Мастикаш Іван Олексійович: відмінності між версіями

 

З 1 червня 1986 р. по 1 листопада 1986 р. у складі військової частини № 33623 перебував у зоні відчуження на посаді Начальника по вимірюванню радіоактивного зараження на ЧАЕС, з яких з 21.06.1986р по 15.07.1986 р. виконував обов'язки військової служби по ліквідації наслідків [[Чорнобильська катастрофа|аварії на ЧАЕС]] безпосередньо в промзоні [[Чорнобильська атомна електростанція|ЧАЕС]] (біля зруйнованого IV енергоблоку), вів повітряну радіаційну розвідку, налітав 300 годин на турбогвинтовій авіації, вніс значний внесок у зменшення шкоди здоров'ю мільйонів українців.

 

Після ліквідації наслідків [[Чорнобильська катастрофа|аварії на ЧАЕС]] служив на посадах: Начальника хімічних складів [[Далекосхідний військовий округ|Далекосхідного військового округу]] — командира військової частини № 42738, Начальника штабу [[Цивільна оборона|цивільної оборони]] УПО Житомирської області. Після розпаду СРСР прийняв присягу на вірність народу України. Перед виходом на пенсію працював на посаді Помічника начальника з радіаційного та хімічного захисту населення Управління МНС Житомирської ОДА. Категорія І, Інвалід війни першої групи. Після ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи хворів, помер внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, похований на Софійському кладовищі в місті Києві.