На запах м'яса: відмінності між версіями

Людина — це хижак. Але, на відміну від тваринного світу, наше сучасне життя має своє «м'ясо». Жага до багатства, влади, примарного благополуччя, бажання мати більше, ніж тобі потрібно, — все це м'ясо. Потяг до нього йде з самого низу людської натури. Сюжет нового роману «На запах м'яса», розгортається навколо дівчини Майі Гілки, яка хотіла втекти від гонитви за химерним, покинути щоденний «тваринний» світ та знайти забуття. Дівчина з провінції, в Києві вона чужа. І навіть кохання, то є примара. Коли Майї стає дуже і дуже зле, жоден з її колег пальцем не рушить для допомоги. Покинутий поліський хутір, що загубився серед лісів, — наче, саме те, що треба. Це гарна можливість закінчити своє життя, чи, може, почати нове? Саме тут, серед щирих почуттів і давніх легенд, вона знову повірила в себе. Повірила, що можна жити не заради себе чи якоїсь примхи, а жити заради життя. Але чи надовго це? Адже "потяг до м'яса" неможливо заглушити, і спрага до «красивого життя», начененаче голод, висмоктує з тебе всі сили, вмовляє повернутися до міста і забрати те, що тобі належить. Зраджено минуле. Лишається позаду кохання. Навіть кров і смерть, то все минуче. Вперед, до нових звершень. Юне вовченя стає вовчицею. Переступати через голови, то вже не так і складно.