молодість перемогла, а тоді сміялися із старого, що "«трафіл Попєль на Попеля"». Але старушок мимо цього був дуже задоволений, бо вірив, що раніше чи пізніше мистецький лавровий вінок дістанеться на голову його однойменника -&nbsp;— хоч і "«русіна"»{{sfn|І. Яремко|2009|с=15}}<ref>{{cite book
|автор = Л. Левицька, І. Бодревич
|заголовок = Лев Туркевич
}}</ref>.
 
[[Мигаль Тарас Степанович|Тарас Мигаль]] у своєму романі "«Пробуджене місто"», про часи нацистської окупації Львова, присвятив шахістові кілька сторінок, змінивши прізвище на "«Пупель"». Автор зобразив його радянофілом і марксистом, що не відповідає дійсності{{sfn|І. Яремко|2009|с=27-28}}. Вигадав він і інші обставини життя шахіста{{sfn|І. Яремко|2009|с=42-49}}<ref name="В. Гінда_2017"/>.
 
Лише єдиний раз Степан Попель опускався нижче позначки 2200 пунктів у рейтингу Шаховової федерації США. Сталося це після турніру Ворлд опен 1975. Там було заборонено палити, тому затятому курцеві Попелю доводилось для цього покидати ігрову залу. За часом він тоді втратив 260 пунктів{{sfn|І. Яремко|2009|с=67-68}}<ref name="Вільний_світ"/>.
 
Степан Попель пропонував називати найважливішу шахову фігуру "«цар"», а не "«король"», тому що, за його словами, слово "«король"» не українського походження, а похідні від "«цар"» вживають навіть у молитвах{{sfn|Ю. Семенко|1993|с=72}}.
 
== Найбільші досягнення ==
|ref = harv
}}
* Безпалько П. Шахісти української діаспори.&nbsp;— Київ: Задруга, 1998.&nbsp;— 199 с. : іл.
* ''[[Лось Йосип Дмитрович|Лось Й.]], [[Мікльош Карло Владиславович|Мікльош К.]], Заремба Р., [[Михалюк Юрій Андрійович|Михалюк Ю.]]'' Спортове Товариство «Україна». До 80-річчя заснування: Альманах.&nbsp;— Львів: Світ, 1991.&nbsp;— 136 с. ISBN 5-7773-0083-9
* {{cite book