Мардук: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Віщун (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Віщун (обговорення | внесок) оформлення |
||
Рядок 1:
{{Особа
|підпис= Мардук із своїм драконом мухушшу на вавилонській циліндричній печатці
}}'''Марду́к''' — головний [[вавилон]]ський бог. Спершу місцевий бог Вавилону,
[[Файл:Apadana winged man.jpg|thumb|200пкс|Мардук. Барельєф, [[Лувр]]]]▼
== У міфології ==
▲'''Марду́к''' — головний [[вавилон]]ський бог. Спершу місцевий бог Вавилону, але пізніше «поглинув» деяких інших богів і перейняв їхні функції й зайняв місце, яке раніше займав в пантеоні [[Енліль]]. У [[Біблія|Біблії]] згадується, як Меродах. Греки ототожнювали Мардука із [[Зевс]]ом, римляни з [[Юпітер (міфологія)|Юпітером]]<ref>Людство в пошуках Бога, 2001, стор. 45.</ref><ref>The Dawn of Civilization and Life in the Ancient East 1940, автори R. M. Engberg та F. C. Cole, стор. 230—232</ref>.
[[Файл:Marduks strid med Tiamat.jpg|thumb|Бій Мардука та Тіамат|альт=|ліворуч]]Як часто траплялося в давнину, положення божества в язичницькому пантеоні залежало від політичного положення міста чи держави яким він був покровителем. Мардук відомий ще з шумерських часів, але тоді він був лише другорядним божеством. Але з піднесенням Вавилону за [[Хамурапі]] висунуло Мардука на перший план і дозволило врешті-решт стати верховним богом вавилонського пантеону. Він відтіснив Ану (бога неба) та Енліля (бога землі) в міфології і зайняв місце обох великих богів. В пізніший період до його імені Мардук додавався титул Бел, що означає Господь. В дидактичній поемі «Енум еліш» («Коли зверху») — йому відведено роль бога-творця. В нововавилонський час за [[Навуходоносор II|Навуходоносора]] Мардук відтіснив багатьох інших богів зі сфер їх впливу, і вони перетворилися лише на різні втілення його особистості. Він став універсальним богом до якого зверталися в найрізноманітніших справах. Мардук вважався прихильним до людей богом, зцілював хворих та знімав закляття з зачарованих. Письмові джерела повідомляють про мудрість Мардука, про його мистецтво лікування і заклинальну силу; бога називають «суддею богів», «владикою богів» і навіть «батьком богів».▼
▲Як часто траплялося в давнину, положення божества в язичницькому пантеоні залежало від політичного положення міста чи держави яким він був покровителем. Мардук відомий ще з шумерських часів, але тоді він був лише другорядним божеством. Але з піднесенням Вавилону за [[Хамурапі]] висунуло Мардука на перший план і дозволило врешті-решт стати верховним богом вавилонського пантеону. Він відтіснив Ану (бога неба) та Енліля (бога землі) в міфології і зайняв місце обох великих богів. В пізніший період до його імені Мардук додавався титул Бел, що означає Господь. В дидактичній поемі «Енум еліш» («Коли зверху») — йому відведено роль бога-творця. В нововавилонський час за [[Навуходоносор II|Навуходоносора]] Мардук відтіснив багатьох інших богів зі сфер їх впливу, і вони перетворилися лише на різні втілення його особистості. Він став універсальним богом до якого зверталися в найрізноманітніших справах. Мардук вважався прихильним до людей богом, зцілював хворих та знімав закляття з зачарованих. Письмові джерела повідомляють про мудрість Мардука, про його мистецтво лікування і заклинальну силу; бога називають «суддею богів», «владикою богів» і навіть «батьком богів».
Згідно з міфами Мардук вважався сином [[Еа]] ([[Енкі]]) і [[Домкін]]и (Дамгальнуни). Дружиною Мардука вважалася богиня [[Царпаніт]], яка виступала також як загальна помічниця та захисниця. Оскільки Мардук був верховним богом, то в його розпорядженні був великий почет, що за зразком царського двору складався з міністрів, наглядачів, вартових, слуг, чашників, цирульників, пекарів тощо. Царпаніт також мала численну челядь. Власне усі скільки-небудь значні боги мали цілий штат прислужників з числа нижчих божеств.
Рядок 18 ⟶ 13:
== Атрибути Мардука ==
▲[[Файл:Apadana winged man.jpg|thumb|200пкс|Мардук. Барельєф, [[Лувр]]|альт=]]
Символами Мардука були [[мотика]], [[лопата]], [[сокира]] і [[дракон]] [[мушхушшу]] з тілом і головою як у змії, з передніми лапами як в лева, а задніми як у птаха і з скорпіоновим жалом у хвості, а частини тіла самого бога порівнювалися з різними тваринами і рослинами: «його головні нутрощі — леви; його малі нутрощі — собаки; його спинний хребет — кедр; його пальці — очерет; його череп — срібло; вилите його сім'я — золото».
|