Просопографія: відмінності між версіями

== Просопографічні дослідження за радянських часів ==

Просопографічні дослідження тривали і за радянських часів, але стосувалися переважно соціальної історії періоду середньовіччя. Плідно в цьому напрямі працювали: М.Бичкова, С.Веселовський, В.Кобрін, В.Янін, О.Зимін та ін. Значний внесок у висвітлення процесу формування російського купецтва зробив А.Аксьонов. Сучасна російська '''П.''' переживає піднесення, закладаються її теоретичні підвалини, розширюється область її застосування — від античності до сьогодення (О.Колобов, М.Петрова, М.Нечаєва, Ю.Юмашева та ін.).

Значний доробок у цій галузі належить українським науковцям. Праці [[Максимович Михайло Олександрович|М.Максимовича]], [[Антонович Володимир|В.Антоновича]], О.Лазаревського, В.Модзалевського, [[М. Грушевський|М.Грушевського]] заклали основу для подальших досліджень. У галузі '''П.''' активно працювали Я.Дашкевич, В.Кривошея, В.Чишко та працюють Н.Яковенко, І.Старовойтенко, Н.Миронець, Н.Барабаш, В.Томазов, В.Панашенко, В.Щербак, В.Горобець, Г.Голубчик та ін.