Ерік Асадурян: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Дми88 (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{Перекладаю}} {{В роботі}} {{Футболіст | ім'я = Ерік Асадурян | зображення = | зобр... |
Дми88 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 42:
| пляжний-ігри(голи) =
| гравець пляжний футбол =
| збірна-команда = {{Прапорець|FRA}} [[Молодіжна збірна Франції з футболу|Франція U-21]]<br/>{{Прапорець|FRA}} Франція Б<br/>{{fb|ARM}}
| збірна-роки = 1986—1987<br/>1994<br/>1996—1998
| збірна-ігри(голи) = 3 (0)<br/>1 (0)<br/>12 (3)
| гравець збірної =
| тренер-команда = {{Прапорець|FRA}} [[Ланс (футбольний клуб)|«Ланс»]] (рез.)<br/>{{Прапорець|FRA}} [[Брест (футбольний клуб, Франція)|Брест]] (U-19)<br/>{{Прапорець|FRA}} [[Ренн (футбольний клуб)|«Ренн»]] (U-19)
Рядок 65:
'''Ерік Асадурян''' ({{lang-hy|Էրիկ Ասադուրյան}} / {{lang-fr|Éric Assadourian}}; {{н}} [[24 травня]] [[1966]], [[Сен-Морис (Валь-де-Марн)|Сен-Морис]], [[Франція]]) — [[Вірменія|вірменський]] [[футболіст]], [[Нападник (футбол)|нападник]], головний тренер [[Ренн (футбольний клуб)|«Ренна»]] (U-19).
== Клубна кар'єра ==
Вихованець клубу ІНФ (Віші), дорослу футбольну кар'єру розпочав у цьому ж клубі, який 1985 року виступав у Національному чемпіонаті Франції 3 (третій дивізіон аматорського чемпіонату Франції). У серпні 1986 року приєднався до складу представника [[Ліга 1|Ліги 1]] ФК [[Тулуза (футбольний клуб)|«Тулуза»]]. У своєму дебютному сезоні на професіональному рівні виглядав непогано, проте результативністю не вражав, тому керівництво «Тулузи» відправило юного нападника в оренду до клубу [[Генгам (футбольний клуб)|«Генгам»]] з [[Ліга 2|Ліги 2]]. Після повернення з оренди став основним гравцем [[Тулуза (футбольний клуб)|«Тулузи»]]. Проте вже в 1990 році переходить у [[Лілль (футбольний клуб)|«Лілль»]]. Саме в цьому клубі провів більшу частину футбольної кар'єри, у цей період викликався до другої національної збірної Франції. Його партнером по нападу в команді був колишній гравець [[Збірна Франції з футболу|збірної Франції]] Франсуа Бріссон, а потім [[Збірна Швеції з футболу|швед]] [[Кеннет Андерссон]] та [[Збірна Австралії з футболу|австралієць]] Френк Фаріна. Проте з часом почав втрачати швидкість та витривалість, задля продовження кар'єри в «Ліллі» змушений був на футбольному полі розташовуватися глибше.
Результативність Еріка привертає увагу головного тренера [[Олімпік (Ліон)|«Ліона»]] [[Жан-Мішель Ола|Жана-Мішеля Ола]] запросити його до команди на сезон 1995/96 років. Виступав поруч з зірковим нападником Флор'єном Морісом, з яким він вдало зіграв у [[Ліга Європи УЄФА|Кубку УЄФА]] проти римського [[Лаціо (футбольний клуб)|«Лаціо»]], в якому віддав результативний пас та відзначився голом у двоматчевому протистоянні 1995 року, а також у [[Кубок французької ліги з футболу|Кубку ліги]], в якому дійшов до фіналу.
Тим не менш, Ола не побачив Асадуряна у складі клубу на наступний сезон й на початку сезону 1996/97 років дозволив йому перейти в [[Генгам (футбольний клуб)|«Генгам»]]. У «старій-новій» команді він швидко травмувався, а потім був гравцем резерву. Незважаючи на результативну гру в резервній команді, у головній команді майже не отримував ігрової практики (9 матчів, 1 гол), також не брав участі у фінальному поєдинку кубку Франції. Сезон 1997/98 років також розпочав з «Генгамом», який виграв [[Кубок Інтертото]], проте у Лізі 1 не зіграв жодного поєдинку.
Маючи бажання грати змушений був залишити «Генгам» й у жовтні 1997 року приєднався до складу скромного представника [[Ліга 2|Ліги 2]] «[[Луан-Кюїзо]]». У команді Ерік набирає прекрасну форму й разом з Жеромом Лампереро формує ефективну атаку, але, незважаючи на більш ніж задовільний сезон (35 матчів, 8 голів та 6 передач), йому не вдається допомогти команді уникнути вильоту в Національний чемпіонат. У сезоні 1998/99 років перебрався до [[Бове (футбольний клуб)|«Бове»]], продемонструвавши найкращу результативність у кар'єрі (13 голів та 5-е місце в списку найкращих бомбардирів чемпіонату). Однак сезон 1998/99 років виявився не зовсім вдалим, оскільки його комана в Лізі 2 посіла 20-е місце.
У сезоні 1999/00 років виступав за єдиний професіональний клуб вірменської меншини — [[Валанс (футбольний клуб)|АСОА (Валанс)]]. У команді виступав на позиції нападника та атакувального півзахисника, проте за підсумками сезону «Валанс» вилетів до Національного чемпіонату. У сезоні 2000/01 років провів провів непоганий сезон (відзначився 6-а голами), також грав з командою в кубку ліги та кубку Франції. Проте по закінченні сезону 2000/01 років вирішив завершити кар'єру гравця.
Протягом кар'єри гравця Ерік Асадурян грав пліч-о-пліч з такими футболістами як [[Ерік Кантона]], [[Жослен Англома]], [[Людовик Жулі]], [[Паскаль Нума]], Франк Жава, [[Яцек Бонк]], Паскаль Олмета, Флорен Моріс, [[Мішель Тер-Закарян]] та Антуан Сіб'єрський... Зрештою, провів 278 матчів та відзначився 38 голами у Лізі 1 та 113 матчів і 28 голів — у Лізі 2.
== Кар'єра в збірній ==
Колишній гравець [[Молодіжна збірна Франції з футболу|французької «молодіжки»]] у 1996 році вирішив захищати кольори [[Збірна Вірменії з футболу|національної збірної Вірменії]] у поєдинках кваліфікації [[Чемпіонат світу з футболу 1998|чемпіонату світу 1998]] року. Дебютував у вірменській збірній 5 жовтня 1996 року в нічийному (1:1) поєдинку кваліфікації чемпіонату світу 1998 року проти [[Збірна Північної Ірландії з футболу|Північної Ірландії]].
Під час кваліфікаційних матчів був одним з провідних гравців вірменської збірної, якій у своїй групі допоміг посісти 4-е місце (найкращий результат Вірменії у кваліфікаційних турнірах чемпіонату світу) й здобути по одній історичній перемозі проти [[Збірна Північної Ірландії з футболу|Північної Ірландії]] та [[Збірна Албанії з футболу|Албанії]]. Також у цій кваліфікації Ерік відзначився 3-а голами, в тому числі й у воротах [[Збірна Португалії з футболу|Португалії]], в якій грав легендарний [[Луїш Фігу]].
Прихід Сурена Барсегяна на тренерський місток Вірменської збірної до початку кваліфікації [[Чемпіонат Європи з футболу 2000|Євро-2000]] призвів до занепаду команди через вибір Барсегяна гравців та тактики на матчі, внаслідок чого багато гравців відмовляються приїжджати до національної збірної, наприклад, Асадурян.
31 березня 1999 року, за декілька годин до матчу Франція - Вірменія, тренер повідомляє гравцеві, що Ерік залишається на лаві запасних. Ерік Ассадуріан, до цього капітан збірної, відмовляється від подальших виступів за національну команду й зазначає, що в такому випадку бажано ставити молодого гравця для підготовки майбутнього резерву збірної<ref>[https://www.ladepeche.fr/article/2014/10/13/1970681-armenie-dehors-gardien-but-meneur-jeu.html Assadourian : «L'Arménie ? En dehors du gardien de but et du meneur de jeu…»] {{ref-fr}}</ref>.
Після цієї відмови Сурен Барсегян більше не викликав гравця.
=== Голи за збірну ===
{| class="wikitable"
! # !! Дата !! Місце !! Суперник !! Рахунок !! Результат !! Змагання
|-
| 1 || 5 жовтня 1996 || Північна Ірландіф || {{fb|NIR}} || '''1'''–1 || Нічия || [[Чемпіонат світу з футболу 1998 (кваліфікаційний раунд, УЄФА)|кваліфікація ЧС 1998]]
|-
| 2 || 20 серпня 1997 || Португалія || {{fb|PRT}} || '''1'''–3 || Поразка || [[Чемпіонат світу з футболу 1998 (кваліфікаційний раунд, УЄФА)|кваліфікація ЧС 1998]]
|-
| 3 || 6 вересня 1997 || Вірменія || {{fb|ALB}} || '''3'''–0 || Перемога || [[Чемпіонат світу з футболу 1998 (кваліфікаційний раунд, УЄФА)|кваліфікація ЧС 1998]]
|-
|}
== Кар'єра тренера ==
По завершенні кар'єри гравця працював з юніорським командами [[Брест (футбольний клуб, Франція)|«Бреста»]] та [[Ланс (футбольний клуб)|«Ланса»]]. З 2005 по 2011 рік працював на різних тренерських посадах у «Лансі», у тому числі очолював команду U-18 та резервний склад команди. У 2009 році привів команду до перемоги в чемпіонаті Франції U-18. У 2011 році під керівництвом Еріка Асадуряна резервна команда «Лансу» посіла 7-е місце в аматорському чемпіонаті Франції.
З червня 2012 по червень 2014 року працював з юнацькою командою [[катар]]ського клубу «[[Аль-Духаїль]]», також очолював другу команду клубу. Після цього повернувся у «Брест», де очолив команду U-19. У червні 2019 року призначений головним тренером [[Ренн (футбольний клуб)|«Ренн»]] (U-19) та відповідальним за підготовку молодіжної команди<ref>[https://www.letelegramme.fr/football/stade-rennais/stade-rennais-le-brestois-assadourian-nomme-directeur-du-centre-de-formation-02-07-2019-12327928.php Stade Rennais. Le Brestois Assadourian nommé directeur du centre de formation], letelegramme.fr, 2 July 2019</ref>.
== Статистика ==
=== Клубна ===
{| class="wikitable" style=font-size:90%
! Сезон
! Клуб
! Країна
! Змагання
! Матчі
! Голи
|-
| 1986/1987
| [[Тулуза (футбольний клуб)|«Тулуза»]]
| [[Франція]]
| [[Ліга 1]]
| 16
| 0
|-
| 1987/1988
| [[Тулуза (футбольний клуб)|«Тулуза»]]
| [[Франція]]
| [[Ліга 1]]
| 2
| 0
|-
| 1987/1988
| [[Генгам (футбольний клуб)|«Генгам»]]
| [[Франція]]
| [[Ліга 2]]
| 12
| 1
|-
| 1988/1989
| [[Тулуза (футбольний клуб)|«Тулуза»]]
| [[Франція]]
| [[Ліга 1]]
| 22
| 6
|-
| 1989/1990
| [[Тулуза (футбольний клуб)|«Тулуза»]]
| [[Франція]]
| [[Ліга 1]]
| 21
| 3
|-
| 1990/1991
| [[Лілль (футбольний клуб)|«Лілль»]]
| [[Франція]]
| [[Ліга 1]]
| 35
| 4
|-
| 1991/1992
| [[Лілль (футбольний клуб)|«Лілль»]]
| [[Франція]]
| [[Ліга 1]]
| 33
| 6
|-
| 1992/1993
| [[Лілль (футбольний клуб)|«Лілль»]]
| [[Франція]]
| [[Ліга 1]]
| 38
| 6
|-
| 1993/1994
| [[Лілль (футбольний клуб)|«Лілль»]]
| [[Франція]]
| [[Ліга 1]]
| 35
| 6
|-
| 1994/1995
| [[Лілль (футбольний клуб)|«Лілль»]]
| [[Франція]]
| [[Ліга 1]]
| 37
| 5
|-
| 1995/1996
| [[Олімпік (Ліон)|«Ліон»]]
| [[Франція]]
| [[Ліга 1]]
| 30
| 2
|-
| 1996/1997
| [[Генгам (футбольний клуб)|«Генгам»]]
| [[Франція]]
| [[Ліга 1]]
| 9
| 0
|-
| 1997/1998
| «[[Луан-Кюїзо]]»
| [[Франція]]
| [[Ліга 2]]
| 35
| 8
|-
| 1998/1999
| [[Бове (футбольний клуб)|«Бове»]]
| [[Франція]]
| [[Ліга 2]]
| 35
| 13
|-
| 1999/2000
| [[Валанс (футбольний клуб)|АСОА (Валанс)]]
| [[Франція]]
| [[Ліга 2]]
| 30
| 6
|-
| 2000/2001
| [[Валанс (футбольний клуб)|АСОА (Валанс)]]
| [[Франція]]
| [[Ліга 2]]
| 28
| 5
|-
|}
== Досягнення ==
;«Тулуза»
* {{Прапорець|FRA}} '''[[Ліга 1]]'''
** [[Файл:Bronze medal icon.svg|15px]] Бронзовий призер (1): 1986/87
;«Генгам»
* {{Прапорець|FRA}} '''[[Кубок Франції з футболу|Кубок Франції]]'''
** [[Файл:Cup Finalist.png]] Фіналіст (1): 1996/97
* '''[[Кубок Інтертото]]'''
** [[Файл:Cup Winner.png]] Володар (1): 1996<ref>{{cite web |url=https://www.eaguingamp.com/saison-96-97/|title=Saison 1996-1997 D1|website=eaguingamp.com|accessdate=30 September 2019}}</ref>
== Примітки ==
{{reflist}}
== Посилання ==
| |||