Відмінності між версіями «Аденоїди»

м
нема опису редагування
м
м
 
== Анатомія і фізіологія ==
Глотковий мигдалик розташовується на між верхньою і задньою стінками [[Носоглотка|носоглотки]]<ref>{{Cite web|title=Аденоїди — ВУЕ|url=https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97%D0%B4%D0%B8|website=vue.gov.ua|accessdate=2019-11-10}}</ref>(склепіння [[Носоглотка|носоглотки)]]. УтворенняЦе — утворення округлої або неправильної форми, блідо-рожевого кольору, маютьз нерівнунерівною поверхнюповерхнею. [https://gipocrat.ru/boleznid_id33376.phtml За формою нагадуютьнагадує півнячий гребінь.]
 
Носоглотковий (глотковий, ІІІ мигдалик) є частиною природного дитячого захисту від вторгнення [[Патогенність|патогенних]] [[Мікроорганізми|мікроорганізмів]]&nbsp;— лімфаденоїдного глоткового кільца Пирогова-Вальдейєра. У нормі глотковий мигдалик добре розвинений у дитячому віці. <ref>{{Cite web|title=Лімфаденоїдне глоткове кільце, його значення для організму - - - Медична Бібліотека на medbib.in.ua|url=http://medbib.in.ua/limfadenoidnoe-glotochnoe-koltso-ego-znachenie-40644.html|website=medbib.in.ua|accessdate=2019-11-10}}</ref>.Система місцевого імунітету не розвинена протягом перших 3 — 4-х років життя людини. Остаточне становлення місцевого імунітету відбувається лише біля 14 років.З цього ж часу починається інволюція глоткового мигдалику, але функціювання лімфоїдних фолікулів продовжується протягом всього життя. <ref>{{Cite web|title=Аденоиды: причина, следствие или..?|url=http://www.rmj.ru/articles/pediatriya/Adenoidy_prichina_sledstvie_ili/|website=www.rmj.ru|accessdate=2019-11-16|first=Издание для практикующих врачей «Русский медицинский|last=журнал»}}</ref>
 
Саме в глотковому мигдалику у дітей відбувається продукція [[Лімфоцити|лімфоцитів]] для слизової оболонки носоглотки, носу, [[Навколоносові пазухи|навколоносових пазух]], [[Середнє вухо|середнього вуха]], що забезпечує нормальне функціювання факторів місцевого [[Імунітет (значення)|імунітету]]. Саме тому важливо зберігати її.
 
== Етіологія і патогенез ==
* інші фактори, які знижують захисні властивості організму.
 
Гострий аденоїдит розвивається внаслідок активації [[Мікрофлора|мікрофлор]]<nowiki/>и носової частини глотки під впливом [[переохолодження]]. запальнийЗапальний процес, зазвичай, обумовлений респіраторними агентами:Str. pneumoniae, H. influenzae, M. catarrhalis, S. aureus, реже P. aeroginosa, K. рneumoniae. Важливе значення має природа [[Запалення|запального процес]]<nowiki/>у (вірусна, бактеріальна, алергічна) і стадія його розвитку (гостра, хронічна, репаративна). На цьому базується вибір адекватного комплексу лікування.
 
== Клінічні прояви ==
Порожнина носоглотки в дитячому віці невелика і низька, через що навіть незначне збільшення глоткового мигдалика може значно порушити носове дихання. Зворотний розвиток лімфаденоїдних утворень проходить поволі за рахунок загибелі лімфоїдних фолікулів і розростання сполучної тканини<ref>{{Cite news|title=Сучасний підхід до лікування гострого та хронічного аденоїдиту в дітей|url=https://www.umj.com.ua/article/73275/suchasnij-pidxid-do-likuvannya-gostrogo-ta-xronichnogo-adenoiditu-v-ditej|work=Український медичний часопис|date=2014-04-17|accessdate=2019-11-17|language=ru|first=Косаковский А.|last=Л|first2=Гавриленко Ю.|last2=В}}</ref>.
Збільшені, або гіпертрофовані, аденоїди (так звані аденоїдні вегетації) спричиняють постійне закладання носа, хронічний [[нежить]], [[гугнявість]], неспокійний поверхневий сон з відкритим ротом та хропінням, формування «аденоїдного виразу обличчя», погіршення слуху, зниження працездатності у школярів, часті [[Застуда|застудні]] захворювання. Збільшені аденоїди необхідно лікувати. Існують консервативні та оперативні методи лікування. Вибір методу лікування здійснює отоларинголог на основі даних анамнезу, об'єктивного обстеження та глибини патологічних змін в організмі дитини, зумовлених збільшеними аденоїдами.
 
Збільшені (гіпертрофовані) аденоїди спричиняють:
 
* постійне закладання носа;
* хронічний [[нежить]];
* [[гугнявість]];
* неспокійний поверхневий сон з відкритим ротом та хропінням;
* формування «аденоїдного виразу обличчя»;
* погіршення слуху;
* зниження працездатності у школярів;
* часті [[Застуда|застудні]] захворювання. Збільшені аденоїди необхідно лікувати.
 
== Лікування ==
Надання медичної допомоги пацієнтам з аденоїдними вегетаціями в Україні регламентовано Наказом [[Міністерство охорони здоров'я України|Міністерства охорони здоров'я України]] від 24.03.2009&nbsp;р. №&nbsp;181<ref>{{Cite web|title=ІПС ЛІГА:ЗАКОН - система пошуку, аналізу та моніторингу нормативно-правової бази.|url=https://ips.ligazakon.net/|website=ips.ligazakon.net|accessdate=2019-11-10}}</ref>
 
Існують консервативні та оперативні методи лікування. Вибір методу лікування здійснює отоларинголог на основі даних анамнезу, об'єктивного обстеження та глибини патологічних змін в організмі дитини, зумовлених збільшеними аденоїдами.
 
[https://www.rmj.ru/articles/pediatriya/Adenoidy_prichina_sledstvie_ili/ Основні принципи терапії:]
421

редагування