|
| 1532
| Частина [[Ханський палац (Бахчисарай)|Ханського палацу]]. Мечеть збудував [[Сахіб I Ґерай]], у XVII столітті вона носила його ім'я.<ref>Олекса Гайворонский. Большая Ханская мечеть</ref> При мечеті була медреса, що не збереглася до нашого часу.
|- valign=top bgcolor=#cccccc
| [[Острозька мечеть]]
|
| [[Острог]]
| [[Рівненщина]]
| 16 ст. — поч. 20 ст.<ref>[http://www.oa.edu.ua/ua/info/news/2013/18-09-1 Розпочато дослідження рукописного Корану, знайденого в Острозі]</ref>
| Зведена на веління князя [[Костянтин Острозький|Костянтина Острозького]] для [[татари-липки|татар-мусульман]], що перебували в нього на службі.<ref>Мусійко Н. Історичні передумови та особливості поширення ісламу в Україні // Н. Мусійко / Іслам і Україна: Роботи учасників Першого Всеукраїнського ім. А. Кримського конкурсу ісламознавчих досліджень молодих учених. — К. : Ансар Фаундейшен, 2005. — 252 с. — С. 215—228.</ref>
|- valign=top
| [[Джума-Джамі|Джума-Джамі, Євпаторія]]<br/> (П'ятнична мечеть)
| 1707
| Мечеть збудувала [[Бек-Хан Султанхани]], донька [[Селім I Ґерай|Селіма I Ґерая]].
|- valign=top bgcolor=#cccccc
| [[Хотинська фортеця|Хотинська мечеть]]
| [[Файл:Турецький мінарет, Хотин.jpg|150px]]
| [[Хотин]]
| [[Чернівецька область|Буковина]]
| 1713-1806
| Мечеть було збудовано всередині Хотинської фортеці в часи [[Османська імперія|османського]] правління у 1713—1806 рр. До наших днів не збереглася.
|- valign=top bgcolor=#cccccc
| [[Єшиль-Джамі]]<br/> (Зелена мечеть)
| 1910
| Збудована на кошти князя [[Юсупов Фелікс Феліксович|Фелікса Юсупова]].
|- valign=top bgcolor=#cccccc
| [[Катеринославська соборна мечеть|Соборна мечеть Катеринослава]]
| [[Файл:Катеринославська мечеть.jpg|150px]]
|[[Дніпро (місто)|Дніпро]]
| 1911
|Мечеть було збудовано на кошти заможних кримських татар та турків, які проживали в місті.
|- valign=top bgcolor=#cccccc
| Киз-Авул
| 