Відмінності між версіями «Раса»

вікіфікація
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію перше редагування
(вікіфікація)
{{Антропологія |image= Asiatiska folk, Nordisk familjebok.jpg |caption= }}
 
'''Раса''' — у [[антропологія|фізичній антропології]] біологічний [[таксон]] виду «[[людина розумна]]», [[таксономічна категорія|рангу]] нижче підвиду тварин. Визначається за [[фенотип]]ом і [[генотип]]ом. Традиційне фенотипічне визначення раси характеризуються спільними [[спадковість|спадковими]] фізичними ознаками ([[Черепний індекс|формою черепа]]; меншою мірою зростом, кольором очей та пігментацією волосся).
 
== Сутність ==
Уперше термін «раса» в значенні [[таксономія|таксономічного]] поділу людства на види запропонував французький вчений і мандрівник [[Франсуа Берньє]].
 
Новітнє визначення за генотипом трактує термін раса як сукупність певних генетичних показників, які притаманні тій чи іншій популяції. Традиційно виділяються три великі раси: '''[[Європеоїдна раса|європеоїдна]], [[Негроїдна раса|негроїдна]], і [[Монголоїдна раса|монголоїдна]]'''. За класифікацією XIX ст. їх також називали відповідно ''білою'', ''чорною'' та ''жовтою''. Деякі дослідники виділяють також і австралоїдну ([[австралійські аборигени]]) та американоїдну ([[індіанці]]){{sfn|Макарчук С. А.|2008}}.
 
Раса визначає в антропології групу людей з основною сукупністю спадкових прикмет, які відрізняють її від іншої класифікаційної і приналежної до того самого роду одиниці. Поняття раси є біологічною особливістю, і тому його не треба змішувати з народом і його мовою, релігією, культурою й історичними та економічними умовами, в яких він живе. Оточення впливає винятково на зони, вигляд індивіда й обмежується тільки його життям. Взаємні схрещування рас витворюють типи, що являють собою посередню форму між двома і більше расами та у пізніших спадкових процесах повертаються загалом до батьківського виду або устабілізовуються.
Поодинокі раси заселяють більші географічні простори, де вони творять смуги з означеною расовою формацією, до складу якої входить кілька ''рас'' тієї самої відміни, як надрядного класифікаційного поняття, і тільки їх відсотковою кількістю одна формація різниться від іншої — сусідньої. Тому при расових висновках вихідною точкою у дослідах є популяція, тобто расова спільнота на даній території при безперервному втримуванні взаємного схрещування.
 
Найбільша проблема в визначенні рас полягає в труднощах визначення характеристик, детерміністичних для кожної раси. Як і у біологічній таксономії, поява [[генетика|генетичних]] методів порівняння значно порушила нашу уяву щодо походження і взаємовідношень біологічних видів. Різні раси мають набагато менші відмінності, а сучасні генетичні методи ще не дозволяють отримати достатній обсяг даних для повномасштабного аналізу, тому поділ людства на раси слід деякими сучасними дослідниками розглядається як застаріла класифікація, яка буде змінена у майбутності. На додаток до цього, у західних країнах дослідження цієї галузі обмежені по причині активного використання модифікованої расової теорії у [[фашизм|фашистській]] ідеології.
 
Серед дослідників ''рас й расових формацій'' Європи визначилися [[Денікер Жозеф|Жан Денікер]] ([[1926]]) і [[Чекановський Ян|Ян Чекановський]] ([[1930]]). Денікер виділив у Європі 6 засадничих рас і 4 мішані; Чекановський звів їх на генетичній основі до 4 засадничих ([[нордична раса|нордійська]], [[середземноморська раса|середземноморська]], арменоїдна і лапоноїдна) і їх 6 мішаних типів (динарський, [[Альпійська раса|альпійський]], сублапоноїдний, північно-західний, субнордійський і літоральний).
 
== Класифікація ==