Відмінності між версіями «Капітан залишає судно останнім»

(Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15))
 
 
== Історія ==
Правило остаточно встановилося у [[Вікторіанська епоха|Вікторіанську епоху]], коли популярними були ідеали [[Лицарство|лицарства]]. Із даним кодексом пов'язане також правило «[[спочатку жінки та діти]]». Капітану судна надавалися надзвичайні повноваження, за якими булота закріпленозакріплювався цілий ряд обов'язків, що зумовлювало виключну відповідальність мореплавця. Загинути, врятувавши при цьому інших, було честю для капітана, оскільки мореплавці навіть цивільних суден мали [[Військове звання|військові звання]] та статус [[Державна служба|службовця]], що у свою чергу надавало йомуїм надзвичайно великої відповідальності перед [[уряд]]ом, який довірив йомуїм відповідну справу, а також пасажирівпасажирами та інших членів йогочленами командикоманд, перед якими вінвони мали мавще більшу [[мораль]]ну відповідальність.
 
На сьогодні традиція загалом залишається правилом морського кодексу, однакпорушення йогоцього порушенняправила в сучасній [[Юриспруденція|юриспруденції]] інтерпретується як «злісне невиконання службових обов'язків» або «[[Необережність (кримінальне право) |службова недбалість]]», а у випадку загибелі людей — «ненавмисне [[вбивство]]», оскільки обов'язком капітана є управління рятувальною операцією. У випадку ж його втечі зііз судна, рятувальні дії можуть бути незлагодженінезлагодженими та недосконалими, що може призвести до загибелі людей. УЗ цього приводу у сучасних правових кодексах екіпажу судна, у тому числі [[Кодекс торговельного мореплавства України|Кодексі торговельного мореплавства України]] сказано таке:
 
{{text|Стаття 64. Дії капітана судна у разі небезпеки загибелі судна<br>
559

редагувань