Аденоїди: відмінності між версіями

Насправді аденоїди сьогодні розглядають як фізіологічну захисну реакцію одного з органів імунної системи, який спеціалізується щодо патогенної мікрофлори верхніх відділів респіраторного тракту. Гострий аденоїдит розвивається внаслідок активації [[Мікрофлора|мікрофлор]]<nowiki/>и носової частини [[Глотка|глотки]] під впливом [[переохолодження]]. Запальний процес, зазвичай, обумовлений респіраторними агентами:[[Streptococcus pneumoniae|Str. pneumoniae]], [[Haemophilus influenzae|H. influenzae,]] M. catarrhalis, [[Стафілокок золотистий|S. aureus]], рідше — [[Паличка синьогнійна|P. aeroginosa]], [[Klebsiella pneumoniae|K. рneumoniae]]. Важливе значення має природа [[Запалення|запального процес]]<nowiki/>у (вірусна, бактеріальна, алергічна) і стадія його розвитку (гостра, хронічна, репаративна). На цьому базується вибір адекватного комплексу лікування.

Чужорідні часточки, алергени, віруси, бактерії, хімічні речовини, які проникають у порожнину носа з потоком вдихуваного повітря, прилипають до слизу. Алергени, що фіксуються в порожнині носа і носоглотки, стають тригерами алергічного запалення. Існує пряма залежність між ступенем збільшення аденоїдних вегетацій і порушенням носового дихання. Огляд хворого дозволяє виявити в склепінні носової частини глотки пухлиноподібне утворення на широкій основі, яке має м’яку консистенцію і дольчасту будову. При клінічній діагностиці відмічають три ступеня розвитку аденоїдів в залежності від розміру прикриття аденоїдними розрощеннями хоан: